Сторінка
1

Використання засобів педагогічного малювання у процесі удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів

За своєю природою образотворче мистецтво пов’язане із зоровими відчуттями і сприйманнями. Повноцінне уявлення про художній твір людина може одержати лише на основі власного зорового сприймання, тому заняття малюванням безпосереднім чином пов’язані з наочністю навчання. Ще К.Д. Ушинський звертав увагу учителів на властивість дитячої натури чутливо сприймати зорові образи, наголошував на навчальному значенні малюнків та ілюстрацій. Якщо при вивченні багатьох дисциплін дидактичний принцип наочності викладання відіграє важливу, але все-таки додаткову роль, то на заняттях з образотворчого мистецтва наочність навчання набуває істотного значення – як один із головних засобів інформації про навчальний матеріал.

Опираючись на зорові враження, одержані під час розгляду ілюстрації при поясненні вчителя, школярі одержують повніше й глибше уявлення про вивчене, краще розуміють, осмислюють і запам’ятовують головне у темі уроку. Пояснювальні малюнки викликають в учнів підвищений інтерес до занять із образотворчого мистецтва.

Ілюстративну діяльність вчителя, пов’язану з ілюструванням навчального матеріалу і доповненням усного пояснення під час уроку, у методиці образотворчого мистецтва називають педагогічним малюванням. Протягом тривалого часу під педагогічним малюванням розуміли лише малюнки вчителя на класній дошці, виконані крейдою. У сучасний період таке трактування терміну “педагогічне малювання” вважається застарілим, оскільки воно не повністю відображає ті види образотворчої діяльності вчителя, які за своїм призначенням слід віднести до педагогічних.

Наприклад, пояснювальний малюнок вчителя, зроблений на полях учнівської роботи, а також лаконічні начерки великого розміру, зроблені різноманітними матеріалами під час уроку з метою пояснення навчального матеріалу і доповнення усного пояснення, є різновидами педагогічного малюнка.

Малюнок учителя є “своєрідним “інструментом” педагогічної праці і повністю відповідає інтересам підвищення якості навчального процесу загалом, оскільки роз’яснює учням незрозуміле, закріплює у їхній пам’яті набуте, приваблює їх майстерністю зображення і спричинює симпатії школярів і до викладача, і до предмета”.

Педагогічні малюнки виконують наступні функції: ілюстрування окремих положень усного пояснення вчителя під час уроку; демонстрація методичної послідовності роботи над малюнками; показ однієї із стадій виконання малюнка; пояснення особливостей побудови зображуваних об’єктів; показ принципів композиційного виконання малюнків; демонстрація технічних прийомів роботи, показ технічних можливостей і особливостей різноманітних матеріалів, що застосовуються в образотворчій діяльності; наочний аналіз правильності виконання зображальних завдань, пов’язаних із темою малювання; пояснення особливостей виконання малюнків на певну тематику. Можливі й інші випадки використання педагогічних малюнків у процесі проведення практичних занять з образотворчого мистецтва.

Сучасний учитель не має права, засвоївши деяку кількість технічних прийомів малювання і поверхнево ознайомившись із образотворчою діяльністю, бути спеціалістом-ремісником, а повинен бути справжнім художником, котрий уміє професійно і дійсно творчо підійти до процесу створення малюнків. Окрім того, зрослі сучасні вимоги до ефективності і якості навчального процесу висувають високі критерії оцінки педагогічної і творчої роботи учителів.

У цьому ракурсі велике значення має зміст і якість підготовки вчителів образотворчого мистецтва, які впевнено працювати і як художники, і вчителі. Це означає, що вчитель образотворчого мистецтва здатний показати школярам привабливість практичної роботи з рисунку чи живопису, довести власним прикладом, що мистецтво – це не нудна повсякденність, а глибока потреба людини у спілкування з прекрасним.

Актуальність проблеми педагогічного малювання на уроках образотворчого мистецтва у плані удосконалення процесу формування навичок образотворчої діяльності молодших школярів та її недостатня розробленість як в теоретичному, так і в практичному плані зумовили вибір теми дипломної роботи.

Метою дослідження є вивчення педагогічного малювання як засобу удосконалення образотворчої діяльності учнів початкової школи на уроках образотворчого мистецтва.

Об’єктом дослідження є процес педагогічного малювання, предметом – роль педагогічного малювання в удосконаленні образотворчої діяльності молодших школярів.

Гіпотеза дослідження: якщо в процесі образотворчої діяльності використовувати педагогічно та методично обґрунтовані педагогічні малюнки, то рівень навчальних досягнень молодших школярів значно підвищиться.

Відповідно до мети і гіпотези визначені завдання дослідження:

1. Проаналізувати сутність і завдання педагогічного малювання.

2. Вивчити зображальні можливості педагогічних малюнків.

3. Описати вплив педагогічного малювання на удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів.

4. Охарактеризувати особливості організації, проведення та результативність експериментального дослідження.

Методи дослідження: аналіз педагогічної та методичної літератури; педагогічне спостереження; бесіда; теоретичне узагальнення.

Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Основні завдання педагогічного малювання

У практиці вчителя образотворчого мистецтва і початкової, і середньої школи часто використовується такий традиційний для школи вид графічної діяльності, як малюнок крейдою на класній дошці. Це пояснюється передусім доступністю і економністю даного матеріалу. Класна дошка і крейда є в будь-якій школі, з їх допомогою вчитель може швидко проілюструвати своє пояснення.

Крейдове зображення легко стерти, змінити його частину, доповнити іншими елементами. Це необхідно в тих випадках, коли треба розкрити перед учнями процес роботи в динаміці, показати можливість збагачення малюнка деталями або принципи виправлення помилок. Використовують крейду головним чином для створення лаконічних лінійно-контурних нарисів на класній дошці.

За необхідності можна виконати і відносно деталізований малюнок крейдою з узагальненою характеристикою тональних відносин і об'ємної форми предметів. У таких випадках доцільно в тіньових місцях малюнка залишати чисту темну поверхню дошки, а світла трактувати за допомогою крейдяних штрихів різної товщини і з різною силою натиску на крейду, домагаючись потрібного співвідношення світла і тіні.

Непотрібно затрачати час на складні малюнки, що виконуються крейдою або в комбінації його з іншими матеріалами, якщо вони вимагають значної витрати часу для свого здійснення. Ефект, що досягається такими малюнками, може бути забезпечений за коротший відрізок часу швидкими, лаконічними начерками, зробленими вугіллям, сангіною, пастеллю, аквареллю, гуашшю, кольоровою крейдою на великих листах білого або сірого паперу (рис. 1).

Рис. 1. Ескізи вчителя у конспекті уроку