Сторінка
4

Змістовно-мовні потреби читачів донецької області

У російськомовному регіоні бібліотекарі стикаються з різними труднощами при популяризації української книги. Що ж, на думку бібліотекарів, заважає активізації цієї роботи? Першопричиною вважають відсутність у фондах потрібних книг – 54,3% опитаних; другу причину вбачають у пасивності самих читачів – 42,5%; причина мовного бар'єру – 37,0%; непопулярність української літератури відмічають 26,0% респондентів.

Простеживши такий аспект як мотиви звернення читачів до української книги, бібліотечні працівники дійшли висновку, що 95,3% читачів звертаються до неї з метою освіти; 33,9% – спонукає виробничий інтерес; 11,8% – з метою дозвілля і 2,4% мають інші мотиви.

На питання анкети відносно існування попиту на літературу національних меншин відповіді розподілилися таким чином: 78,7% опитаних вважають, що такого попиту не існує і 20,5% відповіли: "так". Це в основному бібліотекарі, які обслуговують населення Володарського та Волноваського районів, де компактно проживають греки.

Відносно того, література яких галузей і мов переважає в читацьких запитах, бібліотечні працівники відповіли таким чином: перше місце (77,2%) посідає художня література російською мовою; друге (39,4%) – література російською і українською мовами. У межах галузі – 79,5% детективи, пригоди, фантастика переважно російською мовою (61,4%), причому 39,4% – як українською, так і російською, 18,1% – тільки російською, 3,9% – українською; історична проза – 60,6%, з них 3,1% українською і 36,2% російською. Друге місце за популярністю посідає література з історії – 75,6% відповідей, причому переважна більшість читає цю літературу як українською, так і російською, тільки українською читає 26,0% і 15,0% – тільки російською мовою. На третьому місці – література економічної тематики – 70,9%, тут переважають видання російською мовою – 31,5%, українською і російською читають 25,2% користувачів і тільки українською мовою – 14,2%. Відзначається активний інтерес до літератури природничої тематики – 68,5%, з питань медицини – 67,0%, техніки, виробництва – 64,6%, філософії – 61,4%, права – 60,6%. Тут читачі також віддають перевагу російськомовним виданням – приблизно 40–50%. Українською мовою читають від 3,1% до 15,0% користувачів. Ці дані в основному збігаються з результатами анкетного опитування читачів і аналізу читацьких формулярів.

Аналогічне спостереження було проведено в розрізі активності використання періодичних видань. Визначився рейтинг популярності періодичних видань: газети – "Комсомольская правда" (32), "Урядовий кур'єр" (21), "Аргументы и факты" (18), "Донбасс" (15), "Голос України" (14), "Наш край" (12), "Розкажи онуку" (10), "Семья", "Акцент" (9), "Труд", "Жизнь" (7), "Команда", "СПИД-ИНФО", "Факты" (5); журнали – "Дивослово" (30), "Натали" (25), "Радио" (20), "Крестьянка" (15), "Економіка України" (13), "За рулем", "Верена" (12), "Лиза" (8), "Барвінок", "Моделист-конструктор", "Работница" (7), "Единственная", "Здоровье", "Техника – молодежи" (6), "Ровесник", "Радіоаматор" (5). Всього із 145 назв періодичних видань, які були названі в анкетах, 107 (73,7%) – російською мовою і 38 (26,2%) – українською.

