Сторінка
1

Педагогічний контроль фізичної готовності юних легкоатлетів на початковому етапі спортивної підготовки

Під педагогічним контролем розуміють сукупність засобів, методів і методичних прийомів, що дозволяють оцінити фізичний стан спортсмена з метою науково обгрунтованого управління розвитком різних сторін фізичної готовності.

Показники, які використовуються в процесі етапного, поточного і оперативного контролю, повинні забезпечувати об’єктивну оцінку стану спортсмена, відповідати його віковим, статевим, кваліфікаційним особливостям, меті і завданням конкретного виду контролю. У процесі кожного з видів контролю можна використати широке коло показників, які характеризують різноманітні сторони підготовленості спортсменів.

Педагогічні показники характеризують рівень технічної і тактичної підготовки, стабільність виступів у змаганнях, зміст тренувального процесу, тобто ті показники, що піддаються належному педагогічному впливу.

У нашому дослідженні прийняли участь 19 хлопців п’ятих – шостих класів, які займаються легкою атлетикою в групі початкової підготовки ДЮСШ. Дослідження проводилось на початку і в кінці навчального року.

Для оцінки фізичного стану юних спортсменів була впроваджена програма етапного тестування основних показників фізичного розвитку і фізичної готовності, яка включала в себе 10 показників: довжину тіла, масу тіла, довжину ніг, строметрію, динамометрію, окружність грудної клітки, контрольні випробування на швидкість (біг 20 метрів з ходу; 30 метрів з високого старту), на витривалість (біг 1000 метрів) і швидкісну силу (стрибок у довжину з місця).

Оцінка результатів здійснювалась шляхом порівняння отриманих результатів із контрольними нормативами програми з фізичної культури і навчальними програмами для дитячо–юнацьких спортивних шкіл. Якщо отриманий індивідуальний результат складав 100 (або вище) відсотків від належного вікового або модельного рівня він оцінювався як високий; при 85-99 відсотках – вище за середній; при 70-84 відсотках – середній; при 51-69 відсотках – нижче за середній; при 50 відсотках – низький.

Для оцінки морфологічних показників фізичного розвитку та їх відповідності до модельних характеристик бігунів, ми використовували наступні антропометричні індекси: масо–ростовий індекс Кетлє, життєву ємність легень, індекс Скелії.

Рівень фізичної готовності оцінювався за таблицями, які були складені нами за зведеними літературними даними оцінки вікових норм хлопчиків 10-11 років і досліджуваних легкоатлетів аналогічного віку. Визначення рівня фізичної працездатності юних легкоатлетів проводилось за спеціальними таблицями М. Дубовіса.

Для визначення і оцінки морфологічних та функціональних показників соматичного розвитку бігунів проводилися основні антропометричні вимірювання.

Основним показником соматичного розвитку організму є довжина тіла. Від неї залежить розвиток всіх інших показників фізичного розвитку. За середніми даними у обстежених нами спортсменів довжина тіла становила 146,4 ± 5,5 см і може бути оцінена за показниками стандартних таблиць як висока або вища за середню. Довжина ніг становила 70,1 ± 7,3 см і оцінена за індексом Скелії як довгоногість. Така довжина тіла і ніг є сприятливою для майбутніх бігунів.

Важливе значення має співвідношення маси до довжини тіла-масо-ростовий індекс (сприятливим є невисокий). У нашому дослідженні він становить 248 грамів маси тіла на 1 см росту і оцінюється як нижчий за середній.

Спортивний результат в бігу на витривалість у значній мірі залежить від дихальних можливостей організму, які визначають за показниками життєвої ємності легень і окружністю грудної клітки на вдиху та видиху. Результати цих показників становили 2295 ± 235 мл. По відношенню до маси тіла життєва ємність легень досягла 60 мл/кг і оцінюється як високий показник. Тобто, можна вважати, що в юних бігунів високі аеробні можливості, які є вирішальними в їх спортивних результатах.

Окружність грудної клітини в паузі становила 67,9 ± 3,7 см і була на 5 сантиметрів менша половини довжини тіла, що є сприятливим типом будови тіла до роботи на витривалість. Екскурсія (розмах) грудної клітини в середньому становила 5,9 ± 0,4 см. Цей показник характеризує високий рівень розвитку дихальних м’язів і дихальних можливостей.

На початковому етапі занять провідним компонентом педагогічного контролю є розвиток основних фізичних якостей: загальної витривалості, швидкості, швидкісної сили. Відомі спеціалісти Ю.Г. Травін, В.П. Філін, Ф.П. Суслов, П.З. Сіріс, В.Г. Алабін, Г.М. Максименко рекомендують у групах початкової підготовки бігунів для оцінки зміни рівня розвитку фізичних якостей застосовувати наступні контрольні тести: біг на 20 метрів з ходу; 30 метрів з високого старту; 300 і 1000 метрів; стрибок у довжину з місця і потрійний стрибок з місця. В наших дослідженнях бігуни виконували чотири тести: біг на 20 метрів з ходу; 30 метрів з високого старту; біг на 1000 метрів і стрибок у довжину з місця.

Результати проведеного нами контролю рівня розвитку фізичних якостей бігунів показують, що стрибок з місця коливався в межах 170 - 230 см (середній показник – 185 ± 6,1 см), біг на 30 метрів – в межах 4,3 і 5,8 сек. (середній - 5,3 ± 0,9 сек.), біг на 20 метрів – в межах 2,3 та 3,2 сек. (середній – 2,7 ± 0,2 сек.), біг на 1000 метрів - в межах 3 хв. 12 сек. та 6 хв. (середній показник – 4 хв. 23 сек. ± 0,2).

Порівнюючи отримані дані з нормативами державних тестів встановлених для дітей такого ж віку ми встановили, що лише троє хлопчиків не виконали нормативів у тесті на витривалість і троє показали задовільні результати. 80% хлопчиків у тестах на швидкість, швидкісно-силові якості та на витривалість перевищили нормативи.

Особливе значення для контролю ефективності тренувального процесу мають результати порівняння отриманих нами даних з контрольними нормативами, встановленими для юних легкоатлетів і нормативами для відбору їх у ДЮСШ. Слід визначити, що в тесті на витривалість біля 30% хлопців не виконали контрольних нормативів, на швидкість – 8%. Найкращими у юних легкоатлетів були результати зі стрибків у довжину.