Сторінка
5
По – перше, зміст навчального матеріалу повинен бути таким, щоб школярі вміли виходити за межі зразка. По – друге, сам процес навчання, спрямований на оволодіння цим матеріалом, повинен стимулювати розвиток творчих здібностей учнів. Для цього рекомендується використовувати спеціально сконструйовані варіативні завдання, склад і структура яких орієнтовані на розвиток творчих здібностей. Виконання цих завдань повинно привести до оволодіння навчальним матеріалом у відповідності з навчальною програмою; до розвитку мислених операцій; до розвитку психічних процесів. Крім того, тут передбачається можливість пізнавальної діяльності різного рівня, поступового переходу від виконання завдань репродуктивного характеру до творчих.
Разом з тим для розвитку творчих здібностей учнів потрібно, щоб в процесі педагогічного спілкування вчителя та учня школяр був активним учасником навчальної діяльності, вільно проявляв своє відношення і перемагав всі труднощі.
Забезпечення гуманної навчальної взаємодії в навчальному процесі – необхідна умова розвитку творчих здібностей учнів. Тут допоможе орієнтація вчителя на встановлення тісного зв’язку навчального процесу з досвідом, життєвими інтересами і стремліннями учнів; стимулювання мотивації на самостійне засвоєння ними нових знань, розвиток пізнавального і творчого потенціалу та особистих здібностей.
Таким чином, гуманізація взаємовідносин і взаємодії учня та вчителя можлива при наявності у педагога, і у школяра мотиваційно – ціннісного відношення до спільної діяльності, зацікавленості учнів в засвоєнні навчального матеріалу і прийнятті один одного як партнера по спільній діяльності.
По суті, гуманність в керівництві діяльності школярів заклечається в створенні інтелектуально – емоційної атмосфери свободи та невимушеності, яка полегшує і стимулює їх самостійну навчальну діяльність, забезпечує необхідну допомогу і підтримку в саморозвитку.
5. Надання можливості учневі відчути себе успішною, неповторною індивідуальністю, за рахунок розкриття вчителем потенціалу учня, формування уміння діяти в нестандартній, незнайомій ситуації.
Умовами, що сприяють формуванню творчих здібностей є: 1) висока самооцінка дитини, тобто формування у неї достатньої в своїх силах, розумових можливостях. Школяр має знати «смак успіху»; 2) створення відповідного психологічного клімату. Саме вчитель повинен з перших днів навчання дитини у школі заохочувати і стимулювати виникнення у нього творчих здібностей. Але створення сприятливих умов не достатньо для виховання дитини з високо розвинутими творчими здібностями.
Це насамперед створення оптимальних умов для прояву і становлення творчих можливостей учнів, що має на увазі в першу чергу зняття обмежень, бар’єрів, що прямо придушують творчий розвиток дітей. Тому обов’язковим моментом програми є вимога гнучкості в її організації, що допускає зміни в параметрах темпу, обсягу і предметного змісту навчальної програми. Ця гнучкість програм дозволить, з одного боку, забезпечити дійсне одержання суспільно необхідного рівня утворення, а з іншого – дозволить максимально через власний вибір і зусилля просунутися тим, хто на це здатний.
Другий напрямок, по якому намічене здійснення індивідуалізації навчання – це воля у виборі профілю навчання, з огляду на схильності особистості. З цією метою в загальну систему вводиться мережа дослідницьких об’єднань, що надають учням не тільки можливості вибору напрямку дослідницької роботи, але і просування в предметі. Ускладнювати програму шляхом збільшення навчального навантаження на учня можна тільки до визначеної межі, не викликаючи перевантажень. Подальший розвиток можливостей учня повинний проходити в рамках включення його в дослідницьку роботу, тому що формувати творчі здібності можна лише через включення у творчий процес.
6. Організація у навчальному закладі тренінгів креативності учнів, що передбачають формування уяви, фантазії, кмітливості, винахідливості. Здатності до комбінування, знаходження невідповідностей, вміння передбачувати тощо.
Л. Виготський зазначав, у творчості стираються межі між реалістичним мисленням та творчою уявою, тому на урок фізики треба підбирати завдання на розвиток уяви учнів. Наприклад: «Уявіть на хвилинку, що сталося б у світі, якби зникла сила тертя, тяжіння, властивість тіл, яку ми називаємо інерцією?. За схемою минуле – сучасне – майбутнє описати використання фізичного пристрою та інше».
7. Постійне самовдосконалення педагога, пошук неординарних методів в організації учбового процессу, освоєння і застосування інноваційних засобів та методів навчання.
Які ж вимоги повинні висуватися перед учителем, щоб він міг формувати творчу особистість? Творчий учитель – творець нової технології, адже психологи добре знають: тільки особистість здатна виховати нову особистість, і тільки талант може виростити новий талант. Тому вчитель повинен бути готовим до творчого пошуку разом з учнями, вміти створювати атмосферу продуктивного пізнання на уроці, добре володіти арсеналом педагогічних умінь і навичок, знати предмет і мати інтерес до нього. Місце вчителя на кожному етапі уроку, його діяльність можна охарактеризувати такими словами: навчає, спрямовує, допомагає. А. Макаренко стверджував, що кожний учитель, якщо він добре підготовлений та виявляє старанність, може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість.
Творчий розвиток особистості школярів відбуватиметься за умов постійної взаємодії вчителя і учня при належному рівні організації співробітництва «учитель-учень», «учень-учень».
Підсумовуючи все вище сказане, можна виділити ряд психолого – педагогічних (дидактичних) умов щодо оптимізації процесу розвитку творчих здібностей учнів:
Врахування мотивів діяльності школярів, світогляду, переконань, потреб, інтересів, нахилів, досягнення рівня здібностей, що передбачає співпрацю педагога з психологом закладу.
Інтегральне поєднання у навчальній діяльності традиційного, проблемно – пошукового та програмованого навчання, що дозволяє активізувати творчу активність учня на уроці.
Залучення у навчальний процесс широкого загалу проблемних ситуацій, які моделюють умови винахідництва, дослідництва, експерименту, що сприяє розвитку творчого мислення школярів.
Побудова учбових занять за діалогічним типом, де і викладач, і учні проявляють інтелектуальну активність, зацікавлені в содженнях один одного, обговорюють альтернативні варіанти рішення проблеми, з повагою ставлячись до думки інших.
Надання можливості учневі відчути себе успішною, неповторною індивідуальністю, за рахунок розкриття вчителем потенціалу учня, формівання уміння діяти в нестандартній, незнайомій ситуації.
Організація у навчальному закладі тренінрів креативності учнів, що предбачають формівання уяви, фантазії, кмітливості, винахідливості. Здатності до комбінування, знаходження невідповідностей, вміння передбачувати тощо.
Постійне самовдосконалення педагога, пошук неординарних методів в організації учбового процессу, освоєння і застосування інноваційних засобів та методів навчання.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Теоретико-методичні засади фізичного виховання молоді у працях С. Гайдучка та братів Франків
Організація контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства
Пріоритети здоров’язберігаючої діяльності
Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів
Організація професійного виховання