Сторінка
9

Літературні ігри на уроках читання як засіб літературного розвитку молодших школярів

Найчастіше діти пригадували Т. Шевченка (9 учнів), Л. Українку (7 учнів), найрідше – І.Франка(1 учень), Г. Чубач(1 учень).

Було визначено, що широта читацького кругозору в середньому менше, ніж зазначена програмою – учні другого класу мають знати не менше 11 прізвищ письменників. Читацькій кругозір менше, ніж чверті класу (22%) задовольняє вимогам програми. Також учні мають великий потенціал – 33% дітей змогли назвати 9-10 прізвищ авторів.

Наступний показник літературного розвитку – рівень сприйняття. За Т.Г. Рамзаєвою, для дітей молодшого шкільного віку характерні чотири рівня сприйняття: фрагментарний, який констатує, рівень "героя" і рівень "ідеї".

Аналіз спостережень за навчальним процесом показав, що більшість учнів знаходиться на констатуючому рівні сприйняття художнього твору, 2 учня – на рівні «героя», та 1 учень – на фрагментарному рівні.

Уміння читати досягає високого рівня: учні вправно читають текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, припускаючись незначних відхилень, дотримуються відповідної інтонації. Виявляють розуміння фактичного змісту і висловлюють оцінку прочитаного. Швидкість читання від 43 до 77 слів за хвилину.

Таким чином літературний розвиток основної частини класа знаходиться на середньому рівні.

Дослід використання літературних ігор у початковій школі

Дослід використання літературних ігор у початковій школі, проводився у 2-А класі Харківської загальноосвітньої І-ІІ ступенів школи №81.

Оскільки читацькій кругозір лише близько чверті класу задовольняє вимогам програми, певна кількість ігор була присвячена вмінню запам’ятовувати прізвища письменників. Одним з оптимальних способів формування в учнів уміння запам`ятовувати прізвища є використання вправи, яка спирається на поєднання різних типів пам`яті: учитель чітко, орфоепічно правильно вимовляє прізвище (слухова пам`ять), каліграфічно правильно записує на дошці прізвище (зорова пам`ять), учні спочатку всі разом, потім індивідуально промовляють прізвище (мовленнєво-моторна пам`ять) та записують прізвище, а потім і заголовок у зошит (рухова, моторна пам`ять). Під час досліда також були розроблені літературні ігри, спрямованих на формування уявлень «тема», «сюжет», «композиція», «ідея»; на формування уявлень «персонаж твору» («герой»); «мова художнього твору»; «жанр».

Гра «Закінчення слова скажу – прізвище письменника підкажу»

Зміст. Учитель на дощці записує закінчення. Діти мають пригадати відомі їм прізвища дитячих письменників, що закінчуються на запропоновані літери.

Наприклад:

-а -о -кий

Підгірянк- Шевченк- М`ятківсь- Пчілк- Павличк- Рильсь- Перелісн- Костенк- Коцюбинсь- Українк- Нестайк- Сухомлинсь-Забіл- Вороньк- Костець-

Завдання після гри: назвати твори письменника або тему твору.

Гра «Літературні головоломки»

Поставивши під цифрами відповідні букви (1 – Е, 2 – Е, 3 – Ч, 4 – О, 5 – В, 6 – К, 7 – Н, 8 – Ш), діти мають прочитати прізвище видатного українського поета.

Виграє той, хто першим прочитає прізвище письменника і назве його твори.

Наприклад: Т.Шевченко – «Садок вишневий коло хати», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші.

Гра «Перевір себе»

Зміст.

1-ий варіант – серед письменників учні мають назвати лише тих, хто пише на одну й ту саму тему.

2-ий варіант – учитель називає прізвище письменника, а учні – тему, що є основною в його творчості.

3-ій варіант – учитель називає тему, а учні – прізвища письменників, які пишуть на цю тему.

Наприклад:

– тема «Наче вулик наша школа»: Д. Павличко, Л. Глібов, С. Жупанин, В. Лучук, Г. Бойко та інші;

– тема «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово»: Т.Шевченко, П. Тичина,О. Пчілка, А. М`ястківський, Н. Забіла та інші;

– тема «Що таке Батьківщина»: А. Костецький, В. Сухомлинський, Н.Забіла, П.Тичина, К.Перелісна та інші;

– тема «Буду я природі другом»: С. Жупанин, Л. Костенко, Л. Українка, О. Олесь, В. Сухомлинський та інші.

Гра «Письменник – не письменник»

Зміст. Учитель готує список прізвищ дитячих письменників, які чергуються з прізвищами видатних художників, музикантів, наукових і суспільних діячів, але обов`язково відомих учасникам гри. Коли він читає прізвище письменника, учні мають піднести руку вгору, якщо звучить інше прізвище – не підносять.

Вибувають з гри ті, хто не підніс руку, коли вимовлялося прізвище письменника, і ті, хто підняв, коли звучало прізвище не письменника.

Наприклад:

Марійка Підгірянка;

В. Сухомлинський;

М. Лисенко;

І. Франко;

Г. Бойко

І. Репін

Завдання після гри: пригадати твори письменників, прізвища яких були в списку.

Гра «Снігова грудка»

Зміст. Учні по черзі називають по одному прізвищу письменника, але перш, ніж додати нове прізвище, вони мають назвати всіх тих, кого вже назвали до них попередні гравці в тій же послідовності, як вони були названі.

Спочатку гравці користувалися підручником, але через деякий час змогли вже грати без нього.

Наприклад:

Н.Забіла –

Н.Забіла – Г.Бойко –

Н.Забіла – Г.Бойко – Леся Українка –

Н.Забіла – Г.Бойко – Леся Українка – Л.Глібов і т.д.

Гра «Знайди пару»

Зміст. Учні мають правильно з`єднати прізвище письменника і назву його твору.

Гра «Ми – автори»

Зміст. Для того, щоб навчити дітей працювати в позиції автора, складати свої твори за законами жанру (враховуючи особливості сюжету казки), учитель пропонує:

– скласти казку, за таким саме сюжетом, що й у казці «Вовк і семеро козенят», але в сучасних умовах;

– скласти казку «Вовк і семеро козенят» з героями іншої казки;

– придумати такий кінець до відомої всім історії, який би найбільше сподобався.