Сторінка
9

Організація сушіння деревини та ТзОВ на базі камер СПЛК-2

Qог. зим.=28,5

Qог. ср.річ.=26,7

2.2.6.7 Питома витрата теплоти на втрати через огородження

кДж/кг.

кДж/кг.

2.2.6.8Питома витрата теплоти на сушіння

де с1 – коефіцієнт, який враховує додаткові втрати теплоти на початкове прогрівання камери, транспортних засобів, обладнання і ін., с1=1,1 … 1,3.

кДж/кг,

кДж/кг.

2.2.7 Вибір типу і розрахунок поверхні нагріву калорифера

2.2.7.1 Вибір типу калорифера

В повітряно-парових камерах використовуються калорифери двох типів: збірні із чавунних ребристих труб і компактні пластинчасті. Тип використовуваних калориферів обумовлено конструкцією камери. Для камери СПЛК- 2 підходять калорифери із ребристих чавунних труб.

2.2.7.2 Розрахунок поверхні нагріву калорифера

Необхідна площа нагріву калорифера:

де Qк – теплова потужність калорифера, тобто годинна кількість теплоти на сушіння в зимових умовах.

де С3 – коефіцієнт неврахованих витрат теплоти на сушіння, С3=1,2; tт.н. – температура теплоносія на вході в калорифер. Залежить від тиску пари при р=0,3 МПа, tт.н.=1430С. tкам – температура агента сушіння в камері, tкам=820С;

к – коефіцієнт теплопередачі калорифера, Вт/м3 0С.

кВт.

Для ребристих чавунних труб коефіцієнт теплопередачі визначають по графіку Власова в залежності від приведеної швидкості ω0:

де ωф– фактична швидкість циркуляції агента сушіння через калорифер, м/с; ρ0 – густина повітря при t=00C.

При цій температурі ρ0 =1,25 кг/м3

де Vц=21,12 м3/с; Fж.п.к. – площа живого перетину калорифера, тобто площа вільна для проходу агента сушіння.

де Fкан. – площа каналу, в якому розміщені труби калорифера, м2; Fпр.тр. – площа проекцій труб в даному каналі.

м2.

м2.

м2.

м/с.

м/с.

к=16 Вт/м2 0С.

м2.

Розрахунок кількості ребристих труб.

де - площа нагріву однієї труби.При l=2 м, =4м2.

шт;

Приймаємо 3 ряди , в кожному ряді по 26 труб.

Fкол.=26·3·4=312 м2.

2.2.8 Розрахунок витрат пари

2.2.8.1 Витрата пари на 1 м3 розрахункового матеріалу

де qсуш- сумарна питома витрата теплоти на сушіння для середньорічних умов; Іп - тепловміст сухої насиченої пари при заданому тиску, кДж/кг; Ік - тепловміст кип’яченої води при тому самому тиску. Орієнтовно ΔІ=Іп-Ік можна взяти при Р=0,3 Мпа, ΔІ=2190 кДж/кг,

де Р – тиск пари в калориферах, МПа.

кг/м3.