Сторінка
1

Компонування комплексно-механізованих робочих місць

В даний час у більшості діючих зварювальних цехів, особливо в умовах дрібносерійного та одиничного виробництва, операції складання під зварювання і безпосередньо зварювання здійснюються на робочих місцях з невисоким рівнем механізації. Складання, завантаження і вивантаження, міжопераційне маніпулювання виконується, в основному, за допомогою цехових транспортних засобів або безпосередньо вручну самим робітником. Значний обсяг займає ручне зварювання, відсутні сучасні засоби оснащення і наукова організація праці. Багато нестандартного устаткування, що діє зараз, створювалося для рішення конкретних задач і не завжди відповідає сучасному рівню розвитку зварювальної техніки.

Реальним шляхом підвищення продуктивності праці і якості зварних конструкцій є створення і впровадження у виробництво комплексних механізованих робочих місць і утворених на їхній базі ділянок, де механізовані цілком або здебільшого всі основні і допоміжні технологічні операції. Найкращий результат досягається при дотриманні умови об¢єднання механізованого устаткування з науковою організацією праці. Це забезпечує виконання трудового процесу з мінімальною витратою фізичної і психологічної енергії працюючих.

Аналіз структури випуску зварних конструкцій і аналіз досвіду передових підприємств-виробників цих конструкцій показує, що мають місце реальні передумови по створенню комплексних механізованих робочих місць для виготовлення груп металоконструкцій і скомпонованих на базі робочих місць механізованих ділянок. Такі робочі місця, які компонуються методом агрегатування з уніфікованого устаткування, і які доукомплектовані технологічними й організаційними засобами оснащення, що забезпечують застосування сучасної технології, дозволять підвищити продуктивність праці і якість зварних конструкцій, скоротити терміни проектування, підвищити технічний рівень устаткування і широко використовувати передовий досвід при проектуванні знову створюваних зварювальних цехів, або зварювальних цехів, що реконструюються .

Устаткування комплексних механізованих робочих місць, а, отже, і самі робочі місця можуть мати різні ступені і рівні механізації й автоматизації в залежності від пропонованих до них вимог при використанні в тих або інших виробничих умовах.

Кожне робоче місце повинне забезпечувати можливість виготовлення зварних конструкцій визначеної класифікаційної групи. Класифікаційні групи конструкцій можуть бути складені за наступним принципом:

1. у залежності від виду зварного шва – прямолінійного, криволінійного, кільцевого;

2. у залежності від довжини звареного шва – довгих (довжиною більш 5м.), середньої довжини (від 1,5 до 5 м) і коротких (довжиною менш 1,5м.)

3. у залежності від просторового положення швів – у горизонтальній, нахиленій або вертикальній площині;

4. у залежності від взаємного розташування швів – паралельно, перпендикулярно або під кутом друг до друга;

5. у залежності від способу зварювання швів – ручне, механізоване або автоматичне;

6. у залежності від технологічних особливостей швів – двосторонній, багатошаровий і т.ін.

7. у залежності від умов кріплення виробу – консольно, у двох опорах, або ін.

Центральною ланкою механізованого робочого місця є зварювальна або складально-зварювальна установка, що забезпечує одержання якісного зварного шва за рахунок створення належних умов для взаємного переміщення виробу, що зварюється, і зварювального апарата в залежності від характеру зварного шва. Очевидно, що комплексність полягає в механізації всіх операцій технологічного процесу виготовлення конструкції.

Технологія виготовлення зварної конструкції містить у собі наступні види операцій:

Заготівельні – очищення металу, виправлення, розмітка, різання, підготовка крайок під зварювання, гнуття й ін.

Складальні – взаємне розташування деталей або вузлів у пристосуванні для постановки прихваток або для виконання зварювання;

Зварювальні – одержання нероз'ємного з'єднання за допомогою електродугового, електрошлакового процесів або зварювання опором.

Переміщення деталей або вузлів від операції до операції повинне здійснюватися за допомогою транспортних пристроїв і теж повинне бути максимально механізовано. Крім того, необхідно враховувати, що при виконанні будь-яких операцій може виникнути необхідність у зміні просторового положення деталі, вузла або конструкції – поворот навколо горизонтальної або вертикальної осі, або нахил на деякий кут і т.п.

Після операцій складання вузли, підвузли або конструкції в цілому за допомогою відповідних транспортних засобів і транспортного устаткування надходять на комплексно-механізовані робочі місця для їхнього зварювання.

Незалежно від способу зварювання (ручне, механізоване або автоматичне) виріб необхідно подати на місце складання і зварювання, розмістити в просторі таким чином, щоб забезпечити якісне формування зварного шва з урахуванням необхідності формування і захисту його зворотної сторони, забезпечити закріплення та зручне розташування зварювального устаткування.

Таким чином, компонування робочого місця для зварювання повинно включати:

- устаткування для встановлення виробу, що зварюється, у зручне просторове положення, що забезпечує найбільш сприятливі умови для формування зварного шва,

- зварювальне устаткування (автомати, напівавтомати, джерела живлення зварювальної дуги й ін.);

- устаткування для встановлення та закріплення зварювальних апаратів (автоматів або напівавтоматів) і їхнього переміщення ( при необхідності);

- устаткування для переміщення зварювальників для розміщення їх в найбільш зручному положенні відносно зварювального виробу під час виконання процесу зварювання (при необхідності);

- устаткування для забезпечення захисту зварного шва в процесі зварювання (флюсоподаючі і флюсозбиральні апарати), пристрої для забезпечення подачі захисного газу (централізованим способом або за допомогою балонних рамп або окремих балонів із захисним газом);

- устаткування для виконання просторових переміщень виробу до, під час і після зварювання.

Розглянемо, як приклад, варіант компонування комплексно-механізованого робочого місця для зварювання виробу, зображеного на рис. 1. Для простоти відвернемося від конкретизації типів устаткування, що обираються.

Рис. 1. Зварний виріб.

Конструктивно-технологічний аналіз виробу показує, що зварюванню на робочому місці, що проектується, підлягають наступні шви:

1. Кільцевий шов діаметром 100 мм. З'єднання таврове. Довжина шва 314 мм.

2. Прямолінійний шов довжиною 50 мм. при зварюванні ребра з фланцем діаметром 300 мм. З'єднання таврове. Кількість швів – 8.