Сторінка
7
4. Комплексні засоби боротьби зі стресом, що поєднують у собі перелічені вище групи, а також:
Вживання продуктів харчування, котрі зміцнюють нервову систему: яблука, аромат яких має дивовижну заспокоюючу силу, якісні макарони, котрі сприяють синтезу серотоніну (гормону "спокою"), водорості, унікальне співвідношення мікроелементів котрих сприяє зміцненню нервової системи, родзинки, які зміцнюють серцеві м'язи та ін.
Аромотерапія - м'яту, любисток, чабрець та інші трави бажано використовувати як прикрасу кімнати, вживати у вигляді заспокоюючого чаю.
Засоби, які сприяють розслабленню нервової системи: спокійна музика, ультрафіолетове опромінювання (в розумних межах), книготерапія, дотримання ергономічних вимог до обладнання виробничих приміщень тощо.
До засобів боротьби зі стресом можна віднести допомогу інших. Людина в стані стресу може звернутися за допомогою і підтримкою до близьких, психолога чи психотерапевта. Але не менш дієвим засобом є надання допомоги іншим людям.
Оволодівши навичками усунення негативних наслідків стресових ситуацій, педагогам слід пам'ятати, що багатьом людям не під силу самостійно впоратись зі стресами. Необхідно бути толерантними у спілкуванні з ними та особливо уважними в тих випадках, коли хтось із рідних, друзів чи ваших студентів раптово:
- починає виявляти агресію до людей, стосунки з якими до цього були завжди гарними;
- втрачає інтерес до будь-чого;
- виглядає занадто втомленим;
- потрапляє в залежність від ліків, алкоголю чи наркотиків;
- намагається більшість часу проводити на самоті;
- починає говорити про самогубство як прийнятний спосіб розв'язання життєвих проблем.
Такі зміни в людині можуть бути ознаками схильності до депресії, суїциду. Прийміть такі зміни та продовжуйте активно спілкуватися з людиною, не втрачайте з нею контактів. Пропонуйте їй конструктивні підходи до вирішення особистих проблем, проявіть турботу та увагу. Якщо ризик суїциду здається досить великим, обов'язково порадьте людині звернутися за кваліфікованою допомогою до фахівця-психолога, психотерапевта чи лікаря.
Серед комплексних способів подолання стресу - зміна способу життя, наближення його до здорового і врівноваженого. Те, що з нами трапляється, - це наслідок того, як ми живемо, що їмо, як поводимося, яких звичок дотримуємося.
Звичайно, кожному з нас навряд чи знадобляться всі запропоновані способи. Пропонуємо відібрати з них найбільш прийнятні, котрі складатимуть особистий базовий набір психологічних прийомів та вправ, необхідних для успішного виходу зі стресових ситуацій та профілактики стресів.
Отже, від стресу можна ефективно боронитися. Він може бути навіть корисним. Якщо б у житті все завжди йшло за нашими планами, якби ми ніколи не зустрічалися із загрозою, не ставили б перед собою складні цілі, то що б нас змушувало замислюватися над життям, формувати у собі терпіння, стриманість, мужність, волю?
Теоретичне і експериментальне дослідження з проблеми професійного стресу в діяльності педагогів дозволило зробити наступні висновки:
У сучасній науці немає єдиного поняття стрес. У нашому дослідженні за основу ми взяли визначення стресу як стану загальної психофізичної напруги, що виникає в індивіда під впливом екстремальних умов, що порушує механізми адаптації систем організму і психіки.
Ми визначили стресостійкість як інтегративну властивість людини, яка характеризується необхідним ступенем адаптації індивіда до впливу екстремальних факторів середовища і професійної діяльності. Проблема стресостійкості педагогів виступає як проблема забезпечення збереження та підвищення продуктивності праці в умовах різкого зростання навантажень. Були виділені професійні стрес-фактори в діяльності педагога-вихователя: хронічна напружена психоемоційна діяльність, підвищена відповідальність, психологічно важкий контингент, необхідність бути об'єктом спостереження і оцінювання, постійно підтверджувати свою компетентність.
Вивчення синдрому емоційного вигорання в професійній діяльності педагогів має величезну соціальну значимість і важливість у сучасному житті. Особливо актуальна ця проблема у сфері педагогіки, так як вчителі забезпечують повноцінне виховання, навчання і розвиток, що можливо лише при високому потенціалі їхнього здоров'я.
На нашу думку, поняття стресу та емоційного вигорання йдуть пліч-о-пліч, адже емоційне вигорання - це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи.
Була доведена залежність рівня професійного стресу від стажу: чим більше стаж, тим вище рівень професійного стресу, і тим вище рівень емоційного вигорання (сформований синдром).
Таким чином, в ході дослідження нами була досягнута поставлена на початку роботи мета.
Размещено на Allbest.ru