Сторінка
3

Змістовно-мовні потреби читачів донецької області

Набагато ширшим виявився незадоволений читацький попит на періодичні видання. Це 111 назв газет і 212 назв журналів, з них 67 видань українською мовою, 256 – російською. Взагалі залишились незадоволеними 1750 читацьких запитів. Серед газет фігурують "Аргументы и факты" (53), "Комсомольская правда" (42), "Акцент" (41), "СПИД-ИНФО" (31), "Труд" (27), "Урядовий кур'єр" (17), "Совершенно секретно" (14) тощо. У переліку потрібних та неотриманих журналів: "Натали" (117), "Лиза" (57), "Крестьянка" (48), "Бурда моден" (47), "Отдохни" (44), "Здоровье" (44), "Работница" (36), "Вокруг света" (28), "За рулем" (27), "Огонек" (23), "Единственная" (18), "Жінка" (12), "Космополитен" (21), "Моделист-конструктор" (17), "Наука и жизнь" (17), "Приусадебное хозяйство" (12) та ін. Як бачимо, тут переважають видання пізнавально-розважального характеру російською мовою.

Характеристика читання користувачів бібліотек

(за результатами аналізу читацьких формулярів)

У процесі дослідження здійснено аналіз 1780 читацьких формулярів. Виявилося, що серед читачів 38,4% чоловіків і 61,6% жінок. За віковими ознаками переважає 15–21-річна молодь (30,1%), потім школярі до 15 років (18,5%), 31–45-річні (18,1%), 46–60-річні (15,7%), молодь у віці 22–30 років (10,8%), пенсіонери старші за 60 років (6,7%).

Освітній рівень читачів виявився таким: більшість з них навчається в ЗОШ – це 34,0%, вищу і незакінчену вищу освіту мають 22,4% респондентів, середню спеціальну – 20,6%, середню загальну – 18,1%. Невелика кількість читачів закінчила ПТУ – 4,3%, зовсім незначний відсоток становлять діти дошкільного віку – 0,2%.

З усіх соціально-професійних груп найбільше представлені учні ЗОШ – 34,5%, пенсіонери, інваліди – 11,7%, робітники – 8,9%, студенти вузів – 7,2%, працівники освіти, культури – 6,6%, студенти технікумів – 5,2%, службовці – 4,7%, домогосподарки, безробітні – 4,4%. Невелика частка економістів, бухгалтерів – 2,0%, колгоспників – 2,2%, учнів ПТУ – 1,8%, медичних працівників – 1,6%. Незначна кількість працівників адміністративного апарату, менеджерів – 0,7%, спеціалістів сільського господарства, механізаторів, працівників торгівлі – по 0,4%. По 0,1% складають представники органів юстиції, ЗМІ, спорту. Серед читачів також 1,0% працівників сфери побуту, 0,8% – фермери, підприємці. Більше половини читачів навчаються в різних навчальних закладах. З них 67,0% – школярі, 19,4% – студенти вузів, 10,0% – студенти технікумів, 3,6% – учні ПТУ.

Аналіз читацьких формулярів дозволив визначити співвідношення бажаної і реальної відвідуваності. Бажана відвідуваність, з урахуванням того, що в оптимальному варіанті людина приходить до бібліотеки раз на місяць, а термін видачі літератури 30 днів, складає 11–12 раз на рік. Середня відвідуваність по області – 7,3 рази.

Відвідуваність чверті користувачів (25,3%) відповідає обласному рівню – від 6 до 10 разів на рік. 16,8% читачів наближаються до бажаної відвідуваності – 11–15. Активно беруть літературу 37,5% користувачів, причому 25,4% бувають у бібліотеці більше 20 разів на рік. Майже п'ята частина читачів (19,9%) – випадкові відвідувачі: 15,8% приходять до бібліотеки 3–5 разів, 4,1% – 1–2 рази.

