Сторінка
3
Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями-виробництво, управління, збут та інші.
Інвестиційна діяльність – це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Фінансова діяльність визначає діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу підприємства.
При побудові обліку доходів відкривають такі рахунки, котрі Пов'язані з цими видами діяльності:
v дохід від участі в капіталі;
v інші фінансові доходи (прибутки);
v інші доходи (прибутки).
Надзвичайна діяльність - операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно.
До надзвичайних подій відносять операції такого типу: стихійне лихо (землетрус, повінь, смерч тощо), пожежа, техногенні аварії тощо. Покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел враховується під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайної події як доходи.
1.3 Методика розрахунку фінансових результатів згідно П(С)БО.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства ), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Taк само i інші активи, дохід визнається, якщо його оцінка доходу може бути визначена. Наведені критерії визнання доходу, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції ( операцій ). Окремі категорії складають дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) та дохід від надання послуг. Це пов'язано з тим, що до визнання цих видів доходу пред'являються додаткові умови. Не визнається дохід, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.
Визначений дохід ( виручка ) від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг ) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства.
Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
v сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і
обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджет й позабюджетних фондів;
v сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
v сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
v сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
v сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
v надходження, що належать іншим особам;
v надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Деякі з зазначених надходжень мають особливий порядок відображення в обліку. Зокрема це стосується ПДВ, акцизу та інших податків, які входять до ціни продажу, а також надходжень за (договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором. відповідно до вимог П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” до складу доходу від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг включається вся сума надходжень, тобто без врахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (ПДВ, акцизу тощо ). Таким чином, зазначені надходження мають бути відображені за кредитом рахунків з обліку доходів, а потім вираховуються проведенням через дебет того самого рахунку, або дебет рахунку 704 “Вирахування з доходу”. Інші надходження, які не визнаються доходом відображаються в обліку проведеннями без застосування рахунків 7 класу.
Різні види доходу від продажу (реалізації) мають різні критерії визнання.
Так, дохід від реалізації готової продукції визнається, якщо:
v підприємство передало покупцеві суттєвий ризик і вигоди, пов'язані з правом власності на готову продукцію;
v підприємство не бере подальшої участі у керівництві, пов'язаному з володінням, і не здійснює ефективного контролю за проданою продукцією;
v сума доходу може бути достовірно оцінена;
v ймовірне отримання підприємством економічних вигод, пов'язаних з операцією;
v затрати, які були або будуть понесені в зв'язку з операцією, можуть бути достовірно визначені.
Останнє означає, що дохід не може бути визнаний, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Тому будь-який аванс, вже отриманий за продаж продукції чи товарів, визнається як зобов'язання.
Аналогічно визнається дохід від продажу товарів торговим приємством.
Виходячи з перших двох вимог важливе значення при визнанні доходу мають умови договору (контракту ) продажу активу. Якщо умовами договору передбачено, що право власності на продукцію переходить до покупця, з моменту її доставки на склад, то відповідно, всі ризики транспортування несе продавець, і тому проведення з відображення в обліку доходу буде зроблено після підтвердження факту оприбуткування продукції на склад покупця. Якщо ж умовами Контракту передбачено, що право власності на продукцію переходить покупцю з моменту її завантаження на транспортні засоби, то проведення з відображення доходу робиться після підтвердження акту списання продукції з складу продавця.
Визнаний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості дізнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) Бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”.
Особливість визнання доходу пов'язаного з наданням послуг полягає в тому, що він визнається, виходячи зі ступеня завершеності Операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених вище умов:
Ø можливості достовірної оцінки доходу;
Ø ймовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
Ø можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
Ø можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.
Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує ймовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазначені витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою. У разі сумніву щодо отримання суми, раніше визнаної як дохід, неоплачена сума, стосовно якої перестає існувати ймовірність оплати, визнається як витрати.