Сторінка
1

Модель ідеального куратора вищої школи

На сучасному етапі розвитку суспільства основна увага акцентується не тільки на підвищенні професійних якостей студентської молоді, але й на їх особистісному зростанні, збагаченні життєвого досвіду духовними цінностями, формуванні світоглядних орієнтирів та найкращих людських якостей: совісті, порядності, інтелігентності, працелюбності. Суттєве місце у вирішенні цих завдань належить доцільно та вміло організованій позааудиторній виховній роботі у вищих навчальних закладах. Саме вона сприяє формуванню особистості майбутнього фахівця, як громадянина-патріота, небайдужого до долі української держави, економіки, освіти та культури. Значна роль у ефективній організаційно-виховній роботі у ВНЗ належить, безумовно, куратору. Саме від його організаторських та особистісних якостей залежить вектор професійного та особистісного становлення майбутніх фахівців. Ідеальний образ взірцевого куратора вищої школи бере свій початок в уявленнях сучасної філософії про наставника життя, який характеризується як яскрава, самобутня, творча, не позбавлена харизматичності особистість, здатна відчути проблеми і суперечності життя і пропустити через свою індивідуальність, через своє життя особистість, яка передає життєві цінності і зразки професійної поведінки. Традиційно основними завданнями кураторів вважаються згуртування колективу студентської групи, допомога студентам адаптуватися до умов навчання у вищій школі, а також до умов майбутньої професійної діяльності, залучення студентів до громадського життя вищого навчального закладу. У сучасній педагогіці і психології починає переважати підхід до виховання як до створення умов для саморозвитку особистості майбутнього фахівця, професіонала, високоосвіченої і культурної людини.

Загально-психологічні особливості куратора вищої школи

Куратор (лат. - curator) у перекладі з латинської мови означає опікун, попечитель. Він здійснює виховний влив на студентську молодь шляхом проведення різноманітних виховних заходів та залучення їх до самовиховання, сприяє становленню доброзичливих, морально-етичних, гуманістичних стосунків серед студентства, виступає посередником у взаємодії вихованців з професорсько-викладацьким складом, керівництвом.

Кожний куратор – неповторна особистість і тому, звичайно, кожен шукає і знаходить свій власний стиль роботи. Цей стиль визначається віком (наприклад, викладач-початківець чи аспірант працюватиме і спілкуватиметься зі студентами інакше, ніж викладач, що має великий стаж роботи). Куратор-жінка, скоріше за все, схилятиметься до опіки, велике значення приділятиме емоційній насиченості взаємин куратора групи та студентів між собою, в той час як чоловік частіше звертатиме увагу на зовнішні, більш формальні показники діяльності окремих студентів та групи в цілому.

Діяльність куратора зумовлюється його особистісними психологічними характеристиками. Серед рис, що мають значення для успішної діяльності викладача-куратора, перш за все зазначимо достатньо високий рівень загальної, а також психологічної та педагогічної культури. Варто також зазначити, що людина не зможе ефективно працювати куратором, якщо вона не матиме комунікативних здібностей та навичок ефективного спілкування.

На стиль роботи куратора значною мірою впливають його темперамент, характер, рівень емоційності та здатність керувати емоціями. Різними будуть стиль й ефективність роботи куратора в залежності від його самооцінки, рівня загальної та психологічної культури, комунікативної компетенції. Аналізуючи проблему кураторства у вищій школі слід звернути увагу на поняття професіограма куратора, оскільки усвідомлення її змісту допомагає розумінню суті призначення та діяльності такого спеціаліста у системі ВНЗ. У «Тлумачному словнику кадрового менеджменту» зазначено, що професіограма – це «характеристика професії, у якій перелічено основні вимоги, що висуваються до особистісних якостей людини (розумових, фізичних, психологічних тощо)». На мою думку, цей перелік ще можна доповнити про важливість вимог не тільки до особистісних якостей, а й до професійно-педагогічної спрямованості, знань, умінь спеціаліста. Отже, професіограма куратора вищої школи включає:

Рівень професійно-педагогічної спрямованості (гуманізм у ставленні до студентів, відповідальність за виховну роботу, вимогливість у процесі забезпечення виховної діяльності, любов до підопічних тощо), який виробляється протягом життя.

Знання з основ дисциплін (педагогіки, психології, філософії, анатомії, фізіології, гігієни, теорії та методики виховання різновікових категорій людей, методики викладання окремих предметів і т. п.), що вимагає постійної роботи над поповненням власного інтелектуального рівня.

Педагогічні уміння (організаторські, комунікативні, науково-дослідницькі, прикладні), набуті у процесі професійної діяльності.

Особистісні якості (комунікабельність, громадська активність, моральна зрілість, тактовність, витримка, самовладання, спостережливість, відвертість, доброзичливість, компетентність, національна свідомість), природні і набуті під впливом життєвих ситуацій.

Основні функції та принципи куратора вищої школи

До функцій куратора вищої школи належать виховна, організаторська, методично-інформаційна, координаційна, соціально-спрямовуюча.

Виховна функція куратора включає його вплив через систему різноманітних виховних заходів на формування наукового світогляду студентів, їх емоційних, духовно-моральних, вольових, етичних, естетичних, фізичних, професійних якостей. Вона здійснюється у повсякденній роботі з молоддю і передбачає постійний вплив педагога на її свідомість.

Організаторська функція полягає в ініціюванні куратором організації виховних заходів, їх попередній підготовці (плануванню, проектуванню якісної реалізації задуму), здійсненні запланованого, аналізі досягнутих результатів.

Координаційна функція куратора вищої школи виглядає як узгодження, приведення до відповідності якихось задумів, розмежування часу їх реалізації з часом реалізації інших планів тощо.

Соціально-спрямовуюча функція має на меті спрямування життєдіяльності молоді з врахуванням потреб суспільства, взаємостосунків у ньому, поділів його на групи. Професіоналізм куратора вищої школи полягає у дотриманні ним у своїй діяльності принципів щодо формування у студентів готовності до професійної діяльності. Вони полягають у:

повазі до вибору студентом майбутньої спеціальності;

орієнтації на їх гуманістичний розвиток;

застосуванні у роботі з ними культурологічного підходу;

постійному зміцненні творчої взаємодії, гнучкості, у наповненні конкретним змістом методів і форм роботи з учнівською молоддю;

підтримці вибору нею засобів достатньої матеріальної забезпеченості.

Взаємовідносини системи “куратор-студент”

Діяльність куратора потребує високого рівня культури, належної психолого-педагогічної підготовки, відданості педагогічній справі. Лише за такої умови він зможе формувати особистість студента. Зміст діяльності куратора полягає у наступному:

формування в академічній групі державного підходу і відповідальності щодо розв'язання проблем навчально-виховного процесу;