Сторінка
8

Методи опрацювання художнього стилю в 5-му класі

На уроках мови, працюючи над стилістичними засобами вчитель спирається на приклади, взяті з певного художнього твору. Матеріал художньої літератури, як правило, широко використовується багатьма вчителями для аналізу стилістичних ресурсів: багатства синонімії, елементів образності, емоційно-експресивного забарвлення. Підручники з мови містять в собі велику кількість вправ та завдань, які базуються на текстах з художньої літератури.

У розділі «Синтаксис і пунктуація» майже всі вправи та завдання, запропоновані підручниками, базуються на матеріалі, взятому з літературних творів відомих українських письменників. Завдяки цьому вчитель може використовувати додаткові стилістичні завдання на матеріалі цих вправ. Наприклад:

«Прочитати і переказати текст, використовуючи ті мовні засоби, якими скористався письменник для змалювання весни. В якому стилі написаний текст? Назвати емоційно забарвлені слова, вжиті в тексті. Як вони впливають на його стиль?»

Навесні, тільки сонце пригріло, тільки закурликало в небі, вже, мов дикунчата, босі вискакуєм із хат, знуджені за зиму, галасуєм, не тямлячись від захвату, кидаєм у небо шапки, солому, паліччя: «Гуси, гуси, нате вам на гніздо!.» Бо птахи-то ж наші найперші друзі. Жайворонча всю весну дзвенить над степом, як частка твоєї душі…

А в степу! Там росичка буде вже тепла, там вона виблискує і в чашечках білої березки, і на стебельцях жита, і червоний горошок світиться нею, і різне польове квіття, що радіє кожною квітинкою, розбризкане всюди по межах серед дозріваючих нив. (О. Гончар.)»

На матеріалі цієї вправи вчитель може досить вдало реалізувати міжпредметні зв’язки з літературою, адже виконання завдань вправи вимагає від учнів, не тільки знань зі стилістики, а й літератури. Учні мають виокремити мовні засоби та зазначити їх вплив на текст твору (наприклад, знайти епітети та обґрунтувати їх вживання), а також звернути увагу на мовні одиниці, які створюють образність у тексті. Також цей тип вправ сприяє розвитку зв’язного мовлення, оскільки згідно з завданням учні мають переказати текст, використовуючи ті ж мовні засоби, що й письменник.

Окремий тип вправ учитель має запропонувати учням під час вивчення стилістики, а саме стилістичні вправи. Стилістичні вправи – окремий вид завдань, що виконуються учнями у процесі засвоєння шкільного курсу української мови. Вправи зі стилістики мають свою специфіку. По-перше, вони, як робота зі стилістики взагалі, тісно пов’язані з основним програмовим матеріалом і використовуватись ізольовано від нього не можуть. Інакше це призведе до штучності, до відриву стилістичних засобів від загальномовних явищ і, нарешті, до порушення принципу систематичності. По-друге, стилістичні вправи якнайтісніше пов’язані з піднесенням загальної мовної культури, що може бути досягнута лише шляхом використання комплексу вправ, і насамперед стилістичних. При доборі вправ слід враховувати наявність суттєвих помилок у мові учнів. Таким чином, система стилістичних вправ – це струнка, чітко окреслена послідовність розумових дій і операцій. Стилістичні вправи треба використовувати насамперед у зв’язку з опрацюванням мовного явища, що має чітко виражені стилістичні функції.

Принципи побудови системи стилістичних вправ – це вихідні положення, які відбивають зміст, місце, структуру вправ у процесі їх застосування. Стилістичні вправи також мають безпосередній зв'язок із літературою, оскільки їх матеріал формується на основі текстів різних стилів. На їх матеріалі міжпредметні зв’язки реалізуються завдяки тому, що всі тексти взяті з різних сфер життя: художньої літератури, газет, журнал, документів, наукових текстів тощо. Перед учнями постає завдання віднайти в тексті мовні засоби, які характеризують його належність до певного стилю мови, та обґрунтувати їх використання. Наприклад, у текстах наукового стилю учні мають звернути увагу на використання термінів, художньому – емоційно забарвлених слів, офіційно-діловому – мовних штампів.

Вправи на редагування тексту займають важливе місце у системі стилістичних вправ. Виправляючи текст, учні вчаться використовувати контекстуальні синоніми та перифрази. Прикладом цього може бути така вправа:

«Замінити прізвища видатних людей описовими назвами та скласти з ними речення. Подумати, при яких обставинах мовлення ми їх використовуємо:

Тарас Григорович Шевченко (Кобзар, народний поет);

Іван Якович Франко (Каменяр);

Валентина Терешкова (жінка-космонавт);

В таких вправах ефективно реалізуються міжпредметні зв’язки з українською літературою, тому що учні складають свої речення на основі знань саме з цього предмета. Вчитель може дещо ускладнити завдання, для більш сильних учнів, попросивши їх обґрунтувати походження цих описових назв, зв'язок із творами письменників тощо.

Отже, міжпредметні зв’язки відіграють значну роль під час вивчення стилістики у 5 класі, поглиблюючи знання учнів не тільки з української мови, а й літератури. Під час опрацювання завдань, що базуються на художніх текстах, учні краще засвоюють літературознавчі поняття, формують уявлення про образність, стилістичне навантаження, засоби комічного тощо. Тому під час вивчення художнього стилю вчитель повинен давати змогу учням якомога більше працювати з текстом творів задля поглиблення і систематизації знань про тропи і фігури, які вони вивчають на уроках літератури. Під час опрацювання художнього тексту учні краще усвідомлюють вживання різних лексичних одиниць (напр. архаїзмів) та вчаться обґрунтовувати їх вживання в тексті твору. Набуті знання під час стилістичної роботи з текстом допомагають учням на уроках літератури, розширюють їхній словниковий запас та образне мислення, а це в свою чергу сприяє вдосконаленню навичок написання творчих робіт та розвитку зв’язного мовлення.

Стилістична робота при вивченні лексикології та шляхи удосконалення стилістичних умінь та навичок учнів

Як вже зазначалось раніше, – художній стиль не вивчається в курсі української мови окремо від інших стилів. Сприймання художнього стилю в 5 класі відбувається нерозривно з вивченням наукового та розмовного, адже саме на цих стилях робить акцент навчальна програма з мови (детальне вивчення інших проводиться в наступних класах, паралельно з поглибленням знань про вже вивчені).

Насамперед, варто зазначити, що в 5 му класі найбільша увага опрацюванню художнього стилю, як і стилістики загалом, приділяється в розділі «Лексикологія», адже саме цей розділ має безпосередній взаємозв'язок зі стилістикою мови та мовними стилями.

Під час опрацювання теми «Багатозначність слів, вживання їх у прямому і переносному значеннях» вчитель ставить собі за мету:

1) довести до свідомості учнів, що більшість слів в українській мові багатозначні;

2) дати поняття про пряме і переносне значення слова;

3) навчити учнів добирати слова з прямим і переносним значенням з метою досягнення точності, виразності чи образності при висловленні своїх думок чи почуттів.

Стилістична робота в межах цього розділу зосереджується в тому, що учні вчаться знаходити багатозначні слова у текстах, відрізняти пряме значення слова від переносного, розмежовувати стилістично забарвлену і нейтральну лексику і визначати роль цих лексичних одиниць у текстах різних стилів.