Сторінка
1

Карантинні види мух родини осетниць

Батьківщиною середземноморської плодової мухи є Марокко, але вона значно поширена у всіх країнах Середземномор’я, де вирощують цитрусові культури. Середземноморську плодову муху було виявлено в Краснодарському краї та на Північному Кавказі, а також у Ростовській, Астраханській та Волгоградській областях. Її неодноразово завозили до Одеської області та Криму з Туреччини, Сирії та Єгипту.

Клас Insecta — комахи, ряд Diptera — двокрилі, родина Terhritidae — осетниці.

До родини осетниць належать такі карантинні види мух, як:

Середземноморська плодова муха — широкий поліфаг, пошкоджує близько 200 видів рослин із різних родин, однак найбільше — персики, абрикоси, ранні сорти яблук та груш, а також плоди цитрусових.

За своїми розмірами середземноморська плодова муха трохи менша від звичайної домашньої, (завдовжки — 4,5 мм). Будова та колір тіла в неї специфічні. Голова — сірувато-біла, з темною смугою на хоботку. Вусики тричленикові й закінчуються щетинкою. У самців на кінці щетинок ромбоподібні утворення — лопаті, коричневого кольору. Очі в мухи вишнево-червоні, у живої — із зеленкуватим блиском. Переднеспинка блискучо-чорна з жовто-білими плямами, що утворюють малюнок у вигляді черепа. На плечах характерні білі кільця. Черевце дзигоподібне, закінчується гострим яйцекладом з чорним пігідієм. Воно приплюснуте в спинно-черевному напрямку й загнуте донизу. На спинній стороні черевця розташовано три сірі смуги. Крильця прозорі, з широкими поперечними переривчастими смугами жовтувато-бурого кольору.

Яйце середземноморської плодової мухи дрібне (до 1 мм), довгасте, із загостреними кінцями.Забарвлення яйця кремове з сітчастим малюнком. Личинка червоподібна, завдовжки до 10 мм, складається з 12 сегментів. Вона напівпрозора, з жовтувато-рожевим відтінком (залежно від їжї). Передній кінець її загострений, на ньому розміщені ротовий апарат та передні дихальця. Задній кінець тупий заокруглений, і на ньому розташовані задні дихальця та анальні горбики. Личинка має три віка.

Тривалість розвитку середземноморської плодової мухи залежить від температури та вологості довколишнього середовища, а також від харчового субстрату. Поріг її розвитку становить 2,5°С, а потрібна для розвитку оптимальна температура повітря дорівнює 25°С. У країнах, де муха розвивається протягом усього року і дає 15–16 генерацій, плодівництво занепадає. У субтропічних зонах вона знищує до 50% врожаю. Поширюється середземноморська плодова муха із зараженими плодами, а іноді пасивно переноситься вітром на відстані до 20 км.

Другим карантинним видом є яблунева муха (Rhagoletes pomonella W). Вона дуже поширена у Північній та Центральній Америці. Це олігофаг, що пошкоджує плоди всіх рослин родини розоцвітих. Живиться вишнею, черешнею, абрикосами та ранніми сортами груш, знищуючи до 25% врожаю.

За своїми розмірами яблунева муха трохи більша від середземноморської, але менша за звичайну домашню муху, довжина її тіла — 5 мм. Тіло блискучо-чорне. Голова зверху світло-коричнева, знизу — лимонно-жовта. Вусики — тричленикові, оранжево-жовті та закінчуються щетинками. Перший членик видозмінений і має вигляд кільця. Боки переднеспинки — від плечового горбика до основи крилець — з білими штрихами. Уздовж переднеспинки йдуть чотири сірі смуги, що злиті спереду та трохи розходяться позаду. Щиток — білий. Кінці лапок вкриті короткими чорними щетинками. Крильця кольору попелу з темними зигзагоподібними лініями у вигляді букви Z.

Черевце блискуче чорне довгасте, до 1 мм завдовжки та із загостреними кінцями. Біло-кремове. Личинка завдовжки до 10 мм і складається з 12 сегментів. Передній кінець тіла загострений і на ньому розташовані ротоглотковий апарат та передні дихальця. На задньому тупому кінці розташовані задні дихальця та анальні горбики.

Пупарій овальної форми, до 5 мм завдовжки, сегментований. Забарвлення — від світло-жовтого до коричневого.

У Північній Америці розвивається одна генерація яблуневої мухи, а в більш теплих та вологих умовах — дві.

Оскільки яблунева муха може поширюватися з грунтом на коренях саджанців плодових та декоративних культур, ввезення останніх із краін поширення шкідника заборонено.Наступним карантинним видом є східна плодова муха (Dacus dorzalis H.). Вона поширена в країнах Азії (Індія, Китай, Японія), а також на Гавайських та Маріїнських островах. Це широкий поліфаг, пошкоджує близько 250 видів плодових, овочевих, цитрусових та інших культур.

Східна плодова муха доволі велика — сягає 9,5 мм. Забарвлення тіла — від червоно-коричневого до коричнево-чорного. Голова коричнева з темними плямочками, розташованими у два ряди. Вусики тричленикові, закінчуються щетинками. Переднеспинка коричневато-чорна з невиразним малюнком. Черевце світло-коричневе, дзигоподібне, з Т-подібним темним малюнком. Крильця прозорі, без малюнка, тільки верхівка їх трохи затемнена. Яйця дрібні, до 1 мм завдовжки, загострені з обох боків. Блідо-рожевого кольору.

Личинка довгаста, до 10 мм завдовжки, і складається з 12 сегментів. Передній кінець тіла загострений, на ньому розташований ротоглотковий аппарат та передні дихальця. Задній кінець тупо заокруглений і на ньому розміщені задні дихальця й анальні горбики. Пупарій циліндричної форми і досягає 4–5 мм завдовжки. Забарвлення його змінюється від жовтого до коричневого. Протягом вегетаційного періоду східна муха дає дві-три генерації.