Сторінка
1

Виготовлення сукні

Зміст

1.Вибір та обгрунтування моделі.

2.Вибір матеріалів та режимів їх обробки.

3.Характеристика технологічного процесу та обладнання.

4.Розрахунок та побудова конструкції.

5.Розкладка лекал.

6.Технологія ручної роботи.

7.Література.

1.Вибір і обгрунтування моделі

Уявлення про давньоруський одяг значною мірою грунтується на середньовічних зображеннях князів. Однак верхівка руської суспільності одягалися так би мовити, за інтернаціональною для архітекторів усієї Європи модою. Це вбрання здебільшого істотно відрізнялося від традиційного народного, бо його законодавцями були Рим і Константинополь.

Вивчаючи український національний одяг,етнографи дійшли висновку,що своє походження він веде навіть не від одягу Русі,а від давньослов’янського. Місцеві його особливості беруть початок від одягу племенів 8 століття, про які пише Нестор Літописець. У народному строї людності Київської Русі вже виразно поступають специфічні особливості українського традиційного вбрання. Особливо це стосується одягу селянок:довга вишита сорочка, плахта, постоли, вінець у дівчат та намітка у жінок.

Поряд з загальними назвами одягу існує багато назв окремих його частин, доповнень, способів ношення. Серед великого термінологічного шару української мови є слова,які відбивають історичну, вказують на давність української мови, на відображення у ній вірувань наших предків. Для ілюстрації наведено старовинне слово „людина”. У давнину цим словом позначали предмети ноші, що вкривав все тіло. Це слово вживалось і для позначення всієї і всякої одіви. У період пізньоїсередньовічної історії ця назва означала верхнє довгополе вбрання,виготовлене з дорогоцінної золототканої або срібнотканої тканини з наступним поширенням цієї назви на все вбрання. Автори книги намагалися пояснити зв’язок слова „лудина” зі словом „модина”. Їх висновок досить цікавий: „Наша сутність, покрита зовнішньою оболонкою-людиною з символічними позначенням чоловіка й жінки, створили загальне поняття-людина. До всіх еволюційних визначень Homosapins (людина мисляча) правомірно було б додати „людина в сорочці” або „людина вбрана”

При характеристиці символіки українського традиційного вбрання робиться висновок, що дюдина як убрання дорослих і дітей, чоловіків і жінок було-сонечко-рясним. Основна його ознака, „подарована ношею живій істоті, зберігала священне значення-сонячне походжень. Слово „людина” продовжувало це означати, роширивши символічний зміст: за релігійно-мітологічною ознакою жива істота також мала сонячне походження, перебувала у зрідненому звя’зку з ним”.

Опис моделі

Сукня молодіжного віку. Силует приталений, низ розширений. Верхня частина плаття оздоблена кокеткою, верх приталений, низ розширений. Ця сукня рекоиендується молоді 18-28 років, для повсякдення. На талії плаття пасок. Плаття без рукавів, довжина нище колін. На спинці можлива застібка блискавка, а також можлива збоку.

Специфікація:

Пілочка –одна деталь;

Спинка –одна деталь;

Пояс –одна деталь.

2.Вибір матеріалів і режимів їх обробки

Для пошиття цієї сукні я рекомендую такі тканини як: „креп-сатин”, „лляна костюмна”, „трикотажна”, „костюмна”, „атлас в білий горошок”.

„Креп-сатин”, порівняно з „креп-жоржетом” менш щільна, легша, більш прозора, ця тканина виготовлена полотняним переплетенням. Це тканина гладкофарбована, використовується для пошиття жіночих суконь та блузок.

„Ллянка костюмна” – її використовують для пошиття літнього одягу. Виробляють ці тканини чистополотняними та напівлляними нитками. Ці тканини різняться параметрами будови та колоричним оформленням.

„Трикотажна тканина” – має меншу поверхню густини, тонша за костюмну, з вищою повітропроникністю, тонка, легка.

„Костюмна” – грубша тканина за платяну. Водночас мають низьку повітряну гігроскопічність, електризуються. Це тканини з високою зносостійкістю, пружністю на зберігання.

„Атлас в білий горошок” – щільна ,важка ця тканина, не прозора. Її виробляють з полотняним переплетенням. За обробкою вони можуть бути: гладкофарбовані, вибивні, пістрявоткані.

При використанні цих тканин слід дотримуватися всіх вимог, щодо цих тканин, наприклад, волого-теплової обробки. А також потрібно враховувати те, що ці тканини не підлягають вибілюванню, а деякі не підлягають прасуванню, або підлягають але дуже обережному і ретельному.

ВИБІР МАТЕРІАЛІВ