Сторінка
18
Слід зазначити, що свої плюси і мінуси має кожен із розглянутих вище методів контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Звідси випливає висновок: у системі навчальної роботи повинні знаходити своє застосування всі запропоновані і розглянуті вище види, форми і методи контролю та оцінювання знань із тим, щоб забезпечити необхідну систематичність і глибину контролю за якістю успішності учнів.
Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити вплив систематичного використання різних видів, методів і форм контролю знань, умінь та навичок учнів із природознавства на підвищення рівня навчальних досягнень молодших школярів.
Організація і проведення експериментального дослідження дали змогу перевірити робочу гіпотезу, а також ефективність розробленої методики здійснення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів із курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі.
Результати формувального експерименту визначалися шляхом зіставлення рівнів сформованості відповідних знань в учнів контрольного та експериментального класів, яких вони досягли наприкінці вивчення кожного програмового розділу. На основі аналізу контрольних робіт, які учні виконували упродовж навчального року, ми визначили рівні сформованості навчальних досягнень молодших школярів.
Основним критерієм оцінювання результатів виконання контрольних робіт була якість виконання учнями завдань, а саме правильність і повнота відповіді.
Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів контрольних робіт упродовж навчального року в 3 класі представлені у зведеній таблиці (див. табл. 6).
Таблиця 6
Результати виконання учнями контрольних робіт (у %)
Назва розділу |
Кількість учнів, що досягли | |||||||
високого рівня |
достатнього рівня |
середнього рівня |
Низького рівня | |||||
ЕК |
КК |
ЕК |
КК |
ЕК |
КК |
ЕК |
КК | |
Нежива природа |
17,4 |
8,3 |
52,2 |
54,2 |
21,7 |
29,2 |
8,7 |
8,3 |
Зелене диво Землі |
26,1 |
12,5 |
52,2 |
41,7 |
17,4 |
29,2 |
4,3 |
16,7 |
Тварини в природі |
30,4 |
16,7 |
52,2 |
41,7 |
17,4 |
33,3 |
0,0 |
8,3 |
Людина — живий організм |
34,8 |
16,7 |
52,2 |
37,5 |
13,0 |
37,5 |
0,0 |
8,3 |
На основі даних табл. 6 ми обчислили середнє арифметичне співвідношення рівнів сформованості навчальних досягнень учнів із курсу «Я і Україна. Природознавство» наприкінці 3 класу (див. табл. 7).
Таблиця 7
Результати контрольної роботи проведеної на початку навчального року в 3 класі
Рівні навчальних досягнень учнів |
Контрольний клас |
Експериментальний клас |
Високий |
13,6 % |
27,2 % |
Достатній |
43,8 % |
52,2 % |
Середній |
32,3 % |
17,4 % |
Низький |
10,4 % |
3,4 % |
Щоб прослідкувати вплив запропонованої методики на підвищення рівня навчальних досягнень молодших школярів, ми порівняли результати попереднього контролю, проведеного перед початком формувального експерименту (див. табл. 5), та результати, отримані наприкінці експериментального навчання (див. табл. 7). Зіставивши ці результати (див. рис. 2 і рис. 3), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі на 5,5 % збільшилась кількість учнів із високим рівнем сформованості природничих знань і на 26,1 % — із достатнім рівнем. Кількість учнів із середнім і низьким рівнями сформованості природничих знань зменшилась на 17,4 % і 14,0 % відповідно. У контрольному класі теж відбулися певні зміни, проте вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого рівня сформованості природничих знань зменшилась на 7,2 %; достатнього рівня — збільшилася на 10,5 %; кількість учнів із середнім рівнем сформованості природничих знань зросла на 3,1 %, а учнів із низьким рівнем зменшилася на 6,3 %.
Рис. 2. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів експериментального класу
Рис. 3. Співвідношення рівнів сформованості природничих знань в учнів контрольного класу
Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики контролю навчальних досягнень молодших школярів із природознавства на рівень сформованості природничих знань.
Результати експериментального дослідження підтвердили, що систематичний і глибокий контроль за якістю успішності учнів впливає в загальному на рівень їхніх навчальних досягнень наприкінці навчального року. Отже, вірною є гіпотеза, висловлена на початку дослідження.
Включений у шкільну програму матеріал молодші школярі повинні міцно засвоїти, бо знання основ природознавства, набуті в початковій школі, — це фундамент для сприймання географії та біологічних дисциплін у подальшому навчанні. Тому вчителеві треба не тільки пояснювати навчальний матеріал, а й сприяти його систематичному повторенню, здійснювати контроль, щоб забезпечити запам’ятовування раніше засвоєного програмового матеріалу.
Контроль навчальних досягнень учнів є необхідною складовою частиною процесу навчання курсу «Я і Україна» в початковій школі.
На сучасному етапі апробація змісту початкової освіти визначила його педагогічну і методичну відповідність новим завданням школи і водночас потребу удосконалення результативного компоненту. Зокрема, посилення практичної спрямованості навчання, залучення особистого досвіду школярів, оволодіння уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях тощо. Розв’язання цих завдань зумовило доопрацювання змісту на засадах компетентнісного підходу, який передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість та відповідальність. Відповідно до цього змінюється і процес контролю та оцінювання результатів навчальної діяльності школярів.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій на уроках трудового навчання з варіативної частини "Технологія оздоблення виробів бісером 7 клас"
Екологічне виховання при формуванні сучасних знань про проблему пестицидів в Україні
Туристсько-спортивна підготовка майбутніх організаторів туризму у вищих навчальних закладах
Риторика української мови в загальноосвітньому і вищому навчальному закладах
Формування мовних знань та навичок на уроках англійської мови в початковій школі