Сторінка
15
2.4.5 Пуск і завантаження камери
Перед завантаженням штабелів камеру необхідно прогріти, щоб не допускати конденсації вологи на огороджених камери і обладнанні. Якщо камера не вистигла після вивантаження, пару в калорифер необхідно впускати за 10…30 хв до завантаження штабелів. В момент впуску пари відкривають на 10…15хв вентиль на обвідній трубі конденсатовивідника. Пару впускають в калорифер поступово відкриваючи вентиль. Після продування калорифера вентиль на обвідній трубі конденсатовивідника закривають, і система починає працювати нормально – через конденсатовивідник.
У пусковій період припливно-витяжні канали мають бути закриті. Сформовані штабелі завантажують у камеру. Недопустиме завантаження в камеру неповногабаритних штабелів і робота камери при неповній кількості штабелів.
2.4.6 Технологічні етапи сушіння пиломатеріалів в камерах періодичної дії. Початкове прогрівання деревини
Першою технологічною операцією після завантаження камери є початкове прогрівання деревини.
Для інтенсивного початкового прогріву деревини перед сушінням в камері створюється висока відносна вологість агента сушіння при підвищеній (порівняно з першим ступенем режиму сушіння) температурі. Температуру середовища при прогріванні пиломатеріалу м’яких хвойних порід (сосна, ялина, кедр, ялиця) підтримують залежно від їх товщини і категорії режиму сушіння tпр.=940С.
Психометричну різницю пиломатеріалів на початковому прогріванні підтримують в межах Δtпр=0,5-1,50С. Деревину прогрівають до того часу, поки температура в центрі дошки або заготівки буде становити 30С. В разі відсутності засобів для контролю температури деревини тривалість прогрівання рекомендується визначити розрахунковим методом. Орієнтовно тривалість початкового прогрівання визначається з розрахунку 1 год на кожний см товщини матеріалу.
год.
В період прогрівання до камери подають пару через зволожуючі труби при ввімкнених калориферах, працюючих вентиляторах і закритих припливно-витяжних каналах на прогрівання деревини витрачається багато пари. Через те проводити початкове прогрівання одночасно в декількох камерах сушильного цеху не рекомендується.
Сушіння до перехідної вологості.
Після прогрівання деревини її висушують.
Параметри агента сушіння t=790С, Δt=70С, φ=0,73.
Кінцева термовологообробка.
Проводиться з метою зникнення або зменшення залишкових внутрішніх напружень. Кінцеву термовологообробку проводять для пиломатеріалів, які висушуються за І і ІІ категоріями якості. При сушінні високотемпературними режимами і при сушінні пиломатеріалів твердих листяних порід і модрини, незалежно від призначення деревини, проведення кінцевої термовологообробки обов’язкове з метою запобігання появи внутрішніх тріщин.
Під час кінцевої обробки температура агента сушіння підвищується на 80С порівняно з температурою останньої ступені режиму сушіння, але не вище 1000С. Психометрична різниця встановлюється в межах 0,5 – 1,00С. Тривалість кінцевої термовологообробки визначається за таблицею 32.
tк.т.во.=1000С; Δt=0,5-1,00С, τ=2,0 год.
Підсушування після кінцевої термовологообробки.
Після кінцевої термовологообробки пиломатеріали витримують в камері при психометричній різниці останнього ступенярежиму сушіння протягом 2-3 год, після підсушування поверхні.
Охолодження матеріалу в камері.
Охолодження матеріалу в камері до 30-400С, проходить при відкритих припливно-витяжних каналах і непрацюючих вентиляторах, пару в калорифер не подають, двері камери напіввідкриті. Орієнтована тривалість охолодження становить 1год на кожен см товщини матеріалу. Вивантаження з камери неохолоджених штабелів недопустиме.
2.4.7 Контроль і регулювання параметрів агента сушіння
За станом агента сушіння (температурою і психометричною різницею) в камері спостерігають щогодини покази психометра і записують в журнал.Контроль за параметрами агента сушіння, бажано передбачити дистанційний. Завданням регулювання параметрів агента сушіння є підтримка їх на заданому рівні. Температура регулюється впуском кількості пари, яка подається до калорифера, регулювання вологості здійснюється шляхом відкривання або закривання припливно-витяжних каналів, а також пуском пари безпосередньо до камери.
Регулювання параметрів агента сушіння може бути ручним і автоматичним. Автоматичне регулювання процесу сушіння – необхідна умова покращення технології сушіння і якості висушуваної деревини. Дистанційний контроль і автоматичне регулювання параметрів агента сушіння має здійснюватись за температурою сухого термометра і психометричної різниці або безпосередньо за температурою сухого і мокрого термометрів. Для контролю за параметрами агента сушіння використовують показуючї або самопишучі електромости і вирівлювальні системи з термометрами опору і логомірами. В камерах періодичної дії з реверсивною циркуляцією термометри опору встановлюються в торці камери з боку коридору керування на висоті 1м від підлоги. Для регулювання параметрів агента сушіння використовують дво- і трьохпозиційні одноканальні регулятори.
Найбільш зручні, точні і компактні системи автоматичного регулювання які випускаються промисловістю є електричні регулятори прямої дії. Та регулятори непрямої дії з електричним підсилювальним перетворенням. В систему входять сухий і змочений термометр опору, сигнали, з яких надходять в вимірювально-регулююче обладнання. При відхиленні регульованого периметра від значення заданого на блоці задатчиків БЗ, через вихідне реле БР подається сигнал на виконавчі механізми 3,5, які керують роботою парових вентилів і ключами припливно-витяжних каналів. Виконавчі механізми керуються як автоматично регулятором, так і вручну перемикачами В і ключами КУ. Ступінь відкриття регульованих органів контролюється показчиками положення 2. Передбачається установлення манометра для контролю тиску пари і обладнання для автоматичного включення і реверсування циркуляційних вентиляторів. Як і інша будь-яка електрична САР, в якості основних елементів використано датчики температури, виконавчі механізми, з’єднані з регулюючими органами і власне регулятор електричного або електромеханічного типу.
Завантажити реферат