Сторінка
6

Організація контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства

Залежно від того, в якій формі здійснюється контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів, у сучасній дидактиці виділяють такі групи методів перевірки:

методи усної перевірки результатів навчання — бесіда, розповідь, пояснення, роз’яснення, читання тексту, географічних карт, схем та ін.;

методи письмової перевірки результатів навчання — контрольні роботи (завдання), твір, диктант, реферат, тестування тощо;

методи практичної перевірки результатів навчання — проведення досліду, виконання практичної роботи, створення виробів, моделей тощо;

методи програмованої перевірки результатів навчання — використання перфокарт, сигнальних карток, посібників із друкованою основою, машин-контролерів.

Розглянемо методи контролю навчальних досягнень учнів із природознавства за групами.

Усне опитування учнів може бути фронтальним, груповим та індивідуальним.

Фронтальне опитування полягає в тому, що учні відповідають на запитання вчителя, поставлені до всього класу. Як правило, ці запитання мають бути стислими, чітко сформульованими і в такій послідовності, щоб всебічно розглянути виучуване. Однак, як зазначає О.А. Біда, слід пам’ятати, що фронтальне опитування буде результативним, якщо діти встановлюватимуть причинно-наслідкові зв’язки, визначатимуть суттєві ознаки предмета, доводитимуть правильність висловленої думки тощо.

Фронтальне опитування використовується для перевірки логічно завершеної частини змісту, що містить фактичний або такий матеріал, який ділиться на малопов’язані частини, не має складних зв’язків. Під час фронтального опитування учні відповідають з місця, доповнюючи один одного. Спостереження за учнем при фронтальному опитуванні можуть дозволити вчителеві оцінити його роботу, можуть стати одним із компонентів при загальному оцінюванні роботи учня на уроці.

Однак, на думку М.В. Гадецького і Т.М. Хлєбнікової , фронтальне опитування має і певні недоліки, зокрема, не сприяє формуванню в учнів умінь будувати відповідь у певній логічній послідовності, узагальнювати. Тому разом із такою перевіркою знань доцільно застосовувати індивідуальне опитування, під час якого на кожне із запитань відповідає один учень. Для такого опитування необхідно добирати матеріал, що відбиває найсуттєвіші ознаки виучуваного. Для полегшення він розподіляється на кілька закінчених частин або використовується перелік питань, на основі яких формувалося певне поняття. Завдання слід формулювати так, щоб воно не вимагало відтворення змісту прочитаного, а спрямовувало на пошук нових знань, встановлення взаємозв’язків між об’єктами та явищами природи, спонукало до розмірковувань, порівнянь, ілюстрування відповідей прикладами із власних спостережень, схематичними малюнками, картою, глобусом, таблицею, натуральним об’єктом природи тощо.

Індивідуальна розповідь дозволяє учню не тільки відтворити засвоєні знання, а й показати уміння послідовно, логічно й аргументовано викласти власну думку. Як стверджують В.І. Лозова і Г.В. Троцко, індивідуальна розповідь є доцільною для перевірки логічно завершеної частини змісту, яка потребує цілісного викладу інформації про об’єкти і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, доведення певних положень за допомогою відомих або власних прикладів .

Щоб діти правильно будували свою розповідь, необхідно ставити зрозумілі, конкретні завдання. Для послідовного викладу використовується план відповіді, який складався на попередньому уроці. Його можна записати на картці, в таблиці, усно можуть пригадати вчитель або самі учні. (Наприклад: «Пригадайте, в якій послідовності вивчали про . на попередньому уроці»; «Відповідаючи на запитання, про що розповідатимете спочатку, потім, як завершите свою розповідь .»; «Відповідайте за планом, який записано на .»). Опорою для відповіді також служать схема, таблиця, малюнок (особливо для розповіді — опису об’єктів), які застосовувались у процесі засвоєння змісту логічно завершеної частини поурочної теми. Розповідь учня не слід переривати уточнюючими чи спонукальними запитаннями. Йому самому пропонується повідомити про закінчення своєї розповіді. Тільки після цього вчитель або інші учні ставлять додаткові запитання для уточнення, доповнення, пояснення і т. ін.

Групове опитування проводиться з метою повторення і закріплення матеріалу після вивчення розділу програми. У книзі М.Д. Виноградової та І.Б. Первіна розкрита методика проведення такого опитування: вступне слово вчителя про мету та організацію роботи в групах (4-5 чоловік); опитування консультантом (попередньо вчитель прийняв у них залік) усіх членів своєї групи. Відповіді учня коментують, доповнюють і оцінюють разом. Перелік питань до такого заняття складає вчитель. На закінчення заняття групи звітують про отримані результати.

У початковій школі доцільно практикувати письмову перевірку знань учнів. Згідно з віковими особливостями молодших школярів письмові завдання повинні бути невеликими за обсягом, а відповіді на них — стислими. Письмова перевірка може практикуватися для виявлення вміння учнів застосовувати й узагальнювати знання; відтворювати їх у певній послідовності; фіксувати спостережувані явища, зіставляти, робити висновки. Відповідні завдання учні виконують тільки в зошиті із друкованою основою. Здійснюється письмова перевірка шляхом виконання різних завдань, поданих у зошитах із природознавства. Вимоги до оформлення записів такі самі, як і в інших навчальних предметах.

За змістом письмові завдання спрямовуються на перевірку рівня засвоєння фактичного матеріалу, сутності елементів природознавчих знань, певних взаємозв’язків і залежностей у природі. Вони потребують їх відтворення, пояснення, доведення, обґрунтування («Назвіть рослини степової зони України», «Назвіть звірів, що живуть у лісі», «Яка форма земної поверхні називається горою?», «Чому ведмідь узимку не залишає слідів на снігу?», «Доведіть, що лисиця — хижа тварина» тощо).

Письмові завдання для перевірки знань, умінь і навичок учнів передбачають конструйований або вибірковий тип відповіді. Одні з них потребують самостійного конструювання відповіді, а інші — вибрати правильні відповіді із запропонованих варіантів. Для полегшення виконання конструйованих письмових завдань учитель може надавати учням певну допомогу: «Продовжіть речення . Вставте пропущені слова . Вставте пропущені слова і допишіть речення .».

Під час виконання вибіркових письмових завдань правильні відповіді підкреслюються, позначаються умовними позначеннями або виписуються цифри, якими позначив їх учитель і т. ін.

Письмові завдання можуть спонукати дітей до заповнення нескладних таблиць, а також до виконання схематичних малюнків тіл і явищ природи. Останні використовуються за умови, якщо вчитель навчив учнів робити прості схеми. Для цих завдань вибираються об’єкти, на основі яких формували основні поняття з природознавства. Вони мають бути нескладними для зображення. Наприклад, дерево, кущ, трав’яниста рослина, гора, горб, яр, річка з притоками т. ін. («Схематично зобразіть гору і підпишіть її основні частини», «Схематично зобразіть дерево (кущ). Підпишіть його органи»).