Сторінка
1

Середньострокові перспективи реформування місцевого самоврядування та деякі пропозиції муніципальної громадськості

3.1. Концептуальні та конституційні засади реформування системи адміністративно-територіального устрою, місцевого самоврядування в контексті забезпечення конкурентоспроможності територіальних громад.

Концептуальні засади реформування системи місцевого самоврядування мають базуватись на ідеї децентралізації влади взагалі і державного управління та фінансів зокрема.

В основу реформи мають бути покладені такі принципи ефективного демократичного управління на місцевому рівні:

чесне проведення виборів; відповідність результатів роботи органів місцевого самоврядування вимогам та очікуванням громадян; ефективність, результативність; відкритість та прозорість органів місцевого самоврядування; дотримання принципу верховенства права; етична, доброчесна поведінка службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на виконання функцій держави; компетентність посадових осіб місцевого самоврядування та реалізація їх потенціалу; інноваційність та відкритість структур управління до змін; сталий розвиток та спрямованість на довготривалі результати; раціональне управління фінансами та матеріальними ресурсами територіальної громади; повага до прав людини, врахування культурної багатогранності, забезпечення соціальної взаємодії в межах територіальної громади; відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед населенням.

Події останнього року переконливо підтвердили, що перед Україною стоять два невідкладних завдання.

По-перше, необхідно докорінним чином змінити всю філософію та підходи до державного управління та місцевого самоврядування. За традицією, яка укорінилася в Україні з минулих часів, в центрі цієї системи перебувають саме владні інституції. Завдання полягає в тому, щоб у центр життя системи поставити людину, громадянина, народ. Інституції громадянського суспільства, політичні організації, органи місцевого самоврядування та органи державної влади повинні забезпечувати реалізацію потреб конкретних людей.

По-друге, перетворення держави в систему, орієнтовану на людину, вимагає узгодженого здійснення цілого комплексу реформ. Тобто йдеться не лише про трансформацію системи державного управління та місцевого самоврядування, а й про реформу бюджетної системи, освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, пенсійного забезпечення, судову реформу тощо.

Концепція трансформації місцевого самоврядування має віддзеркалювати поетапний характер реформування. Це стосується як самого процесу реформ, так і перетворень в системі владних інституцій – місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Концептуальні засади мають також базуватись на європейських стандартах трансформації, на принципах побудови ефективної системи врядування (так званого „доброго” врядування).

До процесу модифікації системи місцевого самоврядування слід підійти комплексно, з урахуванням необхідності, по-перше, конституційного зміцнення місцевого самоврядування на первинному рівні, по-друге, чіткого визначення статусу районних і обласних рад та загальних засад їхнього утворення, організації і діяльності. Спроба відразу створити ефективне самоврядування на рівні громад, районів та областей неминуче призведе до стагнації місцевого самоврядування саме на базовому рівні - рівні громад, а це не допустимо.

Трансформація системи місцевого самоврядування має відбуватись в контексті, в рамках реформування всієї системи публічної адміністрації.

Реформування публічної адміністрації є виконанням суспільного замовлення на ефективні, відповідальні та відкриті інститути виконавчої влади і місцевого самоврядування, а відтак, і на належне врядування. Щоб принципово оновити владу, необхідно змінити не лише керівний склад органів влади, а й саму її ідеологію.

Реформування здійснюється наступними шляхами:

1) законодавчого розмежування на основі Конституції України повноважень між Урядом та Главою держави; раціонального інституційного розмежування політичних та адміністративних функцій в системі виконавчої влади; удосконалення процедур діяльності органів публічної адміністрації;

2) відмежування політичних посад від сфери публічної цивільної служби та встановлення правових механізмів захисту цивільних службовців від незаконних політичних впливів; запровадження відкритого конкурсного прийняття на цивільну службу та службового просування; удосконалення системи управління державною цивільною службою;

3) створення економічно спроможних суб’єктів місцевого самоврядування шляхом реорганізації громад та впровадження ефективних місцевих податків (як податок на нерухоме майно); запровадження повноцінного місцевого самоврядування на рівні району та області, як додаткового (субсидіарного) рівня місцевого самоврядування;

4) справедливого правового регулювання адміністративної процедури (процедур); спрямування діяльності публічних інституцій, насамперед, на надання публічних послуг; впровадження нових організаційних форм та стандартів якості послуг; удосконалення механізмів правового захисту громадян у відносинах з органами публічної адміністрації;