Показник читаності розподіляється нерівномірно. При середній читаності по області 20,9 книг, 18,2% відвідувачів читають від 11 до 20 книг за рік; 14,7% – від 21до 30. Більша частина користувачів – 53,7% – прочитує за рік понад 30 книг. Пасивність читання, тобто до 5 книг, припадає на 3,9% абонентів, від 6 до 10 книг за рік прочитують 9,5% користувачів.

Дані, одержані в результаті аналізу читацьких формулярів, засвідчили, що більшість читачів звертається до художньої літератури – це 59,5%; 21,5% цікавляться суспільно-політичною літературою; 11,5% – технічною, сільськогосподарською і 7,4% – природничою. Якщо проаналізувати мовний аспект у межах кожної галузі, то вимальовується така картина: суспільно-політичну літературу 20,4% читають українською мовою і 79,6% – російською; природничу – 19,1% і 80,9% відповідно; технічну, сільськогосподарську – 17,3% і 82,7%; художню літературу – 24,0% і 76,0%.

Аналіз показав, що серед прочитаних книжок українською мовою перевага віддається художній літературі – 64,7% видань; на другому місці суспільно-політична література – 19,9%, далі технічна, сільськогосподарська – 9,0% і природнича – 6,4%. Серед видань, прочитаних російською мовою, аналогічна картина: 58,1% – художня література, 22,0% – суспільно-політична, 12,2% – технічна, сільськогосподарська і 7,7% – природнича.

Результати опитування працівників бібліотек

Одним із завдань дослідження було дати оцінку читацького попиту на літературу різних галузей в мовному аспекті, відповідності бібліотечного фонду читацьким вимогам, ступеню вживання української мови бібліотечними працівниками в різних сферах. Воно реалізовувалось за допомогою анкетного опитування.

Всього в процесі збору інформації було здійснено анкетування 127 бібліотечних працівників, серед яких 25,2% мають вищу спеціальну освіту, 14,2% – вищу загальну, 54,3% – середню спеціальну і 2,4% – середню загальну освіту.

За стажем роботи бібліотечні працівники розподілилися таким чином: 20,5% працюють від 11 до 15 років, 18,1% – 5–10 років, 17,3% – 18–20 років, 14,9% – 21–25 років, 12,6% – 26–30 років, 8,7% – ветерани, які мають стаж від 31 до 35 років. Новачків у бібліотечній практиці не так вже й багато: 6,3% мають стаж від 1 до 5 років, 0,8% – до 1 року.

Результати опитування дозволили виявити ступінь вживання української мови в побуті, спілкуванні з колегами по роботі, з читачами. Виявилося, що більшість бібліотекарів – 73,2% – розмовляють вдома російською мовою, 13,4% – українською і стільки ж однаково спілкуються як українською, так і російською. При спілкуванні з колегами 74,8% розмовляють російською мовою, 19,7% – українською і російською, і лише 5,5% – українською мовою. Трохи більше половини бібліотечних працівників – 55,9% – розмовляють з читачами російською мовою, 41,0% – як українською, так і російською і 3,1% – тільки українською мовою.

На питання щодо існування мовного бар'єру при спілкуванні з читачами відповіді розподілились таким чином: для 80,3% бібліотекарів мовного бар'єру не існує і 18,9% його відчувають. Щодо значення мови видання для читачів 80,3% опитаних відповіли: "має значення" і 17,3% – "ні".

Важливими виявилися відповіді на питання відносно мови читання бібліотекарів. Професійну літературу українською мовою читають 12,6% опитаних, російською – 48,8%, українською і російською – 38,6%. Перевагу художній літературі російською мовою віддають 63,8% респондентів, українською і російською читають художню літературу 34,6% і лише 0,8% – тільки українською мовою. Подібна картина спостерігається і в читанні літератури за своїми уподобаннями: 60,6% – російською мовою, 29,9% – і російською, і українською, 7,1% – тільки українською. Отже, абсолютна більшість бібліотечних працівників надає перевагу російськомовним виданням.