Сторінка
7

Методи опрацювання художнього стилю в 5-му класі

«Вправа 450. Прочитайте текст, визначте його стиль. Вкажіть слова, вжиті в прямому і переносному значенні. Для текстів якого стилю мовлення характерне вживання таких слів? Чому?» .

Це завдання ще раз звертає увагу учнів на сферу використання переносного значення слова. Завдяки вправам такого типу школярі вчаться розрізняти стилістичну належність певного тексту до певного стилю мови. На матеріалі таких вправ учитель має наголошувати на тому, що вживання слів у переносному значенні найбільш характерне для художнього стилю, а пряме – для книжних стилів, особливо для наукового і офіційно-ділового.

Дещо схожі за характером наповнення вправи знаходимо і в підручнику В.Т. Сичової та С.Я.Єрмоленко. Проте в цьому підручнику зроблено акцент і на творчій діяльності школярів:

«Вправа 484. Розгляньте малюнок. Напишіть твір-опис про цю тварину.»

Такий тип завдань найкраще розвиває уявлення учнів про пряме і переносне значення, адже вони самостійно добирають всі слова, послуговуючись художньою літературою або ж усною народною творчістю (наприклад, прислів’ями, приказками, загадками) з метою створення художнього тексту. З точки зору стилістики, це завдання дуже ефективне, адже розвиває творчу уяву учнів, дозволяє їм удосконалити навички аналізу художнього тексту на уроках літератури.

Підручник «Рідна мова» О. Глазової та Ю. Кузнєцова містить також тему «Загальновживані і стилістично забарвлені слова», в межах якої автори подають ряд вправ, здебільшого спрямованих на виділення термінів суспільно-політичної лексики.

«Вправа 457. Прочитайте. Визначте стилістично забарвлені слова(словосполучення). Для текстів яких стилів характерне їх використання? Назвіть загальновживані слова».

«Вправа 454. Прочитайте. Які з виділених слів властиві мовленню науковців? Політиків? Мовленню всіх людей за невимушених обставин?» .

У ході опрацювання таких вправ учитель повинен звернути увагу учнів на те, що всі ці слова можуть вживатись у художніх текстах, тому що художній стиль часто послуговується ресурсами інших стилів мовлення. В підручнику за ред. Г.Р. Передрій вправи такого типу, на жаль, відсутні, а в підручнику В.Т. Сичової та С.Я.Єрмоленко здебільшого містять додаткове творче завдання, наприклад:

«Вправа 466. Виразно прочитайте вірш. До якого стилю належить цей текст? Обґрунтуйте. Знайдіть слова та словосполучення, що роблять мову образною. Напишіть на його основі твір у художньому стилі «Випав перший сніг»» .

Наявність творчих завдань – характерна риса більшості завдань з підручника В.Т. Сичової та С.Я.Єрмоленко. Виконання таких вправ найбільш ефективно розвиває уміння конструювання, тобто найкраще вдосконалює творчу уяву учнів, яку вони використовують для написання творчих робіт.

У розділі «Фразеологія» реалізуються міжпредметні зв’язки шляхом аналізу фразеологічних одиниць, тлумачення їхніх значень. Вправи з фразеології не акцентують уваги на стилістиці в обох підручниках, адже учні після вивчення стилів мови та лексикології усвідомлюють доцільність вживання фразеологізмів у художньому і розмовному стилі, і їх причину їх відсутності у науковому та офіційно-діловому. В інших розділах обох підручників вправ, які пов’язані з вивченням художнього стилю та й стилістики в цілому, обмаль і вони мають периферійне значення. Хіба що в розділі «Синтаксис і пунктуація» обидва автори вводять у тексти вправ уривки з творів українських письменників, а цей фактор ще раз акцентує увагу на різноманітності та багатогранності художнього мовлення та його широке застосування.

Отже, проаналізувавши вищезазначені підручники, ми доходимо висновку, що вивченню стилістики у 5-му класі приділяється значна увага. Проте в цих підручниках обмаль матеріалу і завдань, які стосуються художнього стилю. Детальніший розгляд цього стилю у 5-му класі проводиться на уроках літератури.

Саме через це в багатьох завданнях підручників з мови реалізуються міжпредметні зв’язки з літературою. У 5-му класі учні здобувають лише загальні уявлення про мовні стилі, на основі яких формують навички їх розрізнення. Більш детальне вивчення стилів мовлення проводиться у старших класах, як це передбачає навчальна програма. Обидва підручники задовольняють вимоги чинної програми з мови, хоча в процесі їх порівняння можна дійти висновку, що проаналізовані підручники містять достатню кількість інформації, пов’язаної з мовними стилями, однак в жодному з них немає всіх типів завдань на розвиток необхідних стилістичних вмінь.

Наприклад, вправи на трансформування тексту із одногостилю мови в інший відсутні в цих підручниках, через щовчитель повинен добирати їх самостійно, використовуючи різноманітні методичні праці.

Реалізація міжпредметних зв’язків з літературою у процесі опрацювання художнього стилю

Важливе значення у створенні системи вправ із стилістики має різноманітність їх змісту і видів. Правильний добір вправ забезпечить посилення інтересу учнів до виучуваного матеріалу, допоможе розкрити цінність практичного володіння мовою і сприятиме розкриттю стилістичного багатства української мови.

Важливу роль у доборі стилістичних вправ відіграють міжпредметні зв’язки, що виражаються у порівнянні і зіставленні мовних явищ у текстах різних стилів, виділенні стилістично маркованих мовних одиниць та їх аналіз.

Основними вимогами до застосування принципу міжпредметних зв’язківу доборі та опрацюванні вправ зі стилістики, згідно з думкою М.І. Пентилюк, слід вважатитакі:

а) широко використовувати матеріал для ілюстрацій стилістичних засобів із шкільних підручників із різних навчальних дисциплін (математики, історії, географії тощо);

б) для розкриття рис публіцистичного стилю добирати тексти вправ із публіцистичних творів;

в) особливості розмовно-побутового і художнього стилів ілюструвати матеріалом художньої літератури;

г) в доборі текстів вправ дотримуватися принципу доступності їх змісту і мовного оформлення.

Найкращим матеріалом для стилістичних вправ є надбання художньої літератури, в якій яскраво відбиті риси художнього, публіцистичного й розмовного стилів мови. Літературні тексти різних жанрів народної творчості (прислів’я, приказки, казки, загадки) служать для спостереження над засобами народної розмовної мови, її емоційно-експресивного забарвлення. Тексти взяті з газет і журналів варто використовувати для аналізу мови публіцистики. Науковий та офіційно-діловий опрацьовуються учнями на зразках текстів із шкільних підручників навчальних дисциплін та іншої науково-популярної літератури, різних видів ділових паперів, передбачених програмою.

Однак найчастіше міжпредметні зв’язки здійснюються під час роботи над мовою художніх творів, адже це найкраща можливість показати тісний взаємозв’язок двох навчальних дисциплін – мови і літератури. На уроках літератури під час аналізу художнього тексту вчитель звертає увагу учнів на стилістичні особливості мови письменника як характерні риси його індивідуально-авторського стилю .

Наприклад, під час вивчення творчості І.Я. Франка, а саме казки «Фарбований лис», вчитель може поставити завдання перед учнями проаналізувати лексичні засоби, які вживаює автор: архаїзми, зменшено-пестливі суфікси прикметників тощо. Також вчитель має звернути увагу на тропи і фігури в тексті твору та вмотивувати їх використання задля розуміння учнями засобів творенняфантастичного.