Сторінка
8
У ч и т е л ь. Більшість рослинних і тваринних тканин пронизана великою кількістю капілярів. Саме в капілярах відбуваються основні процеси, пов’язані з диханням і живленням організму, уся складна хімія життя тісно пов’язана з дифузними явищами. Стовбури дерев, гілки та стебла рослин пронизані величезною кількістю капілярних трубочок, по яких поживні речовини піднімаються до найвищих листочків. Коренева система рослин закінчується найтоншими капілярними ниточками. І сам грунт – джерело живлення для кореня – можна уявити як сукупність капілярних трубочок, по яких залежно від структури й обробки швидше або повільніше піднімається до поверхні води з розчиненими в ній речовинами. Висота підйому рідини в капілярах тим більша, чим більший його діаметр. Звідси робимо висновок, що для збереження вологи грунт треба перекопувати, а для осушення – трамбувати.
4. Презентація «Кровоносні судини»
У ч и т е л ь. Усе тіло людини пронизують кровоносні судини. За будовою вони не однакові. Артерії – це судини, по яких рухається кров від серця. Вони мають пружні еластичні стінки, до складу яких входять гладкі м’язи. Скорочуючись, серце викидає в артерію кров під великим тиском. Завдяки щільності і пружності стінки артерії витримують цей тиск і розтягуються.
Чим більша відстань від серця, тим менший діаметр артерій. Маленькі артерії розпадаються на капіляри. Їхні стінки утворені одним шаром плоских клітин. Крізь стінки капілярів речовини, розчинені в плазмі крові, проходять у тканинну рідину, а з неї потрапляють у клітини. Продукти життєдіяльності клітин проникають крізь стінки капілярів із тканинної рідини в кров. В організмі людини приблизно 150 млрд капілярів. Якщо всі капіляри розмістити в одну лінію, то нею можна оперезати земну кулю два з половиною рази. Кров із капілярів збирається у венах – судинах, по яких кров рухається до серця. Тиск у венах невеликий, стінки тонші за стінки артерій.
V. Перевірка знань і умінь учнів
Частина учнів виконує тестові завдання на ПК, інші учні працюють у групах.
Загадка: «Їду, їду – нема сліду» (плавання по воді). Чому на воді не залишається сліду? (На молекули води на поверхні рідини діють сили поверхневого натягу. У результаті їхньої дії поверхня рідини вирівнюється)
Середній діаметр альвеол – приблизно 0,1 мм, а товщина стінок – 0,4 мкм. Загальна поверхня альвеол у легенях людини становить близько 90 м2. Визначити енергію поверхневого натягу для однієї альвеоли. Оцінити сили поверхневого натягу, які діють у легенях людини.
Визначити висоту, на яку під дією сил поверхневого натягу піднімається вода в стеблі рослини, діаметр капілярів якої 0,2 мм. Чи можна вважати капілярність єдиною причиною підйому води по стеблу рослини?
Приказка: «Упадеш у воду – сухим не вийдеш». Чому людина не виходить із води сухою? Що треба зробити, щоб шкіра у воді не намокла? (Вода гарно змочує шкіру. Щоб вода не змочувала шкіру, її необхідно натерти речовиною, яка не змочується водою)
Приказка: «Як з гусака вода». Чому вода з гусака скочується? (Гусак, як і більшість водоплавних птахів, за допомогою дзьоба змащує своє пір’я жиром, який виділяють особливі залози, тому пір’я не змочується водою)
Як пояснити миючу властивість мила?
Яку роль у житті рослин відіграє восковий наліт на поверхні листя?
Як пояснити водонепроникність солом’яної покрівлі?
VI. Підсумок уроку
У ч и т е л ь. При вивченні природних явищ, поведінки тварин і людини можна знайти багато практичних і цікавих явищ. Сьогодні на уроці ми розглянули лише декілька. Ця тема широка й значима, інтерес до неї завжди великий, і, звичайно, за один урок пізнати все неможливо. Можливо, у вас з’явиться інтерес і ви з книг або за допомогою комп’ютера захочете знайти ще якісь відповіді на свої питання.
VII. Домашнє завдання
Опрацювати відповідні параграфи підручника, підготувати повідомлення «Практичне використання явищ змочування та капілярності в народному господарстві ».
Перед вчителем чи класним керівником в сучасній школі постає надскладна задача, яка полягає в правильному, логічному, доцільному підбору цікавого матеріалу для проведення свого уроку. Вирішити цю задачу вчителю допомагає методика проведення уроків, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів, зокрема на уроках фізики.
Тому для успішного формування творчих здібностей учнів на уроках фізики дуже важливою є методика їх проведення. Адже завдяки їй вчитель може правильно підібрати методи й засоби навчання, цікаві приклади і задачі, які будуть доповнювати, розширювати та поглиблювати знання учнів, зацікавлювати та включати їх у активну пізнавальну і творчу діяльність.
Використання елементів творчого розв’язання винахідницьких задач на уроках відкриває перед учителем значні можливості у розвитку та зацікавленні учнів, а також використання нестандартних задач на уроках фізики необхідне для розвитку творчої самостійності учнів.
Під час виконання курсової роботи ми зробили наступні висновки.
На сьогоднішній день немає однозначного визначення творчих здібностей. Проте, більшість науковців сутністю творчих здібностей вважають здатність породжувати нові, оригінальні ідеї, ефективно вирішувати проблемні ситуації, критично та аналітично мислити, переносити знання, уміння, навички у нові ситуації.
Для розвитку і формування творчих здібностей та виявлення його динаміки необхідно керуватись показниками креативності особистості, якими, на наш погляд, є: новизна, продуктивність та гнучкість мислення, оригінальність думки; уміння порівнювати предмети чи їх властивості, оцінювати ставлення людини до чогось, готовність діяти так, а не інакше; фантазійність; мотиви, творча самостійність, стійка потреба в застосуванні творчих здібностей в діяльності і т.п.
Ми визначили систему дидактичних умов, яка сприяє успішному розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики: врахування мотивації; індивідуальний підхід; почуття успіху школярів; проблемне викладання; постійне самовдосконалення вчителя тощо.
Важливу роль у формуванні творчих здібностей учнів на уроках фізики відіграє методика їх проведення, яка включає в себе різного типу творчі задачі, ігрові ситуації, експериментальні дослідження, домашні самостійні роботи та нескладні експерименти, які потребують самостійного складання певних приладів, обирати необхідні допоміжні матеріали і тим самим зацікавлюють, дають змогу успішно розвивати творчі здібності, формувати творчу самостійність учнів.
Крім того, дуже важливим у ході творчого уроку є використання різних кінофільмів, їх фрагментів, презентацій , тобто технічних засобів навчання, наочності, демонстрацій. Також необхідне залучення учнів в діалог, активну співпрацю, внаслідок чого учні будуть включаються в активну пізнавальну діяльність та творчий пошук.
Таким чином, мета нашої роботи досягнута.