Сторінка
8

Літературні ігри на уроках читання як засіб літературного розвитку молодших школярів

Наприклад, діти повинні вибрати прізвища письменників з такого списку: Марійка Підгірянка, В. Сухомлинський, Леся Українка, М. Лисенко, Т. Коломієць, Г. Бойко. Після гри діти одержують додаткове завдання: пригадати твори письменників, прізвища яких були в списку, самостійно продовжити цей список.

Досвід організації ігрової діяльності літературознавчого спрямування на уроці читання засвідчує ефективне опрацювання літературних творів, свідоме засвоєння таких літературних понять, як тема, ідея, сюжет, персонаж, мова твору, жанр тощо. Діти, відповідно до запропонованого типу діяльності, виконуючи ігрові дії, вчилися помічати та розпізнавати художні засоби виразності, визначати жанрові особливості твору, бачити компоненти твору (персонаж, вчинок), відтворювати в своїй уяві прочитане; вчаться розуміти авторський задум і визначати свою позицію, тобто в цілому набувати вміння повноцінно сприймати літературний твір.

Перевага організації ігрового навчання в структурі уроку читання полягає в системності використання літературних ігор, змістом яких є початкові літературознавчі поняття та уявлення, у проблемно-пошуковому підході до їх засвоєння в процесі аналізу літературного твору, у ході літературно-творчої ігрової діяльності молодших школярів на уроці читання

Результати навчання свідчать, що ігрові дії на уроках читання сприяють вихованню уваги до художнього слова, допомагають помічати та розпізнавати художні засоби виразності, визначати жанрові особливості твору, бачити компоненти твору.

Замір літературного розвитку учнів 2-А класу

Сучасна педагогічна наука й практика початкової школи в галузі читання все більше орієнтується на літературний розвиток учнів, під яким розуміють «віковий і одночасно навчальний процес, який характеризується рівнем сприймання літератури як мистецтва слова», і процес розвитку власної літературної творчості дітей.

Для вчителя важливим завданням є забезпечення літературного розвитку учня під впливом цілеспрямованого навчання. Це передбачає розуміння всіх складових літературного розвитку, до яких відносять рівень сприймання літератури, який є провідним показником, читацький кругозір – «начитаність», уміння працювати з текстом, розуміння поетичного мовлення, уміння на основі деталей відтворювати цілісний образ, наявність художнього смаку й естетичного ідеалу.

Однією з наочних, яскравих, кількісних характеристик підготовки дитини-читача є читацький кругозір, який пов`язаний з поняттям «коло дитячого читання», «коло навчального дитячого читання».

Коло навчального дитячого читання визначається в державних програмах з читання і з позакласного читання і реалізується в підручниках з читання, у плануванні й методичних посібниках для вчителя.

У сучасних педагогічних словниках поки що відсутнє поняття «читацький кругозір», хоча реально воно використовується в педагогічній практиці. Спираючись на загальне визначення кругозору (за С.Гончаренком), під читацьким кругозором розуміємо уявлення, поняття та фактичні відомості про літературу, літературні твори, доступні учням на кожному етапі їхнього розумового розвитку.

Для того, щоб побачити особливості формування читацького кругозору, порівняти з існуючими науковими даними, які характеризують оптимальний рівень розвитку цієї складової літературного розвитку, і оптимально скорегувати навчальну діяльність, ми скористалися замірами, котрі були проведені протягом грудня 2011 року в 2-Б класі Харківської спеціалізованої І-ІІІ ступенів школи №93 з українською мовою викладання.

У педагогічній літературі рекомендують такі заміри розчленованості читацького кругозору:

– «Автор – назва твору». Учням пропонується список письменників, який складається з прізвищ письменників-класиків ХІХ ст., дитячих письменників ХХ ст. та сучасників і зарубіжних письменників. Завдання: записати біля прізвища назву будь-якого твору даного письменника. Якщо дитина не знає відповіді, вона або залишає порожнє місце, або ставить позначку « – ».

– «Автор – жанр». Учням пропонується перелік письменників, який складається з прізвищ письменників-класиків ХІХ ст., дитячих письменників ХХ ст., сучасників і зарубіжних письменників. Завдання: записати біля прізвища, які твори писав письменник: казки, оповідання, вірші. Слово «жанр» не використовується.

–«Автор – тема». Учням пропонується перелік письменників, який складається з прізвищ письменників-класиків ХІХ ст., дитячих письменників ХХ ст. та сучасників і зарубіжних письменників. Завдання: записати біля прізвища тему, на яку писав письменник. Звичайно, учням пропонують варіанти тематики: про природу, про дітей, про дорослих, про пригоди, про науку й техніку, про чарівництво, фантастика, про Батьківщину (історію та сучасність), про життя в інших країнах.

– «Жанр – автори». Учням пропонуються назви основних жанрів: казка, оповідання, байка, вірш, до яких вони мають записати прізвища письменників, які писали такі твори.

– «Тема – автори». Пропонується перелік тематики дитячої літератури: про природу, про дітей, про дорослих тощо. Завдання: до кожної теми записати прізвище письменника, та/або назву твору.

Звичайно, в навчальному процесі вчитель заміряє переважно широту читацького кругозору, тоді як розчленованість не стільки вимірюється, скільки поступово формується, завдяки регулярним вправам і завданням на співвіднесення прізвища письменника, твору, теми.

Оскільки учні другого класу мають ще невеликий досвід читання, а поняття теми, жанру, автора тільки формуються, ми провели лише замір основного показника читацького кругозору – широти. Учням було запропоновано протягом 15 хвилин записати прізвища письменників, які вони знають. Дітям було пояснено, що вони можуть записувати і поетів, і тих, хто писав прозу – прозаїків, і українських, і російських, і зарубіжних письменників.

Для проведення заміру читацького кругозору були створені такі умови:

– для дітей була створена комфортна атмосфера, вони не поспішали, не нервували. Замір було проведено на початку третього уроку за розкладом;

– діти були впевнені, що не будуть негативно оцінені;

– учні працювали самостійно, не підглядаючи ні один до одного, ні в підручник;

– учні могли ставити запитання вчителю тільки пошепки, щоб не заважати іншим.

Одержані результати було зведено в таблицю 1.

Проведемо аналіз отриманих даних. Для цього визначимо загальну кількість вказаних в класі прізвищ. Враховуючи всі прізвища, названі кожним учнем, навіть якщо вони повторюються, виводимо середній арифметичний показник кількості вказаних прізвищ письменників. Для цього загальну кількість вказаних у класі прізвищ письменників ділимо на кількість учнів, які брали участь в опитуванні.

(11+7+2+9+9+11+7+10+7):9 = 73:9 = 8,1

Проаналізуємо розмаїття вказаних учнями письменників. Для цього виконаємо кількісний та якісний аналіз даних. Усього учні назвали 19 прізвищ письменників. З них троє жили в ХІХ ст., десять – у ХХ ст., а шестеро – наші сучасники. Усі представлені автори є українськими, з них – 12 поетів, 7 прозаїків.