Сторінка
3
Здебільшого взаємовідносини між страхувальником і страховиком будуються на
добровільних засадах і оформлюються договором страхування. Згідно із Законом "Про
страхування" договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Правила страхування при добровільній формі страховик розробляє самостійно для
кожного виду страхування, а далі вони затверджуються Комітетом у справах нагляду за
страховою діяльністю при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду
страхування.
Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору
страхування визначаються виключно за згодою сторін.
В обов?язковому страхуванні страхові відносини виникають згідно із законом, а
страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими
передбачено перелік об?єктів, що підлягають страхуванню, прелік страхових подій,
винятки з них, максимальні страхові тарифи і мінімальні страхові суми, рівень
страхового забезпечення і інші суттєві моменти. Згідно із Законом "Про страхування"
форми типового договору і порядок проведення обов?язкового страхування
визначаються Кабінетом Міністрів України.
Принцип обов?язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на
страховика. Перший має обов?язково застрахувати передбачений законодавством
об?єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому.
У Законі України "Про страхування" наведений перелік видів обов?язкового
страхування, які здійснюються в нашій країні. Це:
1) медичне страхування;
2) державне особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних,
призваних на збори;
3) державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та
вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;
4) державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних
працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні
ними службових обов'язків;
5) державне обов'язкове особисте страхування працівників митних органів;
6) державне обов'язкове особисте страхування працівників прокуратури;
7) державне страхування життя і здоров'я народних депутатів;
8) державне особисте страхування службових осіб державної контрольно-
ревізійної служби в Україні;
9) державне особисте страхування службових осіб державних податкових
інспекцій;
10) державне обов'язкове страхування службових осіб державних органів у справах
захисту прав споживачів;
11) особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і
членів добровільних пожежних дружин (команд);
12) державне страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-
будівельного контролю;
13) державне страхування спортсменів вищих категорій;
14) державне страхування працівників державної лісової охорони;
15) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;
16) страхування життя і здоров'я суддів;
17) державне страхування донорів крові та (або) її компонентів;
18) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
19) страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу;
20) страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із
забезпеченням технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт, та пасажирів,
які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;
21) страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків;
22) страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних
робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу,
прийнятим до перевезення, іншим користувачам повітряного транспорту та третім
особам;
23) страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які
можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;
24) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
25) страхування авіаційних суден;
26) обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і
багаторічних насаджень у радгоспах та інших державних сільськогосподарських
підприємствах;
27) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду,
яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту ;
28) державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового і начальницького
складу та працівників кримінально-виконавчої системи.
Міжнародне право і право більшості держав світу тлумачить обов?язкове
страхування як необхідність захисту інтересів третіх осіб у разі, коли їм завдано шкоди.
Тому, як правило, обов?язкова форма страхування найбільш поширена у страхуванні
відповідальності. А особисте і майнове страхування провадяться виключно у
добровільній формі.
В Україні формується власна модель ринкової економіки, що враховує ту
ситуацію, в якій опинилася держава на момент визнання її політично незалежною.
Звідси закономірна поява особливостей розбудови й окремих сегментів ринкової
інфраструктури. Великої перебудови поряд з державними фінансами, банківською
справою зазнало страхування. У чому ж полягає роль страхування в ринковій
економіці?
Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу.
Завдяки переданню за окрему порівняно невелику плату відповідальності за
наслідки ризикових подій страховим товариствам інвестор упевнений, що в разі
стихійного лиха або іншого страхового випадку завдані випадки будуть відшкодовані.
Страхування дуже важливе як для тих підприємств, що вже функціонують, так і
для новостворених, які ще не набули достатнього виробничого потенціалу і не
нагромадили власних резервних фондів. Страхування не лише забезпечує
відшкодування фактичних збитків, зумовлених певною подією. Наявність відповідної
страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитом, щоб спорудити чи
придбати необхідні засоби виробництва.
Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовувані на організацію
економічної безпеки.
Серед багатьох форм страхового захисту страхуванню належить особлива роль.
Воно дає змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на
запобігання (або оперативне усунення) наслідкам стихії чи інших чинників, які