Сторінка
6

Муніципальний консалтинг як інституціональний механізм впровадження інноваційних практик

Цей процес має стати фундаментом формування унікального досвіду, створення української школи муніципального консалтингу. В зв'язку з цим гостро стоїть проблема аналізу та узагальнення вітчизняного досвіду і своєї школи управлінського консультування в сфері самоврядування. Певний досвід вже є, але ще не започаткована своя школа. На практиці різними суб'єктами муніципального консалтингу реалізуються проекти, які передбачають консультування органів місцевого самоврядування з широкого спектру напрямків їх діяльності. Проте, цей процес не має системності, що є однією з ознак нерозвиненості муніципального консалтингу як інституції.

Перспективним напрямом у реалізації ідеї муніципального консалтингу є створення окремої асоціації, яка б об'єднала всіх суб'єктів муніципального консалтингу. Прикладом може бути сфера підприємництва, для якої за сприяння Фонду держмайна та Кабінету Міністрів України у 1992 році створена Асоціація консультаційних фірм України “Укрконсалтинг”, яка має на сьогодні свій Кодекс консультанта, регулярно проводить навчання консультантів, видає їм кваліфікаційний атестат [6, с. 89]. Асоціація суб'єктів муніципального консалтингу може бути недержавною організацією на зразок Асоціації агенцій регіонального розвитку, або Асоціації фінансистів України. Приклад такого об'єднання продемонстрували суб'єкти консультаційної та освітянської діяльності європейських країн, які створили міжнародну організацію ENTO (Еuropean Network of Training Organisations), в рамках діяльності якої вони мають змогу обмінюватися інформацією та досвідом в сфері науково-прикладних та теоретико-методологічних досліджень.

Функціонування муніципального консалтингу як інституції передбачає наявність певних правил, вимог, прав та обов'язків, юридичних та організаційних інструментів, які регулюють взаємодію суб'єктів та об'єктів муніципального консалтингу в чітко визначеному інформаційному просторі, можливість обмінювати грошові ресурси на інтелектуальні. Формальні складові інституту створюються державою або за її участю. Враховуючи стратегічне значення муніципального консалтингу, необхідно поєднати ендогенні та екзогенні чинники його розвитку як конкурентноспроможної інституції, яка б у свої діяльності спиралась би на власні організаційні, інформаційно-консультативні ресурси та на певні, нормативно визначені засади порядку та механізми державної підтримки розвитку консультаційної діяльності в сфері місцевого та регіонального розвитку.

Таким чином, розвиток інституту муніципального консалтингу має стати об'єктом державної муніципальної та регіональної політики. Основні питання, розв'язанню яких має сприяти держава, полягають:

Перше, у створенні ринкових умов для суб'єктів та об'єктів муніципального консалтингу шляхом введення норми формування місцевого бюджету, яка б передбачала статтю витрат на придбання консультаційної послуги або навчання посадових осіб місцевого самоврядування. Додатковими аргументами на користь розвитку ринку консультаційних послуг, окрім тих, що вказані вище, є, що: а) об'єкти муніципального консалтингу (споживачі послуг) як власники грошових ресурсів несуть весь тягар негативних наслідків щодо вибору виконавця замовлення на консультаційні послуги й тому зацікавлені у правильному рішенні; б) ринок муніципального консалтингу стимулює споживачів послуг на нововведення, експерименти, інноваційне використання ресурсів, що є одним із пріоритетів державної регіональної політики; в) консалтинговий ринок формує високий рівень організаційної та методологічної культури суб'єктів муніципального консалтингу як надійних та ефективних партнерів політичної сіті місцевого та регіонального розвитку; г) споживання консалтингових послуг незалежних від влади експертів стимулює впровадження стратегічних підходів у діяльність органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів місцевого та регіонального розвитку.

Друге,у забезпеченні механізмів захисту інтересів як суб'єктів, так і об'єктів муніципального консалтингу. Такі складові як якість інформації та компетентність консультації мають спиратися на певні критерії, визначені державою та зафіксовані у відповідних нормативних актах. Складовою цієї політики має бути також здійснення заходів моніторингу соціально-економічних процесів. Його результати є основою для створення бази даних щодо регіональних проблем та потреб у розробці консалтингових продуктів.

Література

1. Закон України від 22 грудня 2005 р. № 3266-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради".

2. Закон о местном самоуправлении Швеции (1991: 900) // Матеріали міжнародної конференції “Розвиток місцевого самоврядування в Україні у контексті євроінтеграції”. Київ, 22-23 червня 2004 р.

3. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради" № 3266-IV від 22 грудня 2005 року.

4. Указ Президента України від 28 жовтня 2002 р. № 952/2002 “Про Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування”

5. Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2003 року. Збірник нормативно-правових актів, документів, інформаційних та методичних матеріалів / Наук. ред. О. Власенко. – К.: Атіка – Н, 2004. – 216 с.

6. Жаворонкова Г.В. Інформаційне підприємництво: інновації, консалтинг, маркетинг. К., НАУ, 2003. - 366с.

7. Запатрина И.В. Есть ли перспективы у консалтинга в Украине // Теория и практика управления. – 2004. – С. 50 – 55.

8. Ситников А.П., Огарь И.В., Бахвалова Н.С. Политический консалтинг. – М.: ГУ ВШЭ, 2004. – 622 с.

[1] Національна Академія державного управління при Президентові України та її регіональні інститути забезпечують підвищення кваліфікації тільки службовців органів місцевого самоврядування I - IV категорій. Регіональні центри підвищення кваліфікації охоплюють контингент працівників сфери місцевого самоврядування інших категорій: новообраних сільських, селищних голів; заступників селищних та міських голів, які займаються вирішенням питань надання житлово-комунальних послуг; працівників апаратів районних рад; начальників відділів управлінь економіки виконкомів міст обласного значення; керівників кадрових служб та головних бухгалтерів, спеціалістів організаційних відділів міськвиконкомів та, в деяких випадках, спеціалістів окремих галузей місцевого господарства.

[2] Найбільш відомими міжнародними організаціями, які проводили конкурси в сфері розвитку місцевого самоврядування і державного управління, є: Міжнародний фонд "Відродження", Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Програма Європейського Союзу “TACIS”, Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй, Агентство Швеції з міжнародного розвитку (SIDA), Польсько-американська-українська ініціатива про співпрацю (ПАУСІ), Дім Свободи, Посольство Королівства Нідерландів, Українсько- Канадський проект законодавчого співробітництва, Британська Рада в Україні, Фонд “Євразія” та інші організації.