Сторінка
13

Державне казначейство в системі органів оперативного управління бюджетом

У здійсненні контрольних функцій постає проблема відсутності єдиної інформаційної системи контролю, тобто доступу до баз даних інших фінансових контролюючих органів. Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямами витрачання бюджетних коштів від витрат на утримання установ і організацій до їх витрачання на соціально важливі цілі вкрай необхідним є встановлення систематичного обміну інформацією усіма фінансовими і контролюючими органами, які забезпечують виконання бюджету. Тобто необхідна єдина інформаційна база. Щоб вирішити цю проблему доцільно комп’ютеризувати систему фінансового контролю в Україні з доступом до локальних і глобальних мереж передачі інформації, що дасть змогу зекономити робочий час і не турбувати зазначені органи постійними письмовими запитами.

Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій ,однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Серйозною перешкодою для здійснення аналізу матеріалів ревізій та перевірок є відсутність єдиної методологічної бази. Тому потрібно розробити обґрунтовану методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка б дала змогу проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за останні два – три роки. Це дозволило би визначати основні причини порушень та запобігати їм у майбутньому. В подальшому дані аналізу нижчестоящих ланок контрольно-ревізійної служби доцільно використовувати вищестоящим (контрольно-ревізійними управліннями) та групувати й узагальнювати їх на рівні Головного контрольно-ревізійного управління.

Важливим напрямком удосконалення контрольно-ревізійної та аналітичної роботи є запровадження автоматизації проведення ревізій та перевірок за допомогою персональних електронно-обчислювальних машин. Для цього потрібно:

- по-перше, залучити до роботи над програмним забезпеченням контрольно-ревізійного процесу фахівців-програмістів зі знаннями дисципліни ревізії, контролю й обліку;

- по-друге, на економічних навчаннях в контрольно-ревізійних відділах набиратися практичних навичок роботи з персональними електронно-обчислювальними машинами.

Перспективи удосконалення фінансового контролю залежать від його якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на результати подальшого контролю, тобто на виявлені факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом вживання заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес.

Згідно з Указом Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 року №1031/2000 пунктом 6 зобов’язано Кабінет Міністрів України прискорити підготовку проектів законів України:

- про фінансовий контроль в Україні, який би визначав ідеологію фінансового контролю в Україні;

- про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та її посадових осіб.

Проект Закону України “Про фінансовий контроль в Україні” покликаний чітко розмежувати функції органів та суб’єктів фінансового контролю та передбачає врегулювання таких питань:

1) визначення питання фінансового контролю, його об’єктів і суб’єктів фінансової дисципліни і фінансового правопорушення, а також структури системи фінансового контролю, основних засад його методологічного і методичного забезпечення;

2) визначення статусу Кабінету Міністрів та Прем’єр-міністра України у здійсненні керівництва системою державного фінансового контролю в Україні;

3) створення цілісної системи спеціалізованого державного фінансового контролю у системі виконавчої влади, закріплення за Міністерством фінансів статусу головного органу фінансового контролю у системі виконавчої влади, який спрямовує і координує діяльність щодо здійснення фінансового контролю органами державного спеціалізованого фінансового контролю у системі виконавчої влади, а також органами внутрішнього відомчого фінансового контролю;

4) створення системи спеціального державного фінансового контролю за законністю діяльності органів місцевого самоврядування у фінансовій сфер, що, зокрема, передбачає створення регіональних контрольних органів, які не матимуть вертикального підпорядкування і керівники яких призначатимуться Президентом України за поданням прем’єр-міністра;

5) усунення дублювання у системі органів державного контролю шляхом визначення та чіткого розмежування їх функцій.

Ухвалення зазначеного законопроекту завершило б створення правових основ функціонування цілісної системи фінансового контролю в Україні, сприяло б загалом зміцненню державної влади, місцевого самоврядування і стабільності фінансової системи, становленню ефективної системи державного контролю та зростанні ролі держави в регулюванні соціально-економічного розвитку держави [62, с. 401 - 405].

Висновки та пропозиції

Проаналізувавши теоретичні та практичні аспекти організації діяльності Державного казначейства України, можна зробити такі висновки теоретичного характеру:

1) діюча до утворення казначейства банківська система виконання бюджету не відповідала основним вимогам ефективного функціонування економіки та державних фінансів. Касове виконання бюджетів усіх рівнів через комерційні банки залишало без належного контролю з боку держави. У банках було відкрито безліч поточних рахунків бюджетних установ, що не давало можливості застосовувати механізм попереднього контролю за витрачанням коштів. За умов гострого дефіциту Державного бюджету на поточних рахунках бюджетних установ зберігались значні залишки вільних грошових коштів внаслідок несвоєчасного перерахування міністерствами та відомствами отриманих із бюджету грошових коштів на рахунки підвідомчих установ. Це призвело до їх втрати внаслідок неефективного використання або інфляційних процесів в економіці;