Сторінка
1
Іспанська кухня поділяється на регіональні кухні. І кожна з них має свої особливості. Адже вони напряму залежать від того, які продукти використовуються для приготування страв.
Іспанія - півострів, оточений двома морями. І, природно, мешканці узбережжя здебільшого харчуються рибою. Проте тут розрізняють два види риби. Адже та риба, що виловлена у Середземному морі, відрізняється від тієї, яку ловлять в Атлантиці. З іншого боку Іспанія - гориста країна. Залежно від висоти, сильно змінюється клімат. На висоті до 300 метрів над рівнем моря майже ніколи не буває холодно, але постійно йдуть дощі. Тут - свої продукти. Саме так відповідно до географічного розподілу і відрізняються кулінарні традиції Іспанії. В іспанській кухні дуже мало молочних продуктів. Незалежно від регіону, їжу готують на маслиновій олії. Вершкова олія для приготування їжі не використовується. Це є іспанською особливістю. Іншими загальними ознаками іспанської кухні є вживання яєчних десертів та винятково білого пшеничного хліба.
Тортійя пататас - омлет з картоплею
Іспанські страви прості, але завдяки пряностям, таким як шафран, переповнені вишуканим смаком. В якості заправки для супів та салатів використовується оливкова олія, яку дієтологи вважають найкориснішим із жирів. Найчастіше приготовляються страви з риби, дарів моря, стручкових рослин і рису. В страви додаются помідори, перець, картопля, яйця, часник, цибуля, оливки, мигдаль і вино.
Якщо казати про особливості, які поєднують іспанську кухню з іншими національними кухнями, то іспанці вважають, що з італійцями їх поєднує використання для приготування страв маслинової олії, а з німецькою - присутність у меню страв зі свинини.
Історія
З огляду на історію іспанського народу, необхідно вести мову про кухню щоденну і кухню святкову. Треба враховувати, що історично була їжа, яку вживали прості селяни, і їжа, яку готували багатим людям.
Майже 40 років тому основною їжею простого народу на більшій частині іспанської території була квасоля, різновид бобових. Найпоширеніша страва - печеня з квасолі і шматочків м'яса свинини - у різних регіонах країни називалася по різному. Залежно від того, скільки грошей було на цей час у родини, готувалися різні ковбаси. На Середземноморському узбережжі - усім відома паейя. Раніше селяни готували рис з тим, що мали в домі. У центральній частині з овочами. Рибалки - з рибою, яку самі ловили. Зараз існують супермаркети холодильники, морозильники. І які завгодно інгредієнти.
Іспанська кухня протягом сторіч перетерплювала зміни. На неї впливали рімлянє й маври, пізніше - Новий Світ. Саме з Америки вона сприйняла деякі найважливіші види овочів або пряностей, зокрема, помідори, солодкий перець, гострий перець чилі й насамперед - картоплю. Істотні зміни з'явилися навіть і після Другої світової війни, коли багато районів Іспанії стали улюбленим місцем відпустки німецьких туристів. У деяких центрах туризму згодом стали подавати страви, які являли собою посередню комбінацію вітчизняної й німецької кухні.
Споконвічна іспанська кухня в сутності по-крєстьянскі проста. Її основою є цибуля, часник, солодкий перець і зелень. Пряності застосовуються помірковано, зате шафран - рясно. До найбільш популярним ставляться страви "в одному горщику" (одна страва на перше й друге), тобто їжа селянського походження, що одночасно свідчить, що населення було відносно бідним.
Традиції
Іспанці велику частину свого часу проводять поза домом, в зв'язку з чим вони їдять в ресторанах та кав'ярнях. Поширеним являється звичай снідати в барах. Такий бар поєднує в собі функції кав'ярні, бару і ресторану, де в залежності від часу дня подаються відповідні страви. До дванадцятої години подаються сніданки, як правило, солодкі. З дванадцятої кухня подає гарячі страви. Від шістнадцятої кухня закрита до самого вечора, коли починають подавати вечерю.
Із всіх середземноморских країн в Іспанії, як ніде, надають найбільшого значення готуванню вечері. Карта меню в ресторанах пропонує всього кілька страв на обід, зате на вечерю можна вибирати з незліченної безлічі основних страв і закусок. На обід іспанці не витрачають багато часу, але за вечерею ніхто не поспішає. В Іспанії нерідко сідають вечеряти тільки близько 22 годин вечора. На десерт, крім сезонних фруктів и морозива, клієнтам подають пудинг і випічку.
Страви
Закуски
Перерва між скромним обідом і вечерею занадто тривалий, тому на схилі дня подаються різноманітні закуски "на один зуб", називані тапас. Це можуть бути традиційні оливки, тонкі скибочки шинки або морських рачків, засмажені в клярі. Тапас запивають червоним вином або хересом (іспанське десертне вино), що і в себе на батьківщині коштує набагато дорожче. Тапас, називані також ПІНЧОС, не тотожні закускам, які подаються на початку вечері. Вони звичайно подаються за французьким зразком як проміжні страви: мариновані овочі, анчоуси, сардини, часникова ковбаса, молюски, тунець або салат з тунцем, коктейль із крабів, диня.
Кальмари по-римськи
Дещо більша ніж тапас закуска під назвою раціон (raciones). І перша і друга складаються з одного продукту або страви, таких як: свиняче вухо підсмажене на грилі, кальмари по-римськи, ковбаски в вині. Ще більшу порцію представляють собою platos combinados, котрі поєднують декілька продуктів (крокети, салат, яєшня глазунья, телятина). Згідно з іспанським звичаєм, перед їдою подаються жарені мигдальні горішки, зелені сирі оливки, хлібобулочні вироби, а також томатний і часниковий соус.
Завантажити реферат