Сторінка
7

Дидактичні умови формування творчих здібностей учнів на уроках фізики

Цікаво проходить і гра «Аукціон». Аукціон – це індивідуально – групова форма роботи учнів до уроку і на уроці, під час якої відбувається поглиблене повторення теми або декількох тем. На аукціоні можна «купити» будь-яке фізичне явище, закон, величину, константу та ін. Внескам є знання учнів, тож виграє (купує) той, у кого більше знань. У період проведення аукціону максимально проявляється загальний кругозір учнів, їх різноманітні знання і творчі здібності.

Учні пропонують найрізноманітніші способи розв’язування проблем, іноді фантастичні, нереальні, нездійсненні. Учні доводять справедливість своїх висновків, спростовують одне одного, підхоплюють і розвивають думку товаришів. Дуже важливим є емоційний настрій, створення «ситуації успіху».

У процесі підготовки до аукціону і в ході самої гри активну позицію посідають учні різного рівня підготовки, оскільки значна роль відводиться домашнім заготовкам. Необхідно, щоб у кожного гра викликала відповідальність за роботу команди, напруження думки, творчої активності.

Під час гри вчитель виконує роль ведучого. Крім того, він рекомендує літературу, консультує учнів за їх бажанням. У процесі аукціону стежить, щоб думки (внески) були чіткими, лаконічними. Вчитель повинен швидко реагувати на ідеї, розвивати й поглиблювати їх.

Таким чином, при організації уроків фізики з метою формування в учнів творчих здібностей важливе місце посідають нестандартні, винахідницькі, технічні, експериментальні, дослідницькі задачі, а також проведення ігор творчого характеру. Які в свою чергу вмикають учнів в активну пізнавальну діяльність і викликають зацікавленість до такого предмету як фізика.

Розробка конспекту уроку фізики в 10 класі

За основу розробки уроку взяли план – конспект вчителя фізики Л.Б. Карпова, ЗОШ № 3, м. Запоріжжя.

Тема. Явище змочування. Капілярність.

Цілі. З’ясувати суть явищ змочування й капілярності; ознайомити учнів із застосуванням явищ змочування і незмочування в природі й техніці; розвивати в учнів допитливість, логічне мислення, уміння самостійно робити висновки, пізнавальний інтерес до вивчення фізики; виховувати почуття відповідальності за результати спільної роботи, уміння працювати в групах.

Обладнання: алюмінієва, мідна, скляна, парафінова пластинки, соняшникова олія, вода.

Тип уроку: урок удосконалення знань, формування вмінь розв’язувати вправи.

У ч и т е л ь. Ми звикли вважати, що рідини не мають власної форми. Це помилка. Форма будь-якої рідини – куля. Звичайно сила тяжіння заважає рідині набирати цієї форми. Рідина або розтікається тонким шаром, якщо немає посудини, або приймає форму посудини. Якщо ж рідина знаходиться всередині рідини такої ж густини, то приймає звичайну кулеподібну форму.

Оливкова олія спливе на поверхню води, але потоне в спирті. Можна приготувати таку суміш води і спирту, в якій олія буде в стані рівноваги. Введемо за допомогою скляної трубки або шприца в суміш води й спирту кілька крапель олії: олія збереться водну кулеподібну краплю, яка буде висіти нерухомо в рідині. Якщо пропустити через центр цієї кульки проволоку й обертати її, то ця масляна куля починає сплющуватися, а потім, через кілька секунд, від неї відділяється коло з маленьких кулеподібних краплинок олії.

Цей дослід уперше провів бельгійський фізик Ж.А. Плато.

У гігантських масштабах це явище можна спостерігати в нашого Сонця, планет – гігантів. Обертаються ці небесні тіла навколо своєї осі дуже швидко. У результаті такого обертання вони сплюснуті на полюсах.

IV. Експериментальна задача з обговоренням у групах (7 хв)

1. Вивчення форми рідини у звичайних умовах

Прилади й матеріали: алюмінієва, мідна, скляна, парафінова пластинки, соняшникова олія, вода.

Зміст і метод виконання. Будь-яка рідина, на яку не діє сила тяжіння, набирає своєю звичайної форми – кулеподібної: падаючи, краплі дощу набирають форму кульок. Дробинки – це крапельки свинцю, що захолов. Викривлену поверхню рідини називають меніском. Якщо вона потрапила на поверхню, змащену жиром, вона утворює кулеподібні краплі, не змочує жир, а якщо потрапить на чисте скло, розтікається, змочує скло.

Результати внести в таблицю

2. презентація «Роль поверхневих явищ у природі»

У ч и т е л ь. Роль поверхневих явищ у природі різноманітна. Наприклад, поверхнева плівка води для багатьох організмів є опорою при русі. Така опора руху зустрічається в дрібних комах, павукоподібних. Найбільш відомі водоміри, які спираються на воду тільки кінцівками широко розставлених лапок.

Лапка, вкрита соскоподібним нальотом, не змочується водою, поверхневий шар води прогинається під тиском лапки, утворюючи невелику заглибину. Подібним чином рухаються берегові павуки деяких видів, але їхні лапки розміщуються не паралельно поверхні води, а під прямим кутом до неї.

Деякі тварини, що живуть у воді, але не мають зябер, підвішуються знизу до поверхневої плівки води за допомогою не змочуваних щетинок, які оточують їхні органи дихання. Таким способом «користуються» личинки комарів.

Пір’я і пух водоплавних птахів завжди щільно змащені жиром, який виділяється особливими залозами, що пояснює їхню незмочуваність. Товстий шар повітря, що знаходиться між пір’ям у таких птахів, не тільки захищає їх від втрати тепла, але й суттєво збільшує запас плавучості подібно до рятувального жилета.

Воскоподібний наліт на листках перешкоджає потраплянню вологи в мікроканали, які виконують роль дихальних шляхів рослин. Таку ж водонепроникну функцію виконує воскоподібний наліт у солом’яної покрівлі, копиці сіна.

3. Презентація «Капілярні явища в рослинному світі»