Сторінка
1

Змістовно-мовні потреби читачів донецької області

За умови розбудови незалежної української держави важливим чинником діяльності бібліотечних закладів є максимальне задоволення потреб читачів як у змістовному, так і в мовному аспекті. Необхідність вивчення цієї проблеми викликана специфікою національного складу населення регіону, переважно російськомовного, труднощами, пов'язаними з упровадженням державної мови як у офіційне, так і в побутове спілкування. Гострота проблеми пов'язана зі станом комплектування фондів у галузевому і мовному відношенні, відповідністю реальному та бажаному читанню користувачів.

Одержання розширеної соціологічної інформації про змістовно-мовні потреби населення та ступінь їх задоволення бібліотеками стали основною метою комплексного соціологічного дослідження. Перед дослідниками поставлені завдання з вивчення складу читачів за різними соціальними ознаками; складу бібліотечних фондів відносно галузей знань і мов видання; співвідношення галузевого та мовного аспектів читання, мовного спілкування та читання; ступеня задоволення читацьких інтересів та потреб; структури незадоволених читацьких запитів; оцінки бібліотекарями бібліотечного фонду та читацького попиту на літературу.

Вивчення вищеназваних характеристик здійснювалось за допомогою анкетування читачів і бібліотекарів, аналізу читацьких формулярів, звітів бібліотек, щоденників роботи бібліотек.

Базами дослідження було обрано 57 бібліотек 9-ти ЦБС Донецької області. У ході дослідження було проведено:

- анкетування читачів бібліотек – 1721 респондент;

- анкетування бібліотекарів – 127 респондентів;

- аналіз читацьких формулярів – 1780 одиниць.

Характеристика базових бібліотек

Збір первинної соціальної інформації здійснювався на території шести міст і трьох районів Донецької області. У соціологічному дослідженні брали участь 57 бібліотек, у т. ч.: 5 центральних міських, 2 центральні міські для дітей, 28 міських бібліотек-філій, 3 центральні районні бібліотеки, 2 центральні районні бібліотеки для дітей, 17 сільських бібліотек-філій.

На момент дослідження основні показники діяльності бібліотек були такими: кількість обслугованих читачів – 143892 ос., бібліотечний фонд – 2092262 примірники, книговидача – 3228446 примірників. Порівняно з показниками дослідження 1998 року кількість читачів зменшилась на 5915 ос., книговидача – на 53582 примірники. Бібліотечний фонд збільшився на 42922 одиниці.

10 бібліотек з 57 (17,5%) потребують капітального ремонту, 4 бібліотеки (7,0%) мають площу до 50 кв.м, 10 (17,5%) – до 100 кв.м. Більшість бібліотек (особливо сільські) не мають якісних технічних засобів. Сучасні інформаційні технології впроваджуються в Артемівській, Горлівській, Донецькій, Харцизькій міських ЦБС; в Артемівській та Харцизькій ЦБС у 2002 році відкриті інтернет-центри.

Аналіз мовного змісту бібліотечних фондів свідчить про те, що частка україномовних видань зростає. Якщо у попередньому році у фондах налічувалося 569733 примірники (27,8%) видань українською мовою, то нині – 609763 примірники (29,1%). Відчутно збільшився фонд україністики в Горлівській ЦБС (на 24769 примірників), Донецькій ЦБС для дорослих (на 11673 примірники), Красноармійській (на 2239 примірників), Харцизькій ЦБС (на 3653 примірники). Порівняно з даними попереднього року на 10690 одиниць збільшилась кількість нових надходжень українською мовою.

У фондах бібліотек є видання мовами національних меншин. Найширше представлена література грецькою мовою – 362 примірники. У секторі єврейської літератури Артемівської ЦМБ лише 15 книжок на івриті, проте близько 500 видань єврейських авторів, перекладених російською і українською. Протягом двох років кількість книг грецькою мовою збільшилась на 42 примірники, найбільше – у Володарському районі.

Аналіз бібліотечних фондів у галузевому аспекті показує, що зростає кількість видань гуманітарного комплексу, – з 61,3% до 61,7%. Щодо видання літератури українською мовою, то воно, на жаль, за досліджуваний період зменшилось на 2,1%. Обертаність фонду україніки знизилась з 1,2 до 1,0.

Щодо видання галузевої літератури – спостерігається зростання кількості книг суспільно-політичної тематики (на 37647 примірників), що цілком виправдано. Видання природничо-наукової, технічної, сільськогосподарської літератури, видань гуманітарного комплексу зменшується.

Зниження показників ефективності діяльності базових бібліотек пояснюється об'єктивними факторами – скороченням бібліотечних працівників (5), роботою на 0,5–0,25 посадової ставки (особливо в районних ЦБС), невідповідністю якісного складу бібліотечних фондів читацьким вимогам, слабкою матеріально-технічною базою.

Результати анкетного опитування читачів

Виявити ступінь задоволення змістовно-мовних потреб читачів, наявність і відсутність у бібліотеці необхідних видань дозволило анкетне опитування 1721 респондента. Серед них 30,7% чоловіків і 67,5% жінок (1,8 % стать не вказали). За віком вони розподілились так: діти – 13,1%, юнацтво – 33,4%, молодь – 10,8%, 31–45 років – 21,2%, 46–60 років – 13,9%, більше 60 років – 6,5%. За освітнім рівнем більшість склали школярі – 29,1%, потім особи із середньою спеціальною освітою – 26,3%, середньою – 21,8%, вищою (у т. ч. незакінченою вищою) – 19,6%.

Серед опитаних – представники найрізноманітніших соціально-професійних груп: кількісно переважають учні загальноосвітніх шкіл – 31,0%, наступна за чисельністю категорія – пенсіонери, інваліди – 10,1%, далі – працівники освіти, культури – 9,8%, студенти вузів – 9,6%, робітники – 8,6%, службовці – 6,6%. Незначна частка працівників держадміністрацій та управлінського апарату – 0,2%, підприємців, бізнесменів – 0,7%, військових, працівників міліції, органів юстиції – по 0,3%. В окремі категорії виділилися колгоспники – 2,4%, спеціалісти сільського господарства – 0,3%, орендарі, фермери – 0,2%. Серед опитаних - 2,0% економістів, бухгалтерів, 1,2% медичних працівників, 4,5% студентів технікумів, 4,8% домогосподарок, безробітних. По 0,2% складають працівники сфери побуту, торгівлі, шевці, кухарі, журналісти, 0,1% – учні гімназій, ліцеїв, ПТУ, спортсмени, працівники зв'язку.

Більшість респондентів (55,7%) мають читацький стаж від 2 до 10 років, тобто записались до бібліотеки в 90-ті роки минулого століття. Є в бібліотеках читачі, які відвідують їх з моменту відкриття – 0,1%, з дитинства – 0,2%, дуже давно – 0,1%. У 30-ті роки записались до бібліотек 0,1% читачів, у 50-ті – 1,4%, 60-ті – 3,9%, 70-ті – 8,9%, 80-ті – 17,5%.