Сторінка
11

Організація сушіння деревини та ТзОВ на базі камер СПЛК-2

2.3.2 Розрахунок ділянок опору і швидкостей агента сушіння на цих ділянках

Площу ділянок опору визначають в площині, перпендикулярній до напряму руху агента сушіння.

Ділянка 1. Вентилятор.

Площа перетину вентиляторів визначається за формулою:

де Dв – діаметр ротора вентилятора, попередньо беруть 1м; nв – кількість вентиляторів у камері.

.

Ділянка 2,14. Поворот під кутом 1350.

За площу повороту приймається площа ділянки до або після повороту, яка менша.

F2,14=F1=1,57 м2.

Ділянка 3,8,13. Калорифер.

За площу калорифера приймають площу їх живого перетину.

м2.

Ділянка 4,12. Поворот під кутом 900.

За площу повороту приймаються площа ділянки до або після повороту, яка менша.

F4,12=F3,8,13=1,915 м2.

Ділянка 5,9. Вхід в штабель.

F3,9=Fж.п.шт=7,43 м2.

Ділянка 6,10. Штабель.

Беруть габаритну площу штабелів.

м2.

Ділянка 7,11. Вихід з штабеля.

м2.

Розрахунок швидкості агента сушіння на кожній ділянці.

де Vц – об’єм циркулюючого агента сушіння, м3/с; м3/с; Fi – площа ділянки, м2.

Таблиця 2.9

Розрахунок швидкості руху агента сушіння на ділянках

2.3.3 Розрахунок опору ділянок

При роботі вентилятора в замкненій системі циркуляції агента сушіння його тиск витрачається на подолання опору всіх ділянок.

Місцевий опір всіх ділянок, крім калориферів і штабелів, визначають за формулою:

де ρ – густина циркулюючого агента сушіння, середнє значення густини на вході і виході зі штабеля:

, кг/м3,

ω- швидкість агента сушіння на ділянці, м/с; k0 – коефіцієнт місцевого опору, визначають за табл. 18-22 залежно від характеру ділянки або для прямолінійних ділянок:

де kтр – коефіцієнт тертя до стінок каналу визначають за табл. 23.; l – довжина ділянки (каналу) в напрямі руху агента сушіння, м; u – периметр перетину каналу в руху агента сушіння, м; F – площа поперечного перетину ділянки, м2; m – кількість однокових ділянок.

кг/м3.

Ділянка 1. Вентилятор.

k0=0,8.

Па.