Однак бібліотеки мають далеко не всі періодичні видання, які цікавлять читачів. У багатьох сільських бібліотеках відсутні навіть обласні та районні газети, що також знайшло підтвердження у відповідях бібліотекарів на питання щодо незадоволеного читацького попиту на періодичні видання. Всього вони назвали 174 видання, серед яких 70,7% – російською мовою і 29,3% – українською. Серед газет це "Комсомольская правда", "Урядовий кур'єр" (11), "Труд" (10), "Акцент", "Аргументы и факты" (9), "Совершенно секретно". "Донбасс", "СПИД-ИНФО" (5) та ін. Перелік журналів, які читачі не змогли одержати в бібліотеці, набагато ширший: "Здоровье", "Крестьянка" (16), "Бурда моден" (14), "Натали" (13), "Лиза", "Моделист-конструктор" (12), "Радио" (11), "Работница", "Вокруг света", "Техника – молодежи" (10), "Отдохни", "Огонек" (8), "Налоги и бухгалтерский учет", "Радіоаматор" (6) та ін. Не задовольняються читацькі запити на такі видання, як "Банковское дело", "Бухучет и аудит", "Вестник налоговой службы Украины", "Відомості Верховної Ради України", "Голос України", "Дім. Сад. Город", "Дошкільне виховання", "Освіта", "Сільські вісті", "Приусадебное хозяйство" і т. ін.

Висновки

Підбиваючи підсумки соціологічного дослідження, можна стверджувати, що воно дало можливість одержати різнобічну інформацію про місце бібліотеки в житті сучасного читача, склад читачів за різними соціально-професійними ознаками, склад бібліотечних фондів відносно галузей знань і мов видання, співвідношення галузевого та мовного аспектів читання, мовного спілкування та читання, ступінь задоволення читацьких інтересів і потреб, структуру незадоволених читацьких запитів.

Читацький контингент бібліотек доволі різноманітний. За статевими ознаками більшість складають жінки – близько двох третин читачів. Найактивніше відвідують бібліотеки школярі та юнацтво – майже половина опитаних. Серед соціально-професійних груп більшість склали учні загальноосвітніх шкіл, люди похилого віку та інваліди. Хоча в цілому серед користувачів бібліотек представлені усі вікові та соціально-професійні групи: робітники, службовці, колгоспники, спеціалісти сільського господарства, менеджери, працівники освіти, культури, медичні працівники, орендатори, фермери, бізнесмени, працівники сфери побуту, студенти, економісти, домогосподарки тощо.

Серед читачів більшість складають читачі, які прийшли до бібліотек у 90-ті роки минулого століття.

Дослідження виявило доволі високу активність читацького контингенту: майже половина читачів приходить до бібліотеки раз на тиждень, третина – раз на місяць. Ця активність тісно пов'язана з метою відвідування бібліотеки: майже половина опитаних приходить до бібліотеки для того, щоб підготуватися до навчальних занять, тобто це школярі та студенти. Важливе місце серед причин відвідування бібліотек займають відвідування з метою розширення світогляду, кругозору, спілкування з цікавими людьми. Тим самим підтверджується соціальний статус бібліотеки як закладу, що є місцем надання інформації і спілкування.

Вивчення мовного аспекту спілкування і читання є особливо важливим в умовах російськомовного регіону. Одержані відомості свідчать про те, що панівною мовою спілкування в сім'ї, з колегами по роботі, за місцем навчання є російська мова – 67,3%, українською розмовляє значно менша кількість опитаних – 15,3%, обома мовами спілкуються 16,4%. Таким чином, понад 31,7% опитаних знають і використовують у спілкуванні українську мову. Окремі респонденти (2,4%) відповіли, що спілкуються вдома іншою мовою – грецькою, вірменською, білоруською, польською та ін. Відповіді на це питання свідчать про те, що мовами національних меншин володіють далеко не всі їх представники. Важливим є той факт, що для 53,3% читачів мова видання не має значення, що підтверджує вільне володіння українською мовою. Проте тільки 20% опитаних читають галузеву літературу російською і українською мовами, а художню літературу відповідно 42%, і це свідчить про те, що незважаючи на більший відсоток тих, хто володіє українською мовою, все ж перевагу віддають читанню літератури російською мовою. Аналіз мовних читацьких уподобань свідчить, що галузеву літературу читають українською мовою у 10 разів менше респондентів, ніж російською (тобто в середньому. якщо 20% респондентів читають російською, то всього біля 2% – українською). Показник читання художньої літератури українською мовою – лише 3,8%.