Сторінка
1
Людина перетворює світ за допомогою праці — фізичної, інтелектуальної діяльності, спрямованої на задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Праця виконує практичну (створення матеріальних, духовних цінностей, соціально-побутових умов життя і діяльності людини), розвивальну (розвиток особистості в процесі активного включення людини у трудовий процес) і виховну (формування суспільно і особистісно цінних якостей людини, її морально-естетичного ставлення до життя і діяльності) функції. Виховна функція праці реалізується в процесі трудового виховання дітей.
Трудове виховання — цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності, емоційного ставлення до результатів праці.
Його завдання полягає у формуванні в дітей стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю. Трудове виховання дітей передбачає привчання їх до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Навіть найпростіший результат трудових зусиль дитини (вимитий посуд, прибрана кімната тощо) сприяє самоусвідомленню дитини, надає їй впевненості у собі, прагнення випробувати себе у нових видах діяльності.
Отже, правильне виховання можливе лише за умови використання різноманітних видів трудової діяльності дитини. Праця завжди була основою людського буття і була основою для створення благополуччя людського життя та культури. Соціальна значимість трудових навичок майбутнього громадянина і зумовила вибір теми нашої роботи: «Трудове виховання дітей молодшого шкільного віку в сім’ї».
Дипломна робота складається з 2-х розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 56 примірників, додатків. Робота містить фотоматеріали.
Об’єктом дослідження є процес виховання дітей у сім’ї.
Предметом дослідження виступають особливості процесу трудового виховання школярів у сім’ї.
Гіпотезою нашого дослідження є припущення про те, що без відповідних навичок трудової діяльності, які формуються у дитини в результаті виховного впливу сім’ї, не можна сподіватись на позитивний результат в майбутньому житті і виростити соціально-зрілу особистість.
Також визначені критерії рівня сформованості трудового виховання молодших школярів, якими можуть виступати такі ознаки:
Поява певного ставлення до різноманітних видів і форм трудової діяльності;
Бажання досягти мети трудової діяльності;
Емоційне сприймання як трудової діяльності, так і трудових результатів.
Ці критерії диференціюються за трирівневими показниками:
Активне (позитивне) сприймання;
Пасивне (негативне) сприймання;
Індиферентне сприймання.
Зміст роботи викладено на 63 сторінках друкованого тексту.
Історичний аспект проблеми трудового виховання в сім’ї
За всієї багатоманітності національних культур одним із найважливіших спільних для них чинників є цінність праці як засобу існування людини в світі та засобу виховання підростаючих поколінь. Споконвічно перші заповіді та настанови дітям стосувалися саме підготовки до майбутньої трудової діяльності. Вже на етапі патріархальної родової общини з'являється потреба у вихованні як спеціальній діяльності, спрямованій на підготовку до здобування засобів для виживання.
Трудове виховання притаманне всім історичним формаціям, воно є найдавнішою формою виховання. Вже античні мислителі наголошували на необхідності виховання людини самостійної, здатної до життєвого самовизначення. Водночас класовий характер освіти і виховання не передбачав використання фізичної праці у школах. Діти рабів у школах не виховувалися; виховання відбувалося у праці нарівні з дорослими.
До проблеми виховання дітей у процесі праці зверталися автори перших утопічних систем оновлення суспільства шляхом виховання. Зокрема, Т. Мор рекомендував маленьких дітей знайомити з працею людей і спонукати їх до посильної участі в трудових процесах.
На думку Ж.-Ж. Руссо, дитину, яка фізично зміцніла і навчилася самостійно орієнтуватися в навколишньому середовищі, слід залучати до фізичної праці. Оволодіння трудовими навичками — необхідна умова забезпечення молодій людині власного кусня хліба, а відтак — незалежності і свободи.
Послідовник Руссо Й.-Г. Песталоцці не лише теоретично, а й практично доклав багато зусиль до того, щоб, поєднавши навчання з фізичною працею, виховувати дітей для чесного життя. Він вперше в історії педагогіки пов'язав мотивацію праці з природою дитини, обґрунтував роль праці як частини педагогічної системи. Песталоцці наголошував, що завдяки поєднанню навчання і фізичної праці діти виходять у життя морально загартованими, здатними до самостійного визначення.
Значна кількість теорій трудового виховання виникає із розвитком буржуазії. Засновник філантропізму німецький педагог Й. Базедов вважав за необхідне вводити у школах заняття праці, диференціюючи їх відповідно до соціального становища сімей учнів.
Особливу увагу питанням трудового виховання приділяв Георг Кершенштейнер (1854—1932), автор проекту німецької трудової школи, який пов'язував виховання громадянина з оволодінням професією. Він запропонував створювати, крім народних, додаткові школи, які мали забезпечувати професійно-технічне навчання і формувати навички виконання громадянських обов'язків.
Ідея праці як засобу всебічного розвитку людини розроблена в педагогічній теорії К. Ушинського. Їй присвячена спеціальна робота — «Праця у її психологічному та виховному значенні», в якій обґрунтована необхідність «вільної праці» для розвитку почуття людської гідності. Людина, відірвана від праці, на думку Ушинського, втрачає кращі якості особистості, а батьки, оберігаючи своїх дітей від праці, розбещують і роблять їх нещасними.
Дитяча праця, на думку С. Русової, є основою виховання. Зокрема, ручна праця повинна забезпечити творчу активність дітей, задоволення від результату. А старші дошкільники здатні до усвідомлення соціальної значущості праці. Це сприяє вихованню відповідальності, почуття обов'язку.
Проблемі трудового виховання дітей в сім’ї багато уваги приділяв видатний педагог А. С. Макаренко. В статті “Виховання в труді” він детально аналізує зміст і значення трудового виховання в сім’ї: “Перше, про що мають пам’ятати батьки, це наступне. Ваша дитина буде членом трудового колективу, отже її значення в цьому суспільстві буде залежати від того, наскільки вона буде здатна приймати участь в суспільній праці, наскільки буде підготована до цього. А від цього буде залежати і її благоустрій, і матеріальний рівень її життя”.
На важливості трудового виховання як засобу всебічного розвитку дитини наголошувалося на з'їздах народних вчителів. У 1919 р. на першому з'їзді було визначено види дитячої праці і вимоги до її організації. Другий з'їзд (1921) звернув увагу на зв'язок праці і гри. На основі його рішень у центральному дитячому садку Першої дослідної станції з дошкільного виховання, яка була експериментальним майданчиком для досліджень проблем дошкільної освіти, було введено самообслуговуючу, ручну та суспільну працю, необхідну для всіх (в саду, на городі тощо).
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Формування мотивації до занять фізичною культурою у молодших школярів
Європейська освітня інтеграція. Адаптація вищої освіти
Основні методи та засоби професійного навчання інженерів-педагогів
Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів
Методичний аналіз теми "Функції" шкільного курсу алгебри 7 класу за різними підручниками