Сторінка
15

Організація контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства

1. Допиши речення.

Калина — це кущ, тому що …

2. Розподіли перелічені назви рослини на три групи. Дай назву кожній групі і заповни таблицю.

Кульбаба, часник, мак, капуста, квасоля, петрушка.

Тема. Способи живлення тварин. Ланцюги живлення.

Заповни таблицю.

Користуючись малюнками, склади і запиши ланцюги живлення.

Тема. Органи травлення. Догляд за зубами. Гігієна харчування.

1 варіант (середній рівень)

1. Допиши речення.

Травлення — це процес перетворення їжі на …

2. Підкресли назви органів травлення.

Серце, печінка, шлунок, м’язи, стравохід, тонка кишка, легені, зуби, товста кишка, язик, ротова порожнина, пряма кишка.

2 варіант (достатній рівень)

1. Запиши, в якій послідовності проходить їжа органами травлення.

1. _2.

3. _4.

5. _6.

2. Підкресли правильне твердження.

Неперетравлені рештки виходять назовні через товсту кишку.

Неперетравлені рештки виходять назовні через тонку кишку.

Неперетравлені рештки виходять назовні через пряму кишку.

3 варіант (високий рівень)

1. Встав пропущені слова.

Поживні речовини — це .

Для побудови органів потрібні .

Енергію для роботи органів дають .

2. Дай відповідь на запитання.

Чому хворі зуби є загрозою для всього організму людини?

Завдання, які ми використовували для письмової перевірки мали вибірковий або конструйований тип відповіді. Одні з них потребували самостійного конструювання відповіді, а інші — вибрати правильні відповіді із запропонованих варіантів. Для полегшення виконання конструйованих письмових завдань учитель надавав учням певну допомогу: «Продовжіть речення… Вставте пропущені слова…». Під час виконання вибіркових письмових завдань правильні відповіді учні підкреслювали, позначали умовними позначеннями, нумерували цифрами і т. ін.

Також учням пропонувалося заповнення нескладних таблиць, схем, а також виконання нескладних схематичних малюнків тіл та явищ природи. Для цих завдань вибиралися об’єкти, на основі яких формувалися основні поняття, вони були нескладними для зображення. Наприклад, дерево, кущ, трав’яниста рослина, кругообіг води в природі тощо («Схематично зобразіть дерево (кущ, трав’янисту рослину) і підпишіть його органи»). Перевірка за допомогою таких робіт дозволяє визначити якість і рівень осмислення знань учнів та їхні уміння моделювати об’єкти природи в їх взаємозв’язках.

Крім того, зміст письмових завдань подавався не тільки словесно, а й графічно. Це полегшувало актуалізацію необхідних уявлень і понять та виконання розумових дій.

Ще одним методом контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів, який на сучасному етапі набуває досить широкого використання в школі, є тестування. Слово «тест» (з англ. test — іспит, перевірка, випробування) в педагогічній літературі, як правило, вживається у значенні: «короткочасне випробування, комплекс завдань, яке проводиться в рівних для всіх умовах і має вигляд завдання, розв’язання якого піддається кількісному обліку і забезпечують виявлення ступеня оволодіння навчальним матеріалом того, хто проходить випробування».

Проведення попередньо перевірених, ретельно складених тестів виключає вплив вчителя, який проводить тестування, на оцінювання успішності учня. Результати тестування краще піддаються статистичній обробці, ніж оцінки в балах; а якість самих тестів також може бути перевірена математично-статистичними методами.

Кожний тест складається із запитань та відповідей, підібраних і побудованих відповідно до певних принципів. Характер запитань значною мірою визначається специфікою і логікою того навчального предмета, для перевірки якого даний тест призначається. Завдання тестів, що доцільно використовувати на уроках природознавства, зводяться до двох основних типів:

1) ті, які базуються на впізнаванні;

2) ті, які базуються на пригадуванні та доповненні.

Найбільше поширеними в початковій школі є тести із запитаннями першого типу, часто їх називають вибірковими тестами. До кожного запитання пропонується декілька відповідей на вибір, учень повинен знайти серед них правильну. Серед вибіркових тестів, в свою чергу, виділяють альтернативні тести, тести множинного вибору і тести перехресного вибору.

Альтернативні тести зводяться до того, що учень повинен відповісти на запропоноване запитання «так» або «ні». Вони використовуються рідше інших різновидів вибіркових тестів.

Тести множинного вибору, як правило, передбачають вибір однієї відповіді із числа декількох запропонованих.

Тести перехресного вибору або тести на зіставлення, призначені для встановлення відповідей до них, записаних у довільному порядку. Сюди ж можна віднести і тести на систематизацію, які використовуються для визначення уміння упорядкувати ті чи інші поняття за певною ознакою і т. ін.

Тести на пригадування і доповнення, тобто тести другого типу будуються переважно так: учневі пропонується зв’язний текст, у якому пропущені окремі слова або словосполучення, він повинен заповнити пропуски. Замість оформлення повної відповіді учень обмежується тут тільки вписуванням висловів, які несуть основне інформаційне навантаження, чим досягається економія часу і учнів, і вчителя.

Наведемо декілька прикладів завдань різних типів для тестової перевірки, які дозволять сформувати уявлення про особливості цього методу контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи із природознавства.

Перший тип. Тести множинного вибору:

Тема. Гірські породи. Корисні копалини.

1. Більшість гірських порід є:

а) твердими;б) рідкими;в) газоподібними.

2. Гірські породи — це:

а) тіла живої природи;б) тіла неживої природи;

в) речі, виготовлені людиною.

3. Корисні копалини поділяються на:

а) горючі і рідкі;б) нерудні й рудні;

в) горючі, рудні й нерудні.

4. Місце, де залягає багато корисних копалин, називається:

а) торфовищем;б) родовищем;в) пластами.

5. Корисні копалини, з яких виплавляють метали, називаються:

а) горючими;б) рудними;в) нерудними.

6. Кухонна сіль, глина, пісок, крейда, гіпс, сірка, графіт, граніт, мармур — це:

а) нерудні корисні копалини;б) рудні корисні копалини;