Сторінка
8

Професійне становлення студентів вищих навчальних закладів художньо-естетичного профілю

Для перевірки ефективності впровадження спецкурсу студентам було запропоновано дві анкети (вхідна і вихідна) (додаток В, Г). Результати анкетування подаємо в таблицях 2.1 та 2.2 (додаток Д).

Отже, аналіз відповідей на запитання анкети 1 дає можливість зробити висновок, що майже половина учасників експерименту мають навички роботи з композицією, половина знають про декоративний розпис, як один з видів декоративно-прикладного мистецтва і 1/7 – здатні його застосовувати у творчому процесі. Аналіз відповідей студентів на запитання анкети 2 показав, що завдяки змісту й організації спецкурсу «Декоративний розпис», були досягнуті наступні результати:

1) усі студенти засвоїли поетапність виконання композиції для об’ємної форми, але виконання в матеріалі їм дається важче, що було зазначено у відкритому запитанні №11 анкети 3;

2) більше половини студентів вважають за потрібне використовувати метод рапорту, елементи декору у творчій діяльності, але бачать найбільш ефективне їх використання у декоративних композиціях;

3) більше половини студентів виконали розпис дерев’яної форми, що підвищує їх інтерес до предмету.

Результати діаграм показують динаміку підвищення рівня готовності студентів до виконання роботи в матеріалі в техніці декоративного розпису.

Отже, введення до навчальних тематичних планів національного компоненту дає можливість поглибити знання студентів з народного розпису, видів декоративно-прикладного мистецтва, сформувати уміння й навички трансформації реалістичного зображення в декоративне, а також удосконалити вміння роботи з сучасними матеріалами декоративного розпису.

На основі проведеного експерименту можемо зробити попередні висновки: студенти першого курсу та студенти, які не оволодівали національним компонентом, не брали участь у заняттях спецкурсу та за навчальним планом мають менше лекційних та практичних годин з професійно-орієнтованої підготовки показують нижчі результати естетичної компетентності, ніж студенти другого та третього курсу.

Результати дослідження ціннісно – мотиваційної компетентності студенів показали, що ефективність при використанні засобів народної художньої творчості за умов створення „єдиного простору ” співтворчості студентів та викладачів в аудиторній та поза аудиторній діяльності, застосування особистісно зорієнтованого підходу та природи образотворчої діяльності; упровадження в навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу; розроблення засобів народної художньої творчості як ефективного чинника професійного становлення студента.

Художньо-професійна підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва на основі народного декоративного мистецтва дозволила визначити й забезпечити когнітивний та діяльнісний компоненти професійної підготовки студентів. Ефективність художньо-професійної підготовки полягає в уміло організованій груповій та індивідуальній роботі, яка уможливлює процеси самопізнання, самовираження, розвитку здібностей, інтересів; збагачення культурного, інтелектуального потенціалу студентів.

Запропонована диференціація етапів педагогічної роботи дозволяє розширити введення національного компоненту у фахову підготовку студентів, формувати сприйняття студентами мистецьких творів, що характеризується включенням мистецького образу в систему суб’єктивних понять і уявлень майбутніх учителів образотворчого мистецтва в особистісну картину світу. До національного компоненту відносимо влаштовування зустрічей з майстрами народної творчості, проведення екскурсій у майстерні митців, в музеї народного мистецтва, відвідування виставок творчих робіт митців тощо.

Найдійовішою формою розвитку естетичної компетентності студентів у процесі викладання художньо-естетичних дисциплін за результатами дослідження визначено індивідуальну роботу, збагачену елементами групових занять (оглядово-тематичні уроки, пізнавальні ігри, творчі дискусії, колективне оцінювання художніх явищ тощо). Розроблений спецкурс «Декоративний розпис» дав змогу підвищити професійний рівень студентів вищих навчальних закладів з художньо-естетичного профілю.

Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність дослідження, загальна стратегія якого передбачає послідовне підвищення рівня естетико-творчого самовираження і естетичного самоконтролю студентів у такій послідовності: перший етап, спонукально-репродуктивний, суть якого полягає в розширенні фактичних знань студентів з мистецтва; другий етап, творчо-самовиражальний, спрямований на активізацію пізнання української мистецтва; третій етап, професійно-корективний, підпорядкований відпрацюванню навичок естетичного самоконтролю у студентів в процесі проведення роботи з школярами в системі педагогічної практики.

Подальшого дослідження потребують питання впровадження технологій художньо-педагогічної підготовки фахівців, здатних будувати систему нових етнічних зв’язків та національних цінностей, які б більш повно відтворювали панораму розвитку мистецтва та в процесі професійної діяльності надавали майбутнім педагогам можливість самостійного творчого і водночас досконалого оволодіння етнокультурними знаннями.

Робоча програма з предмету "Практика ДПТ" (декоративний розпис) розрахована на студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації декоративно-ужиткового мистецтва на основі базової і повної загальної середньої освіти. Основна задача предмету: залучити студентів як майбутніх фахівців до загальнолюдських культурних цінностей, збагатити їх знання надбанням творчих вершин народних майстрів і професійних художників, оволодіти досвідом з техніки і технології декоративного розпису для застосування його у своїй практиці і педагогічній роботі. Завдання педагога – з самого початку запевнити студента в тому, що послідовна, завзята робота заради досягнення мети якісно впливає на знання, збагачує практичні навички і розширює світогляд студента. Варто звернути увагу студентів, на зв‘язок предмета художнього розпису з іншими предметами, які вивчаються паралельно, такими як: композиція, малюнок, живопис, історія мистецтва та інші. Мета курсу з предмету декоративний розпис - розвиток художніх здібностей і образного мислення; формування творчо-активної особистості; максимальне зближування навчальної діяльності із творчою, виховання у молоді національних світоглядних позицій Основною формою проведення занять є практичне групове заняття з викладачем, але для творчого осмислення ідей і положень курсу "Практика ДПТ" студенти обов‘язково самостійно готуються до занять. Студенти повинні вміти використовувати на практиці отримані знання і навички для роботи з учнями художніх і загальноосвітніх шкіл, з колективами гуртків декоративно-прикладної творчості. Критерієм оцінки знань, вмінь та навичок студента є не тільки обсяг матеріалу, що залишився у пам‘яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, активно і творчо використовувати в пізнавальній ситуації, самостійні роботи. Робоча програма розрахована на 272 педагогічні години. В ній подано орієнтовний тематичний план з розподілом навчального часу на вивчення окремих тем.