Сторінка
2

Професійне становлення студентів вищих навчальних закладів художньо-естетичного профілю

Положення теорії мистецької освіти та художньо-педагогічної підготовки викладачів мистецьких дисциплін обґрунтовано в працях вітчизняних вчених В. Бутенка, С. Коновець, Н. Миропольської, В. Орлова,

Г. Падалки, В. Радкевич, О. Рудницької, С. Соломахи та інших.

Варто зазначити, що, в цілому, дослідженню проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва завжди приділялась належна увага. Так, теоретичні і методичні аспекти цієї підготовки представлено у доробку вітчизняних учених, педагогів, мистецтвознавців:

Є. Ігнатьєва, Д. Кардовського, В. Козлова, Б. Ломова, Б. Йєменського, Г. Орловського, М. Ростовцева, П. Чистякова. Засоби оптимізації художньо-педагогічної підготовки студентів вищих навчальних закладів вивчали дослідники: Н. Анісімов, Г. Бєда, М. Кириченко, В. Кузін, М. Маслов, Т. Міхова, М. Резниченко, Г. Смирнов, А. Терентьєв. Шляхи і засоби розвитку творчого потенціалу студентів художньо-графічних факультетів у процесі вивчення художніх дисциплін досліджували А. Бондарева, В. Зінченко, О. Ткачук, Є. Шорохов. Проблемою формування творчої спрямованості учителів образотворчого мистецтва та удосконалення їх методичної підготовки займалися С. Дембинський, Т. Комарова, В. Лазарєв, Л. Любарська.

Проблемам відродження народної творчості присвячено праці Є. Антоновича, Л. Баженова, П. Білецького, О. Данченка, О. Соломченка, М. Станкевича та багатьох інших. Вплив народного мистецтва на розвиток свідомості особистості був предметом уваги в дослідженнях О. Балл, О. Данченка, Р. Захарченка, І. Зязюна, Г. Васяновича. У контексті мистецької освіти ця проблема висвітлюється в працях Є. Маркова, Л. Масол, Н. Миропольської, О. Ростовського. Суттєвою є позиція сучасних авторів (Д.С.Лихачов, І.Ф.Ляшенко, В.П.Москалець), які відстоюють право особистості на виховання з першоджерел національних традицій.

Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами мистецьких дисциплін для розвитку естетичної компетентності студентів вищих начальних закладів та учнів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл. Пріоритетними напрямами подальшої роботи вважаємо розробку відповідних художньо-педагогічних технологій формування базових компетентностей на уроках художньо-естетичного циклу.

Дослідження ціннісно - мотиваційної компетентності професійного становлення

На сучасному етапі реформування вищої професійної освіти важливою проблемою є підготовка вчителів образотворчого мистецтва, які покликані здійснювати естетичне виховання підростаючого покоління, навчати бачити і розуміти прекрасне у житті і мистецтві, допомагати реалізувати себе у художній творчості. Підготовка кваліфікованих спеціалістів у системі вузу – складний процес, який вимагає постійного вдосконалення і поглиблення теоретичної бази навчання, пошуку і втілення нових методів і прийомів у навчальний процес з усіх дисциплін образотворчого циклу. Функціональний аналіз професійно-педагогічної діяльності дозволив визначити, що естетична компетентність майбутнього вчителя образотворчого мистецтва виявляється: в обізнаності у галузі образотворчого мистецтва, зокрема, володінні матеріалом з образотворчого мистецтва шкільної програми (інформаційно-пізнавальна функція); в оцінювальних підходах до вибору творів образотворчого мистецтва для педагогічної роботи, в спроможності захопити учнів живописом, прищепити їм шанобливе ставлення до українського мистецтва (орієнтаційно-вибіркова функція); у спілкуванні з учнями, побудові міжособистісних стосунків (комунікативно-регулююча функція).

