Сторінка
10

Дидактична гра як засіб формування комунікативних умінь і навичок розумово відсталих учнів на уроках географії

Отже використовуючи мовленнєві ігри на уроках географії вчитель сприяє формуванню комунікативній компетенції у дітей з розумовою відсталістю, також використання ігор впливає на ряд чинників:

• долається мовний негативізм;

• школярі долучаються актуальної, мовної діяльності;

• розвивається культура мовного спілкування;

• виховується толерантність у спілкуванні: учні уникають категоричності висловлювань, критично ставляться до своїх слів, прагнуть грамотно й культурно спілкуватися, встановлювати контакти з товаришами, педагогом; висловлювати особисті думки й адекватно сприймати відгуки.

Таким чином, використовуючі мовленнєві ігри на уроках географії дорослий вчить дитину з вадами інтелектуального розвитку таким навичкам:

1) установлювати й підтримувати контакт з іншими людьми в найрізноманітніших ситуаціях: підчас знайомства, бесіди, спільного заняття, у дружніх відносинах;

2) спостерігати за іншим у спілкуванні й намагатися зрозуміти його; звернути увагу на розмаїтість рис, особливостей різних людей (порівнюючи себе з іншими, дитина отримує уявлення про свою індивідуальність, свої комунікабельні можливості);

3) розуміти, з ким та як слід спілкуватися:

а) з ким краще веселитися, грати;

б) обговорювати певні питання;

в) виконувати певну роботу;

г) дружити;

4) вибирати залежно від особливостей співрозмовника найкращі форми спілкування.

Дитині потрібно пережити все розмаїття досвіду спілкування відчути його, зрозуміти, як її саму сприймають інші. У взаєминах дитина пізнає інтелектуальну, емоційну й поведінкову сторони спілкування.

Загальний мовний недорозвиток у розумово відсталих учнів позначається і на формуванні комунікативної сторони мовлення дітей. Нормальному мовному спілкуванню дітей перешкоджають неповне і неточне розуміння учнями спеціальної школи зверненої до них мови, обмеженість словника, аграмматизми, дефекти вимови, вади у спілкувані, проблеми роботи в гріпі. Ці функції потрібно розвивати, а спеціальна методика ще не має конкретних засобів розвитку комунікативних умінь розумово відсталих школярів.

Завдяки дослідженням видатних дефектологів (Жан Ітар, Едуард Сеген, Марія Монтессорі, О.М.Граборов) відомо, що гра створює особливі умови, за яких учень може здійснювати самостійний пошук знань. Ігри сприяють передачі способів набування знань, досвіду колективної і групової роботи. Дидактичні ігри змушують учнів вносити в пізнавальну діяльність свій досвід і знання, одержувати нові знання з джерел, які шукають самостійно. Тому можна стверджувати, що гра для дітей — це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. Недарма видатний український педагог В. О. Сухомлинський приділяв грі значну увагу.

Тому основною проблемоюроботи стало адаптування дидактичних ігор , які б сприяли комунікативному розвитку школярів до уроків географії та виявлення рівня їх ефективності.

Вирішення цієї проблеми досягалось за допомогою вивчення психолого-педагогічної літератури та анкетування дітей( виявлення рівня їх комунікативних вмінь до початку використання ігор та в кінці).

За час роботи над дослідженням вирішувались такі завдання:

1. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури нами було обґрунтовано можливості дидактичних ігор як однієї з ефективних форм мовленнєвого розвитку розумово відсталих школярів.

2. Визначено ефективність уроків із застосуванням дидактичних ігор серед інших форм розвитку мовлення на уроках географії.

3. Розроблено зразки дидактичних ігор, які можна буде використовувати на уроках географії з курсу «Географія світу» (8клас) в спеціальній школі.

Кожне з цих завдань було вирішене і висвітлене в моїй роботі. Крім того, була перевірена ефективність розроблених дидактичних ігор, що дає змогу рекомендувати ці ігри вчителям географії допоміжних шкіл для використання на уроках. Всі ігри були класифіковані за метою та темою уроку( розробки до теми: «Європа»), що значно спрощує підготовку вчителя до уроків та сприятиме підвищенню рівня розвитку комунікативних вмінь дітей.

На початку дослідження нами було сформульовано гіпотезу : навчання географії з використанням ігрових елементів сприятиме більш успішному розвитку комунікативних процесів учнів спеціальної школи, ніж без використання цих елементів. Припущення повністю підтвердилось.

Ефективність використання дидактичних ігор на уроках географії визначалася нами як по фіксованим показниками, так і за допомогою спеціально організованого експерименту. У результаті ми отримали матеріал, який доводить великі корекційні можливості дидактичної гри:

· дидактична гра сприяє формуванню стійкого інтересу до географії,

· дидактична гра створила умови для формування позитивної мотивації навчальної діяльності, що, свою чергу, сприяє підвищенню якості знань учнів з географії,

· дидактична гра стимулює й активізує пізнавальні процеси розумово відсталих школярів: мислення, пам'ять, уяву, також сприяє розвитку комунікативних умінь

· дидактична гра підвищує міцність отриманих знань, сприяє розвитку орієнтування в просторі, самостійності, виховує рішучість, волю;

· в дидактичній грі найбільш повно реалізується інтелектуальний потенціал розумово відсталих учнів, формується прагнення до самоосвіти при вивченні географії, створюється основа для формування впевненості в собі, у своїх силах.

Отже, використання мовленнєвих ігор на уроках географії допомогає вирішити наявні проблеми в розвитку комунікативних умінь і навичок у розумово відсталих дітей, робить процес навчання цікавішим та сприяє розвитку всіх мисленнєвих операцій. Спираючись на проведнне дослідження, можна зробити висновок, що адаптованні мовленні ігри мають неаби який вплив на розвиток комунікативних вмінь школярів з особливими потребами. Саме тому ці ігри доречно використовуваи вчителем географії на своїх уроках для подолання наявних мовленнєвих та комунікативних порушень у дітей.