Сторінка
11

Літературні ігри на уроках читання як засіб літературного розвитку молодших школярів

Під час проведення досліду ми пропонували дітям додатково прочитати деякі байки Л.Глібова, вірші Г.Бойко, казку В.Нестайка «Незвичайні пригоди у лісовій школі» та інші, з метою подальшого поглиблення читацького кругозору. У той же час ми помітили, що після цього в дітей підвищився інтерес до читання взагалі і до творчості цих письменників, зокрема. Деякі діти самостійно прочитали інші твори В. Нестайка, твір А.А. Мілна «Вінні-Пух та всі-всі-всі» та інші. Загалом можна сказати, що з використанням літературних ігор на уроках читання учні легше і швидше навчаються важливим літературознавчим поняттям, розширюють свій читацький кругозір, більш позитивно сприймають книгу і читання взагалі.

Отже, оцінюючи отримані результати, бачимо, що збільшилась кількість учнів, які змогли визначити свої читацькі уподобання, дещо розширився читацький кругозір учнів, позитивні зрушення вже помітні. Отже, можна стверджувати, що літературні ігри дійсно сприяють літературному розвитку молодших школярів.

Таким чином, завдання, поставлені в роботі, виконані, мета досягнута.

Працюючи над темою роботи, ми дійшли наступних висновків:

1. Актуальність даної проблеми полягає у тому, що за останні десятиліття в системі освіти, а зокрема в Концепції літературної освіти та в програмі для загальноосвітньої школи, де виділено окремий розділ «Літературознавча пропедевтика» акцентується увага на літературному розвитку молодших школярів. У 2011 році Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України була прийнята друга редакція Державних стандартів загальноосвітньої початкової школи, де зафіксований новий розділ навчання «Літературне читання», який упроваджуться в навчальний процес замість існуючого «Читання», починаючи з 2012 року.

2. Літературний розвиток молодших школярів є віковим і одночасно навчальним процесом розвитку здатності до сприймання художньо-літературного твору, до розуміння умовної мови мистецтва (через набуття початкових теоретико-літературних відомостей), до власної літературно-творчої діяльності.

Основними критеріями літературного розвитку молодших школярів є рівень сприйняття самостійно прочитаного твору, читацький інтерес, читацький кругозір – «начитаність», уміння працювати з текстом, розуміння поетичного мовлення, уміння на основі деталей відтворювати цілісний образ, наявність художнього смаку й естетичного ідеалу.

Рівень сприйняття дитиною літературного твору встановлюється на основі аналізу результатів читацької діяльності. Повноцінне сприйняття твори свідчить про високий рівень літературного розвитку. Наявність більш низьких рівнів пов'язано зі ступенем образної конкретизації та образного мислення. За Т.Г. Рамзаєвою, для дітей молодшого шкільного віку характерні чотири рівня сприйняття: фрагментарний, який констатує, рівень "героя" і рівень "ідеї".

3. Одним зі ефективних шляхів розвитку молодших школярів є використання дидактичних ігор, під якими розуміють ігри, що входять безпосередньо до структури уроку і сприяють засвоєнню, поглибленню ій закріпленню навчального матеріалу та є засобом загального розвитку особистості, формування читацької самостійності тощо.

Структура дидактичної гри — це основні елементи, які надають їй форми навчання і гри одночасно: дидактичні та ігрові завдання, ігровий задум, ігрові дії, правила, пізнавальний зміст, результат. Дидактичні завдання визначаються вчителем відповідно до програми. Ігрові завдання — це ті завдання, які виконуються дітьми в ігровій діяльності. Постановка двох завдань — дидактичних та ігрових — відображає взаємозв'язок навчання і гри.

Головними умовами ефективності застосування дидактичних ігор є: органічне включення у навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не можна порушувати; включення лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій (його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей).

4. Одним з видів дидактичних ігор є літературна гра. Цей термін має подвійне значення. По-перше, це — художня творчість, гра мистецькими засобами за законами мистецтва, рівнозначна будь-якій соціальній грі (політичній, виховній, спортивній), однак відмінна за змістом — тут панують естетичні критерії. По-друге, літературні — це як узагальнена назва певних жанрів, які стимулюють інтелектуальну активність та розвивають естетичний смак. У методичному аспекті літературні ігри — це словесні, рольові, драматичні ігри, побудовані на літературному матеріалі, розваги з використанням літератури, що розвивають пам'ять, уяву, фантазію, дотепність і винахідливість учасників, один із дієвих засобів опрацювання літературного твору.

5. Дослід використання літературних ігор у початковій школі, проводився у 2-А класі Харківської загальноосвітньої І-ІІ ступенів школи №81.

Для того, щоб визначити рівень літературного розвитку молодших школярів ми скористалися замірами. Аналіз читацького кругозору показав, що широта читацького кругозору другокласників в середньому менше, ніж зазначена програмою – учні другого класу мають знати не менше 11 прізвищ письменників. Читацькій кругозір близько чверті класу (22%) задовольняє вимогам програми. Також учні мають великий потенціал – 33% дітей змогли назвати 9-10 прізвищ авторів.

Аналіз роботи учнів на уроках читання показав, що більшість учнів знаходиться на констатуючому рівні сприйняття художнього твору, 2 учня – на рівні «героя», та 1 учень – на фрагментарному рівні.

Уміння читати досягає високого рівня: учні вправно читають текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, припускаючись незначних відхилень, дотримуються відповідної інтонації. Виявляють розуміння фактичного змісту і висловлюють оцінку прочитаного. Швидкість читання від 43 до 77 слів за хвилину. Таким чином літературний розвиток основної частини класа знаходиться на середньому рівні.

6. Під час досліду було проведено різноманітні літературні ігри: «Снігова грудка», «Літературна головоломка», «Знайди пару», «Що спочатку, що в кінці», «Кому надійшла телеграма». У Додатку 2 подано розробки двох уроків з читання з використанням літературних ігор, які були спрямовані на розвиток читацького кругозору, на формування уявлень «тема», «сюжет», «композиція», «ідея»; на формування уявлень «персонаж твору» («герой»); «мова художнього твору»; «жанр».

7. Замір, проведений наприкінці досліду показав, що середній показник широти читацького кругозору змінився: на початку він складав 8,1, після проведення 11,33. Читацький кругозір 77% учнів відповідає вимогам програми, тобто можуть назвати 11 (або навіть більше) прізвищ авторів.

Проведена робота допомогла у формуванні в дітей зв’язку «автор-твір», «автор – тема». Дослід показав, що використання літературних ігор на уроках читання у початковій школі допомагає формувати поняття «тема», «сюжет», «персонаж твору (герой)», «жанр», збагачує читацький досвід учнів, розширює знання про дитячих письменників, вчить запам`ятовувати прізвища авторів, розвивають творчі здібності, уяву, фантазію.