Якісна професійна підготовка майбутніх фахівців до управління процесом художньо-естетичного виховання особистості засобами образотворчого мистецтва потребує нових підходів до питань формування їх методичної готовності та компетентності, що вимагає від спеціаліста високого рівня практичних вмінь в імпровізаційно-виразному у малюванні. Вирішення зазначеної проблеми ми пов'язуємо з розумінням специфіки природи творчості, сутності та структури творчого потенціалу особистості. Такий підхід, на нашу думку, дає можливість більш глибоко розкрити механізм становлення й реалізації творчої активності студентів засобами декоративного малювання.

Аналіз тарифікації вчителів м. Суми, належності їх до певної кваліфікаційної категорії свідчить, що образотворче мистецтво як загальноосвітній предмет державного компонента шкільного навчального плану адміністрацією шкіл вважається як предмет не першорядної важливості. З’ясувалося, що в більшості початкових класів образотворче мистецтво як загальноосвітня дисципліна викладається класними керівниками чи вчителями, які не мають фахової підготовки. Унаслідок цього до п’ятого класу 60 % учнів приходять із нульовим рівнем художніх знань і практичних умінь і навичок із народної творчості. Завдяки науковим розробкам з’ясовано, що близько третини учителів мають низький рівень професійної компетентності, більше половини – середній, і лише 10-15% – високий. Це і є категорія педагогів, здатних до реалізації інноваційних освітньої політики. Аналіз стану мистецької освіти в загальноосвітніх навчальних закладах засвідчив, що в школах недостатня кількість відповідно оснащених кабінетів образотворчого мистецтва, брак необхідного обсягу наочно-методичних матеріалів із народного мистецтва, а також недостатня забезпеченість шкіл фахівцями з вищою художньо-педагогічною освітою.

Нами була розроблена анкета для вчителів образотворчого мистецтва м. Суми та Сумської області. Так, на запитання анкети "Чи маєте Ви спеціальну художньо-педагогічну освіту?" – 32 % опитуваних зазначили, що не мають базової професійно-мистецької підготовки, 48 % учителів отримали диплом за кваліфікацією "Вчитель початкових класів з додатковою спеціальністю "Образотворче мистецтво" і 20 % учителів мають базову художньо-педагогічну освіту, з них 12 % закінчили художні училища, 8 % учителів мають вищу педагогічну освіту. Анкетування показало, що майже 60 % учителів, які "викладають" образотворче мистецтво в школі, проводять уроки за сумісництвом.

Анкетування проводилось між студентами третього та четвертого курсів Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д.С.Бортнянського після проходження педагогічної практики в школах міста, яке підтвердило їхню готовність до здійснення змін у сучасній професійній освіті та педагогічній практиці вчителя образотворчого мистецтва. Так, на запитання "Оцініть свої знання й вміння відповідно вимог основного змісту художньо-педагогічної діяльності вчителя образотворчого мистецтва в народно-художній творчості" були одержані такі відповіді: 4,2 % студентів не змогли оцінити свої знання, а 2,8 % – уміння з практики; 28,4 % – відчувають труднощі в оцінці особистих знань і відповідно 41,6 % – умінь; мають окремі уявлення щодо цих знань 23,8 % студентів та вмінь 16,2 %; 12 % респондентів відповіли, що знають предмет і володіють методикою художнього навчання за змістовими лініями, але сумніваються в правильності оцінки; добре знають і вміють – 3,2 % студентів, а дуже добре знають основний зміст художньо-педагогічної діяльності (3,6 %) і володіють методикою художнього навчання та вміють застосовувати на практиці (4,4 %). Враховуючи результати проведеного анкетування, можна зробити припущення, що методична підготовка вчителя образотворчого мистецтва має бути важливою складовою професійного становлення, формування здатності до здійснення педагогічних функцій та вирішення завдань художнього навчання школярів. Методика повинна базуватися не лише на художньо-практичній діяльності, але й на наукових дослідженнях, з метою поглиблення розуміння особистості дитини.