Сторінка
13
Продуктивність вентилятора:
Vв=Vеж=8,45 , м3/с, |
(2.75) |
По груповій аеродинамічній характеристиці вибираємо выдцентровий вентилятор Ц4-70№12.η=0,65.
Потужність, яка споживається вентилятором визначається за формулою:
, кВт, |
(2.76) |
кВт.
2.3.6 Вибір електродвигуна
Визначаємо встановлену потужність електродвигуна для приводу вентилятора:
, кВт, |
(2.77) |
де Кз коефіцієнт запасу потужності на пусковий період вибирають залежно від типу вентилятора і орієнтовної потужності за табл. 24; Кt - коефіцієнт, який враховує вплив температури середовища, в який встановлено електродвигун табл. 25; ηпр - ККД передачі , беруть залежно від виду передачі руху від вала електродвигуна до вала вентилятора.
Nдв=17 кВт;
Кз=1,1;
Кt=1,05;
ηпр=0,9.
кВт.
Для вентиляторів сушильних установок вибираємо електродвигун при потужності 22 кВт, частотою обертання 1500 хв-1 4А180S4Y3.
2.4 Опис технологічного процесу сушіння
2.4.1 Транспортування сирих пиломатеріалів в сушильній цех
Сирі пиломатеріали, складені в суцільні пакети, автолісовозами перевозяться з лісопильного цеху і подаються в сушильній цех на ділянку формування штабелів.
2.4.2 Формування штабелів для сушіння
В сушильному цеху буде формуватися суцільний штабель. Розмір штабеля: довжина × ширина × висота 6,5 × 1,8 × 2,6м.
Правила формування штабелів.
Штабель повинен бути із пиломатеріалів однієї породи і товщини.
Підштабельна основа повинна бути міцна, тверда, а верх його – горизонтальним. Довжина основи повинна дорівнювати довжині штабеля. В якості підштабельної основи рекомендується використовувати підштабельні візки (вагонетки), або треки.
В залежності від характеру циркуляції агента сушіння через штабель пиломатеріалів укладають:
а) суцільними рядами без проміжків (шпацій) між дошками для камер з горизонтальною циркуляцією впоперек штабелів;
б) з проміжками (шпаціями) між дошками для камер з горизонтальною циркуляцією вздовж штабелів і вертикальною в тому числі природною циркуляцією.
Необрізні дошки укладають відземком в різні сторони.
Якщо дошки мають різну ширину, то вузькі укладають всередину, а широкі – по краях штабеля. Якщо по ширині штабеля ціла кількість дощок не розміщується, тоді зазор залишають всередині щтабеля.
В штабелях зі шпаціями ширина шпацій повинна бути при укладці обрізних дощок – 35%, необрізних – 57% від ширини штабеля. Шпації повинні бути розподілені рівномірно по ширині штабеля.
Дозволяється укладання в один штабель пиломатеріалів різних по довжині. При цьому довгі укладають по краях штабеля, короткі – в середину. Пиломатеріали, які стикуються, розташовуються не менше ніж на 2-х прокладках, при цьому зовнішні торці вирівнюють по торцях штабеля.
Горизонтальні ряди пиломатеріалів в штабелях повинні розділюватись міжрядовими прокладками, а пакети по висоті штабеля – міжпакетними.
Для закладки контрольних взірців в штабелі залишають вільні місця. Контрольний взірець повинен розташовуватись не менше, ніж на двох прокладках.
Розміри прокладок товщина 25 мм, ширина 40 мм, довжина 1800-2000мм.
Вимоги до прокладок.
Відхилення від установлених розмірів дозволяється не більше:
товщина мм, ширина мм, довжина ±10мм.
При укладанні в штабель заготівок в якості прокладок дозволяється використовувати самі заготівки, якщо товщина їх не більше 32 мм, а ширина не більше 70 мм. Прокладки виготовляються із деревини хвойних, листяних порід, які не мають гнилі і плісняви.
Вологість деревини для виготовлення прокладок при сушінні пиломатеріалів до транспортної вологості не повинно перевищувати 22%, при сушінні до експлуатаційної вологості – 10%. Значення параметра – жорсткість поверхні робочих пластей Rmmax повинна бути 64 мкм по ГОСТ 7016-82.
Прокладки повинні зберігатися в контейнерах, де їх укладають паралельно. Контейнери з прокладками установлюють в місцях, захищених від дощу і снігу.
Перед формуванням штабелів прокладки оглядають і при необхідності виміряють їх розміри. Товщина і ширина прокладок вимірюється штангенциркулем з ціною ділення 0,1 мм.
Прокладки, які мають відхилення від встановлених розмірів, а також деформовані і поламані використовувати не дозволяється.
Розрахунок кількості прокладок
Кількість прокладок на річну програму з врахуванням десятиразового їх використання визначається за формулою:
шт, |
(2.78) |
де ni — кількість прокладок в одному ряді, визначають за табл. 29 для кожного виду висушуваного матеріалу; Н — висота штабеля, мм; Фi — об'єм фактичного матеріалу, що підлягає сушінню для кожного виду матеріалу; Si — товщина висушуваного матеріалу, мм; Sпр — товщина прокладок; Гшт — габаритний об'єм одного штабеля; βфі — об'ємний коефіцієнт заповнення штабеля, для кожного виду матеріалу визначений в технологічному розрахунку; Z — оборотність прокладок.
Витрата прокладок на річну програму,
м3, |
(2.79) |