Сторінка
4

Фінансово-правові основи страхування

перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи. Страхування, маючи великі можливості

маневрування резервами, є важливою ланкою формування всієї системи економічної

безпеки. Така роль стає можливою тільки за належного рівня розвитку страхової

справи.

Страхування забезпечує раціональне формування й використання коштів,

призначених для здійснення соціальних програм.

Світовий досвід довів доцільність нагромадження і використання коштів на

соціальні програми страховим методом. Сформовані цим методом ресурси

застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямовуваних на фінансування

освіти, охорони здоров?я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи.

Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати

майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат на навчання у вузі си коледжі

сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив

потреби. У такому разі зменшується навантаження на державний бюджет, а контроль за

раціональним використанням коштів переноситься безпосередньо на споживача

соціальних послуг і виплат.

У страхуванні створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають

джерелом зростання інвестицій в економіку.

Акумульвані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування

сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання інших програм. Це

вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким

структурам і державі в цілому. Уряди країн з розвиненою ринковою економікою з

огляду на можливості страхування нагромаджувати кошти надають страховій індустрії

всебічну підтримку, сприяють її подальшому розвитку.

2. Основні страхові поняття

Як уже зазначалось, страхування – це система економічних відносин. Будь-які

відносини передбачають наявність, як мінімум, двох суб?єктів. У страховій справі

страховик і страхувальник – головні суб?єкти.

Страховиками визнаються юридичні особи, створені у формі акціонерних,

повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, а

також що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової

діяльності. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками -

резидентами України. Вони виробляють умова страхування і пропонують страхові

послуги своїм клієнтам.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які

уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до

законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками договори

про страхування третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав і

обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування

призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум (страхового

відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка

має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачувана договором страхування або

законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика

здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику,

застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов

страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а

також сума, що виплачується за особистим страхуванням. Виплати страхових сум за

договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має

отримати одержувач за державним соціальним страхуванням, соціальним

забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків. При

страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і

тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не обумовлено

договором страхування або умовами обов'язкового страхування.

Страхове відшкодування - грошова сума, яка виплачується страховиком за

умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні

страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого

збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими,

якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить

певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у

такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено

умовами страхування.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з

договором страхування.

Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума

перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується

усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому

кожний страховик здійснює виплату пропорційно розмірові страхової суми за

укладеним ним договором страхування.

страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за

визначений період страхування. Страхові тарифи при добровільній формі

страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі

відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового

тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін. При здійсненні

обов'язкового страхування Кабінетом Міністрів України встановлюються максимальні

розміри страхових тарифів або методика їх розрахунків та мінімальні розміри

страхових сум.

Об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування

та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування). При цьому

в договорі повинні міститись умови, що визначають права і обов'язки кожного

страховика. За наявності відповідної угоди між співстраховиками і

страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у

взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним

лише у розмірі своєї частки.

Страхове свідоцтво (страховий поліс) – документ, що засвідчує факт