Сторінка
2

Текстотвірний потенціал заголовка

Текст – поняття, що належить до системи мови або формальних лінгвістичних знань, лінгвістичної компетентності. М.А.К.Халлідей і Р.Хасан визначають текст як „одиницю у вживанні”, де заголовок, постаючи рамковим знаком і вимагаючи повернення до себе (категорійна властивість ретроспекції), свого змісту, водночас є синергетичним, оскільки в ньому вміщено весь емоційно-експресивний, когнітивно-асоціативний потенціал наступного тексту. Він є своєрідною пружиною, кожен виток якої може бути усвідомлений тільки за умови детального розуміння всього наступного. Суттєвим є не тільки певне дублювання заголовка в межах того самого числа, а й його відповідне уточнення, пор.: Президентові ДАІ замало – заголовок (Поступ. – 2005. – 18-24 серпня) і текст: Після Помаранчевої революції Віктор Андрійович уже влаштував переворот у ДАІ, а тепер замахнувся ще й на годувальницю держави – Податкову адміністрацію та святая святих – Генеральну прокуратуру (це на першій сторінці як анонс); на с. 2: Президентові ДАІ замало. Ющенко хоче реформувати податкову та Генпрокуратуру – заголовок (Поступ. – 2005. – 18-24 серпня) і текст: Схоже Президентові України Вікторові Ющенку і хліба не треба, йому би тільки революції організовувати. Після Помаранчевої революції Віктор Андрійович уже влаштував переворот у ДАІ, а тепер замахнувся ще й на годувальницю держави – Податкову адміністрацію та святая святих – Генеральну прокуратуру.

Глава держави заявив, що має намір вдатися до радикальних кадрових рішень у цих двох відомствах – повідомляє агенція Інтерфакс України. У середу у Великих Сорочинцах Полтавської області, де відбувається Національний ярмарок, відповідаючи на запитання, чи прийме він відставку першого заступника ДПАУ Миколи Катеринчука і чи буде призначено Володимира Стретовича у Генеральну прокуратуру, Ющенко сказав: „Через два дні я цими питаннями займуся. Я переговорив із різними сторонами цього конфлікту, є речі, які не сумісні”.

Доведеться ухвалювати радикальні рішення, це стосується і податкової, і прокуратури, але я не хочу сьогодні випереджати події”, – доповнив Віктор Андрійович.

Нагадаймо, що Катеринчук подав у відставку з посади першого заступника глави ДПАУ, мотивуючи своє рішення тим, він не згодний із політикою свого керівника Олександра Кіреєва. Стретович же заявляє, що Президент попросив його піти працювати в Генпрокуратуру, щоб навести там лад. Схоже, Ющенко не бажає втрачати Катеринчука, але Стретовича хоче бачити у відомстві Святослава Піскуна (Поступ. – 2005. – 18-24 серпня). Доданий компонент заголовка суттєво уточнює зміст тексту (Ющенко хоче реформувати податкову та Генпрокуратуру), водночас доданий внутрішньотекстовий компонент (Схоже Президентові України Вікторові Ющенку і хліба не треба, йому би тільки революції організовувати) відображає інтенцію на суб’єктивно-критичне осмислення прочитаного.

Текст може впливати на власні складники, водночас при всій власній членованості залишаючись семантично і концептуально цілісним, таким, що зберігає комунікативну і смислову єдність, що утворюється внаслідок об’єднання його окремих частин у ціле, пор. попередній текст, де членованість на абзаци і розвиток кількох інформативних площин – імпліцитна оцінка дій Президента України щодо реформування ДАІ, майбутні зміни в ДПАУ і Генпрокуратурі України, не репрезентує внутрішньотекстову роз’єднаність, а сигналізує про його цілісність і зв’язність. Останні постають можливими внаслідок активного вияву внутрішньотекстових міжреченнєвих синтаксичних зв’язків і смислових відношень, міжаргентної взаємодії. Саме тому доцільно розмежовувати поняття зв’язності (когезії) як зовнішньої упорядкованості тексту і цілісності (когерентності, інтеграції) як його змістової і смислової упорядкованості. Заголовок активно репрезентований в обох величинах. Щодо тексту – заголовок актуалізує стрижневий компонент когерентності, уточнення, ідентифікація якого посилює вертикальну функцію заголовка, пор.: Президентові ДАІ замало – заголовок і внутрішньотекстові компоненти: Віктор Андрійович (видове = Президент) > Президентові > Ющенко (видове = Президент) > Президентові України Вікторові Ющенку > Глава держави (синонім Президент) > Ющенко > Віктор Андрійович > Президент > Ющенко. Подібного типу замкнутість заголовка на текст слід кваліфікувати як хвилеподібну, що мотивується відносною обмеженістю ресурсів стрижневого компонента заголовка, який і прогнозує наступне спіралеподібне повторення. Добування реципієнтом інформації з тексту замикається на заголовку, в якому синсемантичний предикатний елемент замало як носій усіх категорійних ознак і властивостей предикативності в актуалізованій постпозиції заакцентовує причиново-наслідкове відношення з наступним текстом.

Комунікативний характер усього тексту передбачає виділення в кожній його одиниці актуалізації, перш за все, його змістових ознак у цьому широкому сенсі (намір комунікантів, денотат, ситуацію тощо) і саме ці ознаки входять у компетенцію тексту. Від комунікативної функції тексту залежить і його членування, що, у свою чергу, спрямоване на допомогу адресату сприйняти інформацію найбільш повно й адекватно (див. членування тексту Президентові ДАІ замало, в межах якого функціонально і структурно виділяється абзац-стрижнева фраза Глава держави заявив, що має намір вдатися до радикальних кадрових рішень у цих двох відомствах – повідомляє агенція Інтерфакс України, що визначає наступну композицію і розгортання двох співпаралельних інформативних площин – майбутні зміни в ДПАУ і Генпрокуратурі).

Взаємодія компонентів цілісної системи зумовлює утворення внутрішньої організації тексту (його загальної структури) і, як наслідок, породжує притаманні цьому цілому якісні особливості або його універсальні властивості. Це дає змогу говорити про одну з особливостей тексту – його структурність. Остання підтримується його внутрішньою членованістю і делімітативною функцією заголовка, зануренням заголовка в структурну і змістову цілісність тексту.

Існує цілий ряд дефініцій тексту, у яких вчені (М.Бахтін, В.Біблер, М.Жинкін, Г.Богін, В.Одинцов, Ю.Сорокін, Г.Колшанський, І.Гальперін, М.Кожина, Г.Нємец, Л.Буянова, М.Котюрова, О.Кубрякова, М.Димарський, В.Красних, Л.Ісаєва, В.Комісаров та ін.) приділяють особливу увагу процесам породження і розуміння тексту в його когнітивному і соціокультурному аспектах, що розглядається з погляду комунікативного спрямування. При цьому наголошується, що комунікативні засоби вербальної мови постають придатними до виконання моделювальних функцій завдяки здатності переводитися із зовнішнього у внутрішній план в актах інтеріоризації, а внутрішні перцептивні моделі текстів постають здатними включатися у процеси міжсуб’єктної комунікації завдяки актам екстериоризації. У цих актах винесенню зовні підлягають елементи плану вираження перцептивного коду, яким знаходиться заміна у системі зовнішніх графічних індексів. Саме системи відношень таких індексів і створюють іконічні моделі, складна організація яких уможливлює зіставлення їх не з окремими вербальними знаками, а зі складеними з багатьох вербальних знаків текстами. Первинне моделювання реалізується у заголовку, що прямо чи опосередковано співвідноситься з кожним складним синтаксичним цілим тексту. При цьому слід розмежовувати заголовки динамічного й статично-констатувального, імперативно-деонтичного й споглядального, оцінного й характеризувально-ідентифікаційного, дієво-подійного й станово-почуттєвого, питально-інтенційного й класифікаційного, прескриптивного й орієнтаційно-локативного, апеляційного й атлетично-визначального різновидів, пор.: Тактична мудрість жінок // Поступ. – 2005. – 18-24 серпня (статично-констатувальний); У Львові чекають на „Чорноморець // Поступ. – 2005. – 18-24 серпня (станово-почуттєвий); Грозний цар // Поступ. – 2005. – 25-31 серпня (характеризувально-ідентифікаційний); Випорскування жовчі // Літературна Україна. – 2005. – 13 жовтня (оцінний); Хай буде мільйон // Літературна Україна. – 2005. – 13 жовтня (імперативно-деонтичний); Ой у Нобелі та на березі // Літературна Україна. – 2005. – 13 жовтня (орієнтаційно-локативний з відтінком оцінного); Бути гідними подвигу героїв! // Правозахисник України. – 2005. – 26 травня – 9 червня (імперативно-деонтичний); А лопухів – море . // Літературна Україна. – 2005. – 13 жовтня (оцінний); Куди „не пройшов” постмодернізм? // Літературна Україна. – 2005. – 13 жовтня (питально-інтенційний); Кушнарьов за ґратами // Поступ. – 2005. – 18-24 серпня (дієво-подійний) та ін. Інколи певний тип заголовка є настільки репрезентативний для газети, що відображає її з-поміж інших. Так, дієво-подійний, імперативно-деонтичний, питально-інтенційний різновиди заголовків притаманні, наприклад, виданню „Поступ”, що максимально актуалізовану інформацію виносить у заголовок, а для „Літературної України” домінувальним постає статично-констатувальний різновид заголовка, для „України молодої” – апеляційний та оцінний тощо.