Сторінка
3
Крім Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", система чинного законодавства містить низку нормативно-правових актів, які регулюють організаційно-управлінські відносини у сфері діяльності районних, обласних рад.
Однак, вважаємо за доцільне більш докладно зупинитись на класифікації норм, які регулюють управлінські повноваження керівництва районних, обласних рад.
Управлінські повноваження керівництва районних, обласних рад визначені у межах тих повноважень, які має районна, обласна рада. Ці повноваження можна розділити на статутні та зовнішні.
Статутними названі повноваження, встановлені нормами, які визначають керівництво рад як посадових осіб місцевого самоврядування: пункти 1-4 статті 55; пункти 1, 4 статті 56; пункт 8 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", норми Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" [22], "Про службу в органах місцевого самоврядування" [23]. Висновок про те, що Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" поширює дію на керівництво районних, обласних рад зроблений на підставі аналізу змісту норм цього Закону. Так, у статті 3 вказано, що посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою. Стаття 10 регламентує, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється "на посаду голови або заступників голови районної, ., обласної ради . шляхом обрання відповідною радою".
Зовнішніми названі повноваження, встановлені нормами, які регулюють взаємовідносини керівництва рад із відповідними радами, а також із громадянами, їх об’єднаннями, трудовими колективами, державними організаціями, іншими органами місцевого самоврядування: пункти 5-7 статті 55; пункти 2, 3 статті 56; стаття 57; пункти 3, 4 статті 58 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
При визначенні норм, які регулюють зовнішні повноваження керівництва районних, обласних рад, необхідно врахувати те, що вони є й депутатами місцевих рад. Відповідно до пункту 1 статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова районної, обласної ради обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради. Такий самий порядок обрання заступника голови районної, обласної ради (п.1 ст.56 Закону).
Отже, особливістю статусу керівництва районних, обласних рад є те, що вони, поряд із повноваженнями депутата місцевої ради, повинні виконувати додаткові повноваження, визначені статтями 55, 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Звідси – їх зовнішні повноваження регулюють й Законами України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" [24], "Про фермерське господарство" [25], Земельний Кодекс України [26] та інші. Положення законів конкретизуються підзаконними нормативними актами, серед яких можна відзначити Указ Президента України "Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні" [27], постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади" [28] та інші.
Третьою класифікаційною групою названа група нормативно-правових актів, норми яких регулюють бюджетно-фінансові та матеріальні відносини.
Серед нормативно-правових актів, які входять до складу цієї класифікаційної групи, як основні є Конституція України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетний кодекс України. Крім цих, існує широке коло інших законів і підзаконних актів.
Згідно Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що знаходяться у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних, обласних рад (ст.142 Конституції України). Матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, відповідно до Конституції України, визначає Розділ ІІІ Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в якому вказано, що нею є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст.ст.60 – 70 Закону).
Наступне питання стосується природних ресурсів, які, відповідно частині 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", також відносяться до матеріальної основи місцевого самоврядування. Обласна рада не наділена правом володіти природними ресурсами. Вона має право: а) вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду або під заставу цих об’єктів, а також придбання таких об’єктів в установленому законом порядку; б) вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління такими об’єктами; в) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів обласного значення, а також про скасування такого дозволу (частини 19, 20 статті 43 Закону).
Інші реферати на тему «Самоврядування»:
Глобалізація як фактор культурно-економічної регіоналізації
Міжнародне співробітництво у сфері муніципального і регіонального розвитку
Законодавча основа для становлення та розвитку місцевої демократії в Україні
Проблема інформаційно-аналітичних ресурсів в системі муніципального консалтингу
Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації службовців органів місцевого самоврядування та роль асоціацій органів місцевого самоврядування у її вдосконаленні