Сторінка
7

Дидактична гра як засіб формування комунікативних умінь і навичок розумово відсталих учнів на уроках географії

Нами було розроблено ряд ігор географічного змісту, які можна класифікувати за основними компонентами комунікативної сфери, а саме:

· розвиток словника;

· розвиток умінь висловлювати власну думку;

· вміння використовувати форми мовленнєвого впливу;

· проявляти ініціативу у мовленні;

· виховувати психологічну культуру.

Перед проведенням уроків з використанням дидактичних ігор, нами було проведене спостереження за учнями спеціальної школи, проведене анкетування школярів і був визначений рівень розвитку компонентів комунікативних умінь( розвиток словника, культура мовлення, рівень мовленнєвої ініціативи, рівень розвитку розповідного мовлення, тощо). В результаті проведеної роботи обумовилась необхідність проведення дидактичних ігор географічного змісту. Рівень розвитку комунікативних умінь розумово відсталих школярів по всім показникам виявився низький.

Отже, наступним етапом роботи стало проведення уроків з використанням дидактичних ігор географічного змісту, які спрямовані на розвиток словника, уміння висловлювати власну думку, вміння використовувати форми мовленнєвого впливу, проявляти ініціативу у мовленні, виховання психологічної культури.

Ці ігри використовувались на уроках географії 1 раз на тиждень. Як правило , на заключному етапі уроку. Тривалість гри складала 10-15хвилин ( крім ігор – подорожей ). Розробленні ігри використовувались у період з 13.10.10 по 15.03.11 під час вивчення теми: «Географія материків та океанів».

За п’ять місяців використання мовленнєвих ігор на уроках географії були отримані такі результати:

Результати повторного обстеження учнів 8-го класу

Порівнюючи результати первинного і повторного дослідження учнів 8-го класу, видно закономірність покращення всіх показників комунікативних функцій. Аналізуючи отримані дані, можна сказати, що динаміка розвитку комунікативних умінь достатня велика, про це свідчить зростання кількості дітей, які мають вищий рівень сформованості комунікативних умінь. Також значимі результати виявилися за низьким рівнем, який склав 40,0%, що на 33,3% менше, ніж на діагностуючому етапі експерименту. Таким чином, підводячи підсумок сказаному вище, ми констатуємо, що, отримані в ході експериментальної роботи результати дозволили стверджувати, що теоретичні положення, викладені в курсовій роботі (п. 1-3) і реалізація (п. 4-5), досить ефективні.

Анкета виявлення рівня мовленнєвого розвитку розумово відсталих школярів

1. Обстеження словника

а) назви близькі за значенням предмети (стакан, чашка, кружка; миска, тарілка, блюдце; стілець, табурет, крісло, диван, ліжко тощо).

Назви частини предметів (чайник: носик, ручка, кришка, денце).

Назви пори року, дні тижня:

б) від кого або з чого отримують

Молоко .; яйця — .; мед — .; вовну — .; сало — .; масло — .; (з молока), хліб .; олію — .; цукор — .

в) назви маму, тата, дитинчатко:

кішка .; коза .; качка — .; гуска - .;

собака .; синя…, корова .; вівця .; курка — .

2.Обстеження стану сформованості номінативної функції мовлення.

а) Утворення граматичних структур з відповідними прийменниками (за малюнком):

Де лежить олівець? (під книгою)

Де висить лампа? (над столом).

Де висить гойдалка? (між деревами)

Де лежать книги? (у наплічнику).

б) Вказування на відповідний малюнок «Про що я говорю, материк чи частину світу?»:

Велика ділянка суходолу, оточена з усіх боків морями й океанами( материк)

Велика ділянка суходолу, оточена з усіх боків морями й океанами з прилеглими островами і півостровами( частина світу).

в) Класифікація предметних малюнків за різними ознаками предметів: (річки, озера, гори.) за формою предметів ( круглі, квадратні, прямокутні: книга, зошит, дошка, вікно, підлога, стіни тощо), за їх якістю (дерев'яні, металеві та ін.).

г) Встановлення зайвого слова у запропонованому ряді слів:

1. тюльпан, лілія, квасоля, ромашка;

2. річка, озеро, ставок, море;

3. курка, півень, індик, орел, гусак;

4. веселий, швидкий, сумний, смачний, обережний;

5. кількість, додавання, віднімання, ділення, множення

д) Визначення слова, що підходить до слова «гвоздика», так само і до слів «огірок», «овоч».

огірок гвоздика овоч

бур'ян, роса, квітка, земля

город сад

квасоля,огорожа,гриби, яблуня, лавка

годинник градусник

час, скло, хворий, ліжко, температура

є) Визначення узагальнюючого слова, яким позначити ряд слів:

окунь, карась (риби);

слон, мураха (істоти);

червень, липень (місяці року).

е) Класифікація поданих слів з наступним виключенням п'ятого (шостого) зайвого:

• молоко, сметана, сир, трава, сніг, крейда;

• червоний, зелений, блакитний, мокрий, синій:

• і, але, якщо, зараз, хоча.

Обстеження стану сформованості предикативного (розповідного) мовлення.