Сторінка
7
2.2.5 Розрахунок припливно - витяжних каналів
2.2.5.1 Питома маса свіжого і відпрацьованого повітря
, кг пов/кг вип.вол., | (2.20) |
де d0 – вологовміст свіжого повітря, г/кг при t=200C, φ=60%, d0=10-12 г/кг.
кг пов/кг вип.вол.
2.2.5.2 Об’єм свіжого і відпрацьованого повітря
, м3/с, | (2.21) |
, м3/с, | (2.22) |
де V0 – питомий об’єм свіжого повітря, V0 = 0,87 м3/кг,
V2– питомий об’єм відпрацьованого повітря, V2= 1,55 м3/кг
V0=3,2·0,024·0,87=0,06 м3/с;
V2=3,2·0,24·1,55=0,11м3/с.
2.2.5.3. Площа перетину витяжного або припливно-витяжних каналів
м2, | (2.23) |
де ωкан – швидкість руху агента сушіння в каналах, ωкан=5м/с.
м2;
м2.
Припливно-витяжні канали (труби) можуть бти круглої, квадратної або прямокутної форми. Знаючи Fкан , можна можна визначити розміри(розмір сторони квадрата або прямокутника).
Розмір сторони квадрата припливно-витяжних каналів визначаємо за формулою:
, м. | (2.24) |
Припливний канал: .
Витяжний канал:
2.2.6. Розрахунок витрати теплоти на сушіння
2.2.6.1. Витрата теплоти на початковий нагрів 1м3 деревини.
Для зимових умов.
, кДж/м3, | (2.25) |
де ρ – фактична густина розрахункового матеріалу. Визначається по діаграмі густини. ρ =640 кг/м3 .
с(+); с(-) – відповідно питома теплоємність деревини при додатній і від’ємній температурі. При визначенні питомої теплоємності деревини середню температуру деревини беруть:
для С(-) , ºС,
для С(+) , ºС,
де t0 – зимова температура для місця будівництва сушильного цеху; tнаг –температура початкового нагріву, t0=-210С, tнаг.=940С.
для С(-) tсер.=,
с(-)= 2,2 кДж/кг 0С,
для С(+) tсер.=,
с(+)=2,98 кДж/ кг 0С.
γ – скрита теплота плавлення льоду, γ=335 кДж/ кг,
Wг.р.=18%,
Для середньорічних умов.
, кДж/ кг, | (2.26) |
де t0 – середньорічна температура деревини, t0=7,10C.
для С(+) ,
,
с(+)=2,98 кДж/ кг 0С,
.
Питома витрата теплоти при початковому прогріванні на 1 кг випаровуваної вологи
Розраховується окремо для зимових і середньорічних умов:
, кДж/кг, | (2.27) |
кДж/кг,