Сторінка
1

Локальне внесення хімічних препаратів під час догляду за посівами

Для отримання високих і стабільних урожаїв передбачено виконання цілої низки агротехнічних операцій. Серед них важливе місце належить застосуванню хімічних препаратів, що мають забезпечити захист рослин від бур’янів, шкідників і хвороб. На сьогодні галузь рослинництва у достатній кількості забезпечена засобами хімізації, і асортимент пестицидів постійно зростає. На перший план виходить питання технології раціонального використання пестицидів, яка дасть можливість отримати максимальний ефект від їх застосування за мінімальної витрати коштів. Важливим також є питання екологічної безпеки навколишнього середовища.

Велике розмаїття природно-кліматичних і грунтових умов, засміченість полів багатьма видами бур’янів, великий набір у сівозмінах культурних рослин і багато інших чинників спричинили потребу в запровадженні різноманітних прогресивних операцій і технологій застосування пестицидів, які дадуть змогу максимально зменшити кількість внесення робочого розчину на одиницю площі та зведуть нанівець забруднення навколишнього середовища та зібраної продукції шкідливими сполуками.

Одним із найраціональніших напрямів у розв’язанні цього завдання є поєднання механічного та хімічного способів боротьби з бур’янами. У країнах Західної Європи цей спосіб захисту рослин від бур’янів використовують доволі давно і широко через вищу економічну ефективність і екологічну безпеку цієї технології. У країнах з розвиненим сільським господарством питання економічності та екологічності технологій виробництва продукції рослинництва завжди були на першому плані.

Широко використовують цей спосіб за обробітку посівів просапних культур, зокрема цукрових буряків, кукурудзи на зерно та силос, соняшнику та овочів. У посівах просапних культур бур’яни знищують механічним способом, тобто підрізанням їх стрільчастими лапами культиваторів під час виконання міжрядного обробітку. Проте, незалежно від того, за якою культурою ми виконуємо догляд і яка ширина міжрядь її посіву, завжди є так звана захисна зона. У цій зоні знищити бур’яни механічним способом практично неможливо. Захисна зона потрібна для того, щоб, по-перше, не зрізати культурних рослин під час обробітку міжрядь, а по-друге, щоб частинки грунту, які підніматимуть і переміщуватимуть лапи культиваторів, не присипали та не травмували сходів. З огляду на це по обидва боки від середини рядка створюється захисна смуга, яка являє собою стрічку. Ширина цієї стрічки залежить від культури та способу ведення агрегату рядком і становить приблизно 18–25 см. Звідси й назва — стрічкове внесення гербіцидів. Обробка цієї стрічки хімічними препаратами є найефективнішим способом знищення бур’янів у ній.

Цей спосіб обробки посівів має декілька переваг порівняно із суцільним обприскуванням. Насамперед зменшується витрата коштів на проведення хімічної обробки, тому що препарат вноситься не самостійно, а водночас із міжрядним обробітком, тобто за один прохід агрегату виконуються дві технологічні операції. Підраховано, що за стрічкового внесення гербіцидів у посівах кукурудзи чи соняшнику (за міжрядь 70 см ширина обробленої гербіцидом стрічки дорівнює 25–30 см) площа внесення препарату становить лише 30–35% сумарної площі міжрядь, а, відповідно, і кількість внесення робочого розчину у 2–2,5 раза менша порівняно із суцільним внесенням. Звідси економія коштів на вартості препарату, а також на транспортуванні води, приготуванні робочого розчину і менші витрати часу на заправленнч агрегатів робочим розчином.

Дво- або триразове зменшення витрати робочої суміші пестицидів за стрічкового внесення дає можливість тією самою кількістю препарату обробити вдвічі-втричі більшу площу посівів.

Стрічкове внесення гербіцидів є важливим у питаннях охорони навколишнього середовища, тому що зменшується небезпека нагромадження залишкової кількості препаратів за інтенсивного їх використання впродовж кількох років. У системі сівозмін стрічкове внесення