Сторінка
2

Роль зовнішнього консалтингу у розвитку інноваційної діяльності органів місцевого самоврядування в умовах глобалізації та впровадження муніципального менеджменту

При обговоренні подібних питань керівники міст, як правило, подимають два питання: погані закони і відсутність коштів. Мається на увазі: “Дайте нам гроші і ми все зробимо”. При цьому часто вони не готові до конструктивного розгляду питання стосовне того, навіщо їм потрібні ці гроші, й як вони їх будуть використовувати. Відсутність чітких публічних відповідей на подібні технологічні питання, мабуть, обумовлена їх риторичністю для тих, хто вже на практиці відчув смак «швидких» грошей в умовах «розбудови демократії», яка все ще розуміється «як дозволено все, що не заборонене», а не як власна відповідальність за дії і бездіяльність.

На запитання про призначення грошей крім емоційної існує і раціональна відповідь – для інноваційного розвитку економіки, місцевих підприємств з метою збільшення доходів в бюджет міста, та збільшення робочих місць, саме для цього потрібні інвестиції. З цим можливе погодитись, але тоді встає наступне питання: Наскільки ефективно відбувається пошук інвестицій? І чи готові ті, хто їх шукає, до використання? Щоб відповісти на це запитання варто переглянуті так звані «інвестиційні пропозиції» міст і регіонів України, які готуються і розповсюджуються на спеціальних публічних заходах, таких, як, наприклад, спеціальні ярмарки «інвестиційних можливостей» типа виставки «Барвиста Україна», яка відбувалась у м. Києві в серпні 2006 р.

Основною метою подібних заходів повинне бути не тільки і не стільки рапорт керівництву об участі, а залучення реальних інвестицій (внутрішніх або зовнішніх) в розвиток регіону. Яка ефективність подібних заходів? – Питання залишається відкритим за відсутності публічних звітів і оцінок. Але відвідання подібних заходів наводить на роздуми. По-перше, абсолютну більшість підприємств представляють особи, які або не спроможні, або не мають достатніх повноважень на укладення попередніх домовленостей.

По-друге, учасниками подібних заходів зовсім не враховуються мінімальні умови успішного залучення інвестицій, оскільки їх пропозиції в більшості випадків не мають інвестиційної привабливості. На таке твердження підштовхує аналіз бізнес-пропозицій місцевих адміністрацій різних регіонів України, які були представлені на вище вказаній виставці. Всі вони створені «під кальку», без врахування інтересів можливого інвестора і характеру потрібної йому інформації. Мається на увазі чесний інвестор, який бажає мати справи з прозорим бізнесом. Для підготовки «працюючої» пропозиції потрібне чесно (хоча б для себе) дати відповідь на запитання: чи готові підприємства, які шукають інвестиції, використати нові ресурси з вигодою для вкладника? Якщо об’єкт можливого інвестування не є високоприбутковим, то потрібне представити бачення шляхів подолання проблем. Інвестиції завжди повинні надавати прибуток інвестору. Наприклад, на що розраховують шукачі інвестицій у тваринництво деякого району, якщо його масштаб в цілому по району менше ніж розмір хазяйства одного середнього фермера на півдні США, яке ведуть три-п’ять осіб? Інший масовий приклад із промисловості. Елементарний розрахунок, який базується на представлених в пропозиції цифрах, показує, що очікуваний час повернення вкладень складає біля 10 років. Хто ж буде вкладати гроші на подібних умовах?

3. Від «грошей» до «якості» і навпаки

Недостатність бюджетних коштів під час розвитку підприємництва призводить до необхідності пошуку інвестицій. При цьому потрібне чітко розуміти, навіщо потрібні гроші, скільки, коли і що саме реципієнт збирається з ними робити, а також, яким є очікуваний результат, які існують ризики. Тобто ключове питання у пошуку інвестицій – це прозора і зрозуміла для інвестора готовність до їх (грошей) ефективного професійного застосування з метою досягнення конкурентоспроможності і, як наслідок, отримання сталого прибутку. В цьому основне слово – за менеджментом підприємства, міста, району, області. Це означає, що основними особами відповідальними за залучення інвестицій – перші особи, керівники, а основним фактором є їх справжні лідерські якості, спроможність до стратегічного підходу в управлінні, бачення перспектив створення конкурентоспроможних підприємств і територій та здатність її створювати і підтримувати відповідні умови.

В сучасних умовах глобалізації основним фактором конкурентоспроможності є якість продукції, послуг, умов життя. На початку 90-х років двадцятого століття Українська асоціація якості запропонувала ідею якості як національну ідею України, яка спроможна стати ціллю державного розвитку і, в той же час, засобом його досягнення. Близький до цього підхід розвивається Радою конкурентоспроможності України (РКУ), яка запропонувала суспільству аполітичну, прагматичну, сучасну об’єднавчу національну ідею – «майбутня конкурентоспроможність країни в глобальній економіці знань». Вона є стрижнем розробленої РКУ Технології економічного прориву, яка спирається на засади якості інститутів влади, ефективність державного регулювання основних ринків (капіталу, праці, землі, інтелекту), на відкритість економіки й ефективність конкуренції, на створення основ економіки знань, забезпеченні сталого розвитку, формуванні соціальної згуртованості і соціального капіталу [2, с. 32-33].

Чому саме якість виробництва, товарів і послуг є основою економічного зростання спробуємо проілюструвати за допомогою розгляду залежності комерційного успіху компаній від якості їх функціонування (рис. 1). Технологічна S-крива демонструє розрив в результативності діяльності (performance) як функції від здатності забезпечення стабільності виробничих процесів. Показником стабільності слугує ступінь варіативності виконання, тобто ступінь його наближення до заданого стандарту, або точність виконання, відсутність помилок. На даній кривій видно, що середня компанія із списку Фортчюн 500 (Fortune 500 [1]) розташовується біля 3.5 сигми [2]. Це означає, що 99,35 процента продукції подібних компаній, або послуг, які вони надають відповідає стандартам якості. Середнє мале підприємство розташовується біля 2 сигма. Це показує, що тільки 69% їх продукції, або послуг відповідають стандартам якості.

Рис. 1. Залежність доходності бізнесу від якості діяльності американських підприємств (за M. Warren, 2006)