Сторінка
7

Природно-ресурсний потенціал України, раціональне природокористування, ресурсозбереження

Загальні геологічні запаси горючих сланців оцінюються в 4 млрд т. Відомі їх родовища на межі Черкаської і Кіровоградської (Болтинське) і в Хмельницькій областях (Флоріанівське), в Карпатах (менілітові сланці).

В Україні відомо понад 2500 родовищ торфу, а геологічні його запаси становлять 2,46 млрдт, з них промислових 1,84 млрдт. За зага­льними покладами виділяються Волинська (Цирське, Турське), Рівненська (Морочне, Дубняки, Кремінне), Чернігівська (Замглайське, Сиовське), Київська (Ірпінське, Сулійське) та Львівська (Стоянівське, Львівське) області.

Є в Україні родовища уранових руд, які розробляються Смолінським рудоуправлінням (Кіровоградська область) і виявлені в Побужжі (Південне, Калинівське, Лозоватське), на Волині та Жовтих Водах (Дніп­ропетровська область).

Рудні ресурси. Загальні запаси залізних руд за категоріями А+В+С, оцінюються 26,3 млрд т, з них 18,7 млрд т у Криворізькому басейні. Більшість залізних руд зосереджена в 48 родовищах Криворізько-Кременчуцького, Білозерсько-Конкського та Керченського басейнів і Приазовському залізорудному районі.

Криворізько-Кременчуцький залізорудний басейн - єдиний рудонос­ний масив, який вузькою (2-7 км) смугою простягається на більш як 100 км Дніпропетровської області і до півдня Полтавщини. Площа його 300 км2, загальні запаси залізної руди - 27,1 млрд т (понад 83% загальних у державі). Розробляється 26 родовищ з 65 розвіданих. Багаті на залізо руди розробляються шахтним способом (17 шахт), бідні - відкритим (10 кар'є­рів і 5 гірничозбагачувальних комбінатів).

У Білозерсько-Конкському басейні поклади залізної руди на 45 км простягуються уздовж лівого берега Дніпра в Запорізькій області, про­мислові запаси її становлять 0,7 млрд т, загальні - 2,5 млрд т.

Керченський залізорудний басейн містить 1,8 млрд т залізних руд, з них промислових - 1 млрдт. Руди містять 30-40% металу і залягають не­глибоко від поверхні. Руйнування міжгалузевих зв'язків призвело до тимчасової консервації басейну в середині 90-х років.

Приазовський залізорудний район об'єднує кілька родовищ, серед яких найбільші – Базавлуцьке та Гуляйпільське. Він розглядається як пер­шочергова резервна база сировини. Локальні осередки родовищ залізних руд є в Харківській (Вовчанське) та Донецькій (Мангуське) областях.

З чорних металів (рис.3) другим за значенням є Марганець. Загальні його запаси 3,5 млрд т, промислові - 2.3 млрд т. Україна забезпечує 32% його світового видобутку. У Нікопольському марганцеворудному басейні виді­ляються Нікопольський. Інгулецько-Дніпровський та Великотокмацький райони. У Великотокмацькому районі сконцентровано 1,4 млрд т руди. Залягає вона горизонтальними пластами на глибині 15-170 м, що сприяє відкритому її видобутку. Вміст у ній чистого металу - 27-28%. Марганце­ві руди є також у Побузькому. Донецькому й Покутському марганцеворудних районах.

До чорних металів належать також хром, руди якого є в Побужжі (прогнозні запаси 2,6 мли т) і зосереджені переважно в Капітанівському родовищі.

Рівень розвитку кольорової металургії в Україні зумовлений низь­ким забезпеченням її території рудами кольорових металів. Запаси руд із вмістом нікелю 3-5% зосереджені в 10 родовищах двох груп - Побузькій (6 родовищ, з яких сьогодні експлуатується Деренюське) та Дніпропет­ровській (Нове, Тернівське, Девладівське). Руди розробляються відкритим способом.

Алюмінієва сировина залягає у вигляді бокситів (Високопільське родовище), алунутів (Берегівське. Беганьське, Лопошнянське) і нефелінів (Приазов'я), але експлуатується тільки Високопільське. Ртутні руди роз­робляються на Микитівському родовищі, тут є також запаси сурми. Родовища титанових руд відомі в Житомирській (Ірінанське) і Дніпро­петровській (Самотканське) областях. Поліметалічні руди виявлено в Берегівському й Веганському родовищах на Закарпатті, у Вінницькій та Луганській областях. Мідні руди є в Донецькійобласті (біля Артемівська), Рахівському масиві в Карпатах та в Запорізькій області. Перспективними є поклади самородної міді в Рівненській, Волинській і Хмельницькій областях. Молібден виявлено в середньому Придніпров'ї, Побужжі, вольфрам - на Кіровоградщині, олово - у Приазов'ї, ванадій - у Житомирській області.

Знайдено в Україні і золото. Основні його запаси зосереджені в Кіровоградській, Дніпропетровській. Житомирській, Черкаській, Луган­ській, Донецькій областях та в Мужіївському (Закарпатська область) родовищі. Останніми роками запаси золота виявлено на півночі Одеської області. В цілому відкрито 236 родовищ золота.

Нерудні ресурси (табл.4). Вогнетривкі глини в Україні містяться в кількох групах родовищ - Часів-Ярській, Новоселівській, Новорайській (Доне­цька область). Полозькій (Запорізька), Озернянській (Черкаська), Павлоградській і П'ятихатській (Дніпропетровщина).

Близько 4/5 усіх покладів доломітів зосереджені в межах металур­гійних баз (Криворізьке, Оленівське, Новотроїцьке, Ямське), вогнетривів - у межах Кіровоградської, Запорізької і Дніпропетровської областей (Правдинське, Веселівськс). Флюсові вапняки виявлено більш як у 20 ро­довищах, найбільші з них Оленівське, Каракубське. Новотроїцьке. Формувальні піски (Часів Яр, Горохівське, Бантишівське) і глини (Горбківське в Закарпатті, Пижівське в Хмельницькій області) використовуються в ливарній справі та інших галузях.

Самородну сірку видобувають у Роздольському та Новояворівському родовищах. Вміст корисної речовини в ній становить 30%. Руда залягає на глибині до 50 м і розробляється відкритим способом.

Загальні промислові запаси кам'яної солі перевищують 16 млрдт, а основні родовища її розміщені в Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ), Зака­рпатті (Солотвино), Прикарпатті (Болехівське, Долинське, Дрогобицьке), на Харківщині (Єфремівське) та у Присивашші (Генічеське, Східносиваське, Сасик-Сиваське). Калійні солі видобувають як шахтним, так і відкритим способами у Калуш-Голинському родовищі й Стебницькій групі родовищ. Глибина залягання рудних тіл - 200-300 м.

Графіт виявлено в Петрівському і Водянському (Запорізька об­ласть). Огарок-римському (Донецька) родовищах, розробляється лише Завалівське в Кіровоградській області. Фосфорити відкриті й розробля­ються в Ізюмському (Харківська область), Кролевецькому (Сумська), Незвнському (Придністров'я), перспективні апатитові утворення виявле­но на Житомирщині та в Приазов'ї.

Україна багата на будівельну сировину. Базальти розробляються в Рівненській (Берестовицьке, Яноводолинське родовища). Донецькій (Волноваськс), Дніпропетровській (Криворізьке) областях, мармур – у Карпатах (Лугівське, Тереблянське), Криму (Мраморинське, Севастополь­ське).

Промислові запаси бутового каменю становить 2 млрд м3, мурувального каменю – 375 млн.м3. Вапняки утворюють кілька ареалів –Придністровський, Кримський, Донбаський, а крейда і мергель - Волино-Подільський, Сумський та Східний (Луганська, Харківська, Донецька області) ареали. Каоліни експлуатуються в Глуховецькому (Вінницька область), Просянівському (Дніпропетровська). Чапаївському (Запорізь­ка), Затишанському, Володимирівському (Донецька) родовищах. Найбільші родовища бентонітів – Черкаське, Камиш-Бурунське. Про­мислові запаси скляних пісків - 120 тис. т, вони містяться більш як у 20 родовищах (найбільші Авдіївське, Новоселівське, Глібівське).