Сторінка
2
Слід відмітити, що малюнки крейдою мають менші образотворчі можливості, аніж начерки, зроблені за допомогою інших матеріалів, широко вживаних в творчій практиці художників. Наприклад, навіть спрощена передача світлотіньових відношень в крейдяному малюнку досить важка внаслідок негативності зображення. Крім того, такий малюнок досить умовний (білі контури предметів на темному фоні) і лише віддалено нагадує звичні зорові сприйняття. Проте добре підготовлені, умілі художники-педагоги спроможні виконати переконливі, виразні малюнки крейдою на класній дошці. Впровадження в практику роботи вчителів образотворчого мистецтва матеріалів, зручних для виконання педагогічних малюнків, звужує область застосування крейди, але не виключає її повністю з арсеналу художника-педагога .
Вчені підкреслюють важливість і необхідність дотримання методичної послідовності виконання педагогічних малюнків. За діями вчителя пильно спостерігають школярі. Не можна працювати безсистемно, не зважаючи на прийняті в методиці принципи послідовного виконання малюнків: від загального — до часткового, від головного — до другорядного. Пояснювальне, показове малювання, що проводиться вчителем, активно впливає на школярів, і виконувати таке малювання слід відповідально, враховуючи, що весь процес роботи над малюнком, кожний його етап є педагогічною дією. Можна відмітити своєрідну динамічність педагогічних малюнків, яка полягає в тому, що протягом дуже нетривалого часу вчитель поступово створює малюнок в присутності учнів, які бачать весь процес малювання в динаміці: від перших штрихів до останніх.
При виконанні педагогічних малюнків необхідно враховувати вік дітей, рівень їх розвитку, інтереси, можливості. Справа тут не тільки в змісті завдань, передбачених програмою для того або іншого року навчання. Важливо й те, щоб малюнки вчителя по кількості і складності закладеної в них учбової інформації, за своїми образотворчими якостями, по своїй цільовій орієнтації були різними для кожної вікової групи учнів. Наприклад, в малюнках, призначених для школярів молодших класів, міра спрощення зображення може бути дещо більшою, ніж в малюнках, розрахованих для демонстрації старшим учням. Відповідно у кожній віковій групі може змінюватися співвідношення захоплюючого початку і раціонально-логічного матеріалу в малюнках вчителів.
Не завжди зміст педагогічних малюнків, що залежить передусім від теми уроку й навчального матеріалу, що ілюструється, може мати яскраво виражену образну характеристику або супутнє гумористичне трактування зображення. У тих випадках, коли змістом пояснювальних малюнків є матеріал методичного характеру (наприклад, демонстрація послідовності створення зображення або методів побудови об'ємної форми якого-небудь предмета), принцип подачі учбового матеріалу буде відбуватися з переважанням логічних елементів над емоційними.
Вчитель образотворчого мистецтва повинен володіти підвищеним педагогічним тактом, гострим чуттям художника, щоб не перевантажити своє пояснення, образотворчий показ навчального матеріалу зайвою геометризацією, щоб не перетворити процес навчання, цікаві заняття малюванням в нагромадження методичних схем.
Малюнок вчителя — авторитетне свідчення правильності тих методичних положень, які висловлює вчитель під час усних пояснень. Такий малюнок переконує школярів в користі і доцільності навчання, в необхідності оволодіти образотворчою діяльністю. Педагогічне малювання, уміло і цікаво виконане вчителем, підіймає його авторитет.
Вчителя образотворчого мистецтва не мають права малювати слабко, невпевнено, байдуже, професійно безграмотно. Своєю діяльністю, педагогічними і життєвими принципами, методами навчання, професійною майстерністю художник-педагог бере участь в формуванні особистостей. І якщо він виявить поганий художній смак, слабкі професійні уміння, це зменшить його авторитет в очах учнях, знизить інтерес до предмета. Якщо учні отримають неправильне уявлення про те, що добре і погано в мистецтві, в роботі художника, якщо вони засвоять неправильні методи виконання малюнків, спостерігаючи за ходом роботи вчителя, якщо вони почують невірні думки свого наставника, то це в більшості випадків відкладається в пам'яті, в підсвідомості учнів і згодом може спричинити несмак, байдужість, може послужити причиною ряду помилок в роботах і думках дітей, а потім і дорослих людей. Діти швидко схоплюють інформацію, легко її запам'ятовують, тому сама інформація (словесна або візуальна) повинна бути правильною, ємною і корисною .
З плином часу в сучасній початковій школі з'являються сучасні технічні засоби наочного навчання, в тому числі і з образотворчого мистецтва. Вони значно доповнюють методичний арсенал вчителя, збагачують учбовий процес, але не витісняють малюнок художника-педагога як специфічний, дієвий і незамінний засіб наочного навчання з образотворчого мистецтва. Так, використання проекційних апаратів, призначених для демонстрації на великому екрані ілюстрацій з книг або малюнків, зроблених вчителем, не зменшує потреби в пояснювальних малюнках педагога. Навпаки, застосування таких апаратів викликає ще більше пожвавлення образотворчої діяльності вчителів, дає їм можливість частіше і ширше використати свою майстерність для впливу на молодших школярів.
Разом з тим при впровадженні проекційної апаратури для показу малюнків вчителя зростає відповідальність вчителя по створенню зображення в малюнку. Сильне збільшення малюнків на екрані зумовлює ще більш високі вимоги до професійної майстерності вчителя, який виконує малюнок на прозорій плівці або на листку паперу, а весь процес роботи над малюнком тут же проектується на великий екран.
Якщо говорити про електронну апаратуру (типу світлового пера), то вона також не може замінити малюнок вчителя. Подібні апарати дозволяють створювати запрограмовані зображення — символи, що виконуються хоч і за задумом оператора, але тільки відповідно до закладеної програми. Такі зображення, що відтворюються на екрані, менш зручні й ефективні в учбовому процесі з образотворчого мистецтва. За своїми художніми якостями, за впливом на глядачів вони помітно поступаються малюнкам, виконаним умілим педагогом на папері за допомогою тих чи інших матеріалів (вугілля, сангіна і ін.).
Слід відмітити, що впровадження дорогої технічної апаратури в учбовий процес, насичення школи технічними засобами навчання вимагає значного часу. Так що викладання практичних основ малювання в загальноосвітній школі ще тривалий час буде пов'язано з виконанням педагогічних малюнків на листах паперу, класній дошці (можливо, поліпшеного типу, наприклад на дошці білого кольору). Отже, головним, визначальним чинником успіху педагогічного показу методів роботи над малюнком залишається художня майстерність вчителя. Її треба опановувати й постійно вдосконалювати.
Готуючись до проведення занять, вчитель повинен розробити план-конспект майбутнього уроку. У такий конспект, крім тексту, доцільно включати нариси-ескізи, що розкривають зміст май бут-нього уроку й ілюструють найважливіші частини учбового матеріалу, характеризують особливості натурних постановок, етапи пояснення вчителя, тематику і принципи виконання педагогічних малюнків.