Сторінка
10
2.2.8.2 Для камер в період прогрівання
, кг/год, | (2.41) |
кг/год.
кг/год.
Для камер в період сушіння.
, кг/год. | (2.42) |
кг/год.
кг/год.
2.2.8.3 Максимальна годинна витрата пари сушильним цехом у зимових умовах в камерах періодичної дії
Рцех=nкам.пр.·Ркам.пр+nаом.суш.·Ркам.суш., | (2.43) |
де nкам.пр.·- кількість камер, в яких одночасно проходить прогрівання матеріалу. Беруть 1/6 від загальної кількості камер nкам., але не менше ніж одну при їх невеликій кількості. nкам.суш – кількість камер, в яких проходить сушіння, шт.
nпр.=1,0.
nкам.суш= nам- nкам.пр, шт.
nкам.суш=3-1=2 шт.
Рцех=1·612,6+2·249,0=1110,6 кг/год.
2.2.8.4 Середньорічна витрата пари на сушіння всього заданого об’єму пиломатеріалів
, кг/рік, | (2.44) |
де Стрив. – коефіцієнт тривалості, який враховує тривалість сушіння пиломатеріалів, які сохнуть повільніше ніж розрахунковий, значення коефіцієнта Стрив. визначають за таблицею Д.28 залежно від відношення
, діб, | (2.45) |
де - тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів, діб; τроз- тривалість сушіння розрахункового матеріалу, діб; Ф – об’єм фактично висушуваного пиломатеріалів, м3; Ф1, Ф2 …Фn – річний об’єм цих самих пиломатеріалів окремо за перерізами, м3
.
.
Стрив.=1,2;
Рріч.=523,8·5000·1,04=2723,7 т/рік.
2.2.9 Вибір конденсатовивідника
В лісосушильних камерах для відведення конденсату з калориферів до останнього часу переважно використовувались гідростатичні конденсатовивідники . Зараз їх замінюють на більш компактні і надійні, в роботі - термодинамічні конденсатовивідники 45ч15нж.
Їх вибирають за коефіцієнтом пропускної здатності.
, кг/год, | (2.46) |
де Ркам.суш.- витрата пари на сушіння в зимових умовах, кг/год; ΔР- перепад тиску в конденсатовивіднику; ρк - густина конденсату, кг/м3; Сг - коефіцієнт який враховує зменшення пропускної здатності конденсатовивідника при випуску гарячого конденсату порівняно з холодним холодним (при ΔР>2 бар Сг=0,25).
Перепад тиску в конденсатовивіднику
бар, | (2.47) |
де Р1 - абсолютний тиск пароводяної суміші перед конденсатовивідником,
Р1 =0,95Р=0,95·4,0=3,8 бар; Р1 - абсолютний тиск пари перед калорифером, тобто на колекторі камери переважно задається, або береться за даними виробництва; Р2 - абсолютний тиск конденсату після конденсатовивідника, (тиск в конденсаційній магістралі 1,5 бар).
Згідно технічної характеристики термодинамічних конденсатовивідників типу 45ч15нж вибираємо конденсатовивідник з dy=32мм, KV=1600 кг/год, L=140мм, Н=300мм, m=8,5 кг.
2.3 Аеродинамічний розрахунок
2.3.1 Складання схеми циркуляції агента сушіння і визначення ділянок опору
6
14 13
12
Рис. 2.2 Схема до аеродинамічного розрахунку камери СПЛК – 2.
Таблиця 2.8
Ділянки циркуляції агента сушіння в камері СПЛК - 2
Номер ділянки | Назва ділянки |
1 |
Вентилятор |
2,14 |
Поворот під кутом 1350 |
3,8,13 |
Калорифер |
4,12 |
Поворот під кутом 900 |
5,9 |
Вхід в штабель (раптове звуження) |
6,10 |
Штабель |
7,11 |
Вихід зі штабелю (раптове розширення) |
Інші реферати на тему «Технічні науки»:
Радіоактивність та її біологічні наслідки. Вплив на організм людини шуму і вібрації
Електро та газозварювання
Метрологія і номенклатура речовин — засоби наукового пізнання природи, техніки та економіки
Розрахунок одномодельного потоку з виготовлення жіночої сукні
Пристрої контролю парності. Пристрої порівняння