Сторінка
10

Літературні ігри на уроках читання як засіб літературного розвитку молодших школярів

Гра «Що спочатку – що в кінці»

Зміст. Для того,щоб розвивати пам`ять, уміння аналізувати; вчити запам`ятовівати послідовність подій у творі (сюжет), учитель читає уривок твору з певною подією, а діти називають, які події передували прочитаному, що було після цього.

Виграє команда або учень, що точніше назве порядок подій.

Наприклад: «Замісив він тісто, приніс дрова, розпалив у печі. А як піч витопилася, посадив у неї пироги.

Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.

Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.» (Українська народна казка «Колосок»)

Учитель. Що було перед цією подією?

Що сталося пізніше?

Гра «Кому надійшла ця телеграма?»

Для того, щоб перевірити вміння осмислено, вдумливо читати, учитель читає уривки творів, де висловлюються прохання до героїв, імена яких треба відгадати.

Виграє той, хто швидше назве правильно твір та ім`я літературного героя.

Наприклад: «Приходь до мене, куме, на обід! Я для тебе, як для себе!»

(Запрошення Журавля на обід до Лисички з української народної казки «Лисичка та Журавель»).

Гра «Хто заховався?»

Зміст. Для того, щоб навчити визначати головних героїв та характеризувати їх, учитель або учні читають твір. Діти визначають героя, описують його зовнішній вигляд, характеризують його, шукають у тексті авторські висловлювання про цього героя, порівнюють.

Завдання після гри.

Відшукати, хто зайвий у цьому списку, довести свою думку.

1. Ведмідь.

2. Мишенятко Круть.

3. Мишенятко Верть.

4. Лисичка.

5. Півник Голосисте Горлечко.

Гра «Допоможи Незнайкові»

Зміст. Для того, щоб розвивати вміння характеризувати персонажів, учні мають визначити, що наплутав Незнайко у даних характеристиках. Потрібно прочитати, визначити, чи відповідають вони характеру героїв, обґрунтувати свої міркування, доповнити характеристики.

Мишенятко Круть – слухняний, працьовитий, розумний.

Півник Голосисте Горлечко – безпечний, неслухняний, боязливий.

Мишенятко Верть – злий, хитрий, не любить пісні та танці.

Гра «Вгадай настрій автора»

Зміст. Для того, щоб навчити відчувати настрій автора, розуміти поетичний задум, учитель читає вірш, пропонує учням продемонструвати його настрій кольоровими сигналами, мімікою, словом.

Крім того, діти визначають чи збігається настрій автора з їхнім? Від чого виникає їхній настрій? З чим він пов`язаний?

Гра «Доповни»

Для того, щоб розвивати вміння розрізняти жанри творів; розширювати читацький досвід дітей, учитель зачитує уривки творів. Діти відгадують його автора і називають, які ще твори за жанром він пише.

Наприклад:

У багатьох походах побував Кий. А повернувся в своє місто в горах, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут поховані. Від Либеді стала й річка називатися Либіддю, яка зараз впадає в Дніпро.

(Н.Забіла «Древній Київ» – легенди, вірші, оповідання.)

Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!

(Л.Українка – вірші, казки, оповідання.)

Найпершими серед ігор було запропоновано гру «Снігова грудка», яка дітям дуже сподобалося, але виконувати її учням відразу було дуже важко., тому було запропоновано скористатися підручником. Спочатку цю гру проводили фронтально: окремі учні додавали до списку нові прізвища, а весь клас разом промовляв послідовність. Потім поступово переходили до індивідуальних випробувань. Також було запропоновано проведення цієї гри у вигляді змагання по рядах. У грі також брала участь і вчитель-класовод. Згодом ми помітили позитивні зрушення: діти стали краще запам’ятовувати прізвища письменників, які називалися до них. Не завжди легко давалася гра «Перевір себе».

Також дітям пропонувалося відгадати літературні загадки за вже вивченими творами, які вони відгадували досить легко, без особливих зусиль. Запропоноване нами завдання спробувати самостійно скласти літературні загадки також не викликало в дітей ентузіазму.

Особливо дітям сподобалось ігри з картками в конверті, які також не викликали труднощів. Ця гра проводилась неодноразово, що сприяло кращому запам’ятовуванню назв творів різних письменників.

Найбільшою популярністю в дітей користувалися ігри «Снігова грудка», «Літературна головоломка», «Письменник – не письменник», «Пригадай, хто автор твору», «Що спочатку – що в кінці», «Від кого надійшла ця телеграма?», «Допоможи Незнайкові». Учні із великим задоволенням брали в них активну участь.

2.3 Результати досліду

Наприкінці проведення досліду використання літературних ігор на уроках читання знову був проведений замір літературного розвитку учнів 2-А класу. Показники зведено в таблицю 2.

Проводимо аналіз отриманих даних. Для цього знову визначаємо загальну кількість вказаних в класі прізвищ. Враховуючи всі прізвища, названі кожним учнем, виводимо середній арифметичний показник кількості вказаних прізвищ письменників. Для цього загальну кількість вказаних в даному класі прізвищ письменників ділимо на кількість учнів, які брали участь в опитуванні.

(14+11+4+12+12+14+11+14+10) : 9 = 102 : 9 = 11,33

Порівняно з заміром, який був проведений на початку дослідного навчання, середній показник широти читацького кругозору змінився: на початку він складав 8,1, після проведення 11,33.

Аналізуємо розмаїття вказаних учнями письменників. Для цього виконуємо кількісний та якісний аналіз даних. Усього учні назвали 22 прізвищ письменників. З них троє жили у ХІХ ст., тринадцять – у ХХ ст., а шестеро – наші сучасники. Усі представлені автори є українськими, з них – 12 поетів, 7 письменників, 3 – такі, що писали і вірші і прозу.

Ми з`ясували, що діти пригадували найчастіше Т.Шевченка – 9 учнів, Л.Українку – 9 учнів, В.Сухомлинського та Т.Коломієць – 8 учнів. Найрідше згадували М.Коцюбинського – 1 учень, Г.Чубач – 2 учнів, Д.Білоуса – 3 учня.

Проведена робота допомогла у формуванні в дітей зв’язку «автор-твір», «автор – тема». Якщо на початку дослідного навчання діти не могли швидко відтворювати такий зв’язок, то наприкінці – більшість учнів із задоволенням і легкістю це робила.

Дослідне навчання показало, що використання літературних ігор на уроках читання у початковій школі допомагає формувати поняття «тема», «сюжет», «персонаж твору (герой)», «жанр», збагачує читацький досвід учнів, розширює знання про дитячих письменників, вчить запам`ятовувати прізвища авторів, розвивають творчі здібності, уяву, фантазію.

Дітям сподобалися такі ігри: «Снігова грудка», «Літературна головоломка», «Закінчення слова скажу – прізвище письменника підкажу», «Письменник – не письменник».

Що стосується самостійного складання ігор дітьми, то треба сказати, що значна кількість учнів спробувала самостійно створити різні варіанти настільних ігор та кросвордів, тематика яких також дуже різноманітна: і пригодницька, і чарівна, і історична тощо. Як правило, створені ними ігри були подібні до тих, що ми їм пропонували.