Сторінка
9

Використання засобів педагогічного малювання у процесі удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів

Інколи художники-ілюстратори зображають тварин в обставинах, характерних тільки для людини, надають персонажам рис, властивих лише людям. Це робиться за допомогою обігравання яких-небудь деталей, рухів, дій. Таке умовне олюднення вчинків і зовнішнього вигляду тварин — своєрідний прийом, що використовується письменниками в байках і казках, а художниками — при ілюструванні цих творів літератури, при створенні мультиплікаційних фільмів, рекламних плакатів, оформленні упаковок торгових виробів і т.д. Приклади реалізації даного принципу можна побачити в малюнку В.Г. Сутєєва (рис. 23). У першому випадку зображений крокуючий півень, одягнутий в пишний східний костюм, в іншому — собака, що розглядає книгу, і кошеня у позі, характерній лише для людини. Це робить образотворчу розповідь більш зрозумілою, цікавішою, надає їй більшого значення.

Рис. 23. В.Г. Сутеєв. Собачка і кошеня. Акв.

Вчитель образотворчого мистецтва повинен знати специфіку ілюстративного малювання і уміло користуватися ним. У ряді випадків вчитель виконує тематичні педагогічні малюнки, в яких виразно виражений певний смисловий зміст (при проведенні занять з малювання на теми). Іноді потрібно навести учням приклад сюжетного малювання, коли мають місце взаємостосунки персонажів малюнка (рис. 24).

Рис. 24. Вовк і ягня. Кл. дошка, крейда

Вчитель повинен бути готовий не тільки правильно намалювати ту чи іншу тварину, але й уміти цікаво, переконливо передавати зміст твору, доповнений власною фантазією. За допомогою таких малюнків вдається не тільки роз'яснювати принципи зображення тварин, але і пробудити у школярів інтерес до анімалістичної тематики. У подібних випадках зміст малюнка вчителя служить спонукальним стимулом для учнів, активізує їх творчу діяльність.

Певну трудність для вчителя представляє зображення людини. Передати в лаконічному начерку великого розміру так складний об'єкт за пам'яттю або уявою — справа нелегка. Найбільш важким є малювання людини в русі. У цих випадках особливо доречний лінеарний метод роботи крейдою, вугіллям, сангіною, пастеллю, фломастером.

Дуже виразний начерк голови хлопчика виконаний за допомогою кисті і туші на великому листі паперу (рис. 25). Такий прийом малювання голови людини доречний в роботі вчителя, оскільки дозволяє швидко й ефектно створити зображення і пояснити навчальний матеріал.

Рис. 25. Голова хлопчика. Педагогічний малюнок. Пензель, туш

Чималу роль в створенні атмосфери зацікавленості темою уроку відіграє вдало вибрана тематика педагогічних малюнків. Конкретний типаж, переконливо переданий рух фігури, характеристика одягу, додаткових аксесуарів — все це здатне викликати інтерес у школярів і забезпечити успіх пояснення педагога. Тематика, знайома і близька дітям, вносить пожвавлення в учбовий процес і дає можливість ефективно провести пояснення матеріалу, показати принципи виконання малюнків. У таких випадках активно працюють пам'ять, уява і мислення школярів, виникають різноманітні асоціації з приводу малюнків педагога. Все це підвищує ефективність занять образотворчим мистецтвом.

На уроках образотворчого мистецтва в школі відображається різноманітна тематика. Тому вчитель повинен знати принципи побудови досить широкого кола об'єктів, уміти працювати з різними матеріалами, володіти різними техніками виконання малюнків. Не можна обмежити образотворчу діяльність на уроках одним улюбленим матеріалом. Це збіднює навчальний процес, знижує інтерес школярів до малюнків педагога.

Виконуючи пояснювальний малюнок, вчитель повинен пам'ятати, що його робота розрахована на огляд всіма учнями, що сидять у класі. Тому педагог повинен часто переміщатися, змінювати своє положення по відношенню до малюнка, щоб останній був добре видно школярам. Важливе значення для успішного засвоєння матеріалу учнями має синхронність виконавчих дій педагога при виконанні малюнка і усного пояснення процесу створення зображення. Вчитель, який довго б'ється над створенням пояснювального малюнка, не зможе забезпечити справжньої ефективності учбового процесу. Він повинен малювати точно, швидко, упевнено. На досягнення цих якостей повинні спрямовуватися зусилля педагога при самостійному вдосконаленні своїх навичок.

Тренуючись в створенні навчальних педагогічних малюнків до уроків, вчитель не тільки поновлює знання особливостей певної тематики чи випробовує принципи її зображення, але й вдосконалює свою професійну майстерність. Такі вправи можна провести на класній дошці в школі перед уроками або після занять, а також вдома, використовуючи великі листи білого й темного паперу, застосовуючи актуальні матеріали і прийоми виконання малюнків, які в даний період є особливо важливими для забезпечення навчального процесу.

Особливості педагогічного малюнка для учнів початкової школи

Успішне здійснення педагогічного малювання значною мірою залежить від уміння вчителя образотворчого мистецтва професійно виконувати начерки. По-суті, пояснювальні малюнки вчителя є начерками, пристосованими для ілюстрування учбового процесу. Враховуючи так важливу роль швидкого малювання в роботі художників-педагогів, потрібно добре знати специфіку цієї діяльності і упевнено володіти практичними навичками її здійснення.

Начерками прийнято називати швидкі, лаконічні малюнки, найчастіше невеликого розміру, що зумовлено цільовим призначенням, задачами і умовами їх виконання. У багатьох випадках вони створюються там, де знаходяться потрібні художнику об'єкти. Начерки є улюбленим, оперативним, зручним засобом фіксації спостережень, вражень, задумів художника. Але вони відіграють не тільки допоміжну роль в його творчій практиці. Швидкі зарисовки можуть мати й самостійне значення, справжню художню цінність.

Важко уявити собі художника, в роботі якого в тій або іншій мірі не знаходили б застосування начерки. У творчості деяких майстрів вони займають значну частину, а окремі з них навіть спеціалізувалися у цьому напрямку роботи.

Умілі рисувальники можуть за допомогою лаконічних засобів передати значний зміст. Хорошим начеркам властиве яскраве образне трактування натури, засноване на узагальненій характеристиці її істотних особливостей. Короткочасні зарисовки — це стисла, скупа за засобами розповідь про зображуване. Малюючи більш тривалий час, можна повніше і переконливіше охарактеризувати освітлення, об'ємну форму, деякі важливі деталі. Хороший начерк — це не точна копія, не протокольний виклад побаченого, а лаконізована інтерпретація зображуваного. Виконуючи таку роботу, досвідчений художник свідомо відволікається від другорядних деталей, зосереджуючи свою увагу на найголовнішому, прагнучи виразити суть зображуваного об'єкта.

Нерідко в начерках, виконаних майстрами мистецтва, можна побачити гранично загострене трактування зображуваного, що доходить ледь не до карикатурності. А тим часом таке вирішення — свого роду попадання в мету. І що цікаво: гостро характеризовані, дещо стилізовані зображення часом повніше передають суть моделі, аніж ретельно пророблені, ґрунтовно деталізовані малюнки, що мають виражену тенденцію до документального трактування натури.