Сторінка
1
Проблема морального виховання особистості належить до числа найбільш важливих проблем сучасної педагогічної науки. Її актуальність обумовлена гостротою стану моральності в українському суспільстві. На превеликий жаль, у багатьох наших сучасників спостерігається поверхове і пасивне ставлення до іншої особистості, відсутність людяності, невміння поводитися в суспільстві.
На всіх етапах розвитку суспільства мораль, як і право, політика, традиції, звичаї, табу, була важливим регулятором людської поведінки, людських відносин, а моральність (моральна практика) — одним із критеріїв оцінки чеснот особистості.
Поєднуючи в собі моральну свідомість, моральну практику, моральні відносини, мораль як складний феномен реалізується у реальному бутті людини, її повсякденній взаємодії з соціумом, з природою, аналітичному баченні себе, своїх помислів і дій. Щодо цього однаково важливі й усвідомлення норм і принципів загальнолюдської моралі та моралі середовища, в якому живе людина, і дотримання їх у повсякденній практиці, і послуговування ними в оцінці реалій суспільного буття, людських учинків, у тому числі власних. Такі якості не передаються генетично, вони формуються в процесі соціалізації людини під впливом багатьох соціальних інститутів, передусім у процесі виховання і самовиховання.
Різні аспекти моральності особистості розкривають представники багатьох наук, до яких належать: загальнофілософські (М. Булатов, В. Лекторський, Є. Маркарян, Г. Межуєв, Є. Юдін), естетичні (Ю. Борев, С. Гольденштріхт, В. Іванов, А. Канарський, М. Кіященко, М. Лейзеров, Ю. Лотман, Л. Новикова), загальнопсихологічні (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, П. Гальперін, М. Каган, О. Леонтьєв, Б. Ломов, В. Ротенберг, С. Рубінштейн), педагогічні (В. Давидов, І. Лернер, В. Ледньов, Я. Пономарьов, О. Батюшкіна).
Теоретичні основи морального виховання учнів розробляли Г. Ващенко, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський та інші видатні педагоги. Окремі аспекти проблеми морального виховання учнів досліджували В. Білоусова, М. Болдирєв, В. Галузинський, В. Гурін, В. Гореєва, В. Кумарін, А. Мудрик, Т. Цвєлих та ін.(с богослова)
Серед сучасних учених, які вивчали тему морального виховання у контексті проблематики національної школи, слід відзначити працю І. Потапової, де наголошується на необхідності забезпечення взаємозв'язку морального виховання й вивчення предметів природничо-математичного циклу шляхом залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності у загальноосвітній школі. Цікавим також є дослідження М. Гагаріна, у якому автор доводить доцільність використання української народної казки у забезпеченні ефективності виховання морально-естетичних почуттів.
Проте у наш час необхідно переосмислення ідеалів, повернення до вічних цінностей людства, які мають закладати підвалини духовності як стратегічного напрямку подальшої еволюції людської цивілізації. Духовний розвиток особистості повинен стати головним завданням існування людства та кінцевою метою функціонування системи освіти і виховання. Тим більше, що в епоху загальної глобалізації світу проблема морального виховання визначається як одна з глобальних проблем сучасності.
Актуальність проблеми, її масштаби і безпосереднє значення в житті кожного члена суспільства й визначили вибір теми курсової роботи: «Основи морального виховання дітей в сім’ї».
Об’єктом дослідження є: процес виховання дітей.
Предметом дослідження є: основи морального виховання дітей в сім’ї в сучасних реаліях.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати основи морального виховання та розвитку особистості як засобу формування духовності людини.
Відповідно до мети було визначено наступні завдання курсової роботи:
Визначити зміст таких понять як «виховання», «моральне виховання», «мораль», «сім’я».
Дослідити сутність морального виховання, його цілі та завдання.
Визначити основи морального виховання дітей.
Визначити роль сім’ї у процесі формування моральних цінностей дитини.
Проаналізувати проблеми виховання у сучасній сім’ї.
Визначити основні шляхи та засоби морального виховання в сім’ї.
Для розв’язання завдань курсової роботи був використаний комплекс взаємно пов’язаних між собою теоретичних методів дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення даних на основі вивчення педагогічної, психологічної, соціологічної та навчально-методичної літератури.
Сутність морального виховання, цілі та завдання
Для виявлення сутності морального виховання, потрібно спочатку окреслити поняття «виховання» взагалі. За тривалий час існування педагогічної науки цьому явищу було дано багато варіантів визначень. Зупинимось на декількох з них.
Виховання — це головний компонент педагогічного процесу, надзвичайно складне соціальне явище, спрямоване на формування у вихованців наукового світогляду, особистісних рис громадянина України на основі відродження традицій національної свідомості й самосвідомості, інтелектуального, професійного, морального, правового, фізичного, екологічного розвитку. За словами французького філософа К. Гельвеція, виховання, головним чином, повинно засіяти наші серця корисними для індивіда й суспільства звичками.
На думку французьких письменників Е. Ренана й А. Сент-Екзюпері, питання виховання для сучасних суспільств — це питання життя і смерті, від якого залежить майбутнє, виховання має пріоритет над освітою, створює людину.
За словами І. П. Підласого: «Процес виховання — це процес формування, розвитку особистості, який включає як цілеспрямований зовнішній вплив, так і самовиховання особистості».
Отже, процес виховання — це динамічне складне педагогічне явище, яке відбувається на основі цілеспрямованого й організованого впливу вихователів, соціального середовища на розум, почуття, волю вихованця з метою формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості.
Цілі виховання відбиваються у змістовому компоненті процесу виховання, який являє собою систему ідей, ідеалів, думок, цінностей, основних напрямів виховного впливу.
Під поняттям «зміст виховання» розуміють систему наукових, духовних і професійних знань,навичок, умінь, а також норм і правил поведінки, оволодіння якими забезпечує формування гармонійно розвинутої, суспільно активної особистості — громадянина України, його прилучення до загальнолюдських, національних і професійних цінностей, набуття ним світоглядних, морально-етичних рис, розвиток його індивідуальності та підготовку до повноцінної духовної і професійної діяльності.
Виокремлюють такі основні напрями виховання у вітчизняній педагогіці: трудове; національне; моральне; розумове; естетичне; соціально-правове; екологічне; фізичне.
Основною, базовою і визначальною складовою частиною змісту виховання є моральне виховання, яке « .полягає в цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття й формуванні звичок і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології».
Метою морального виховання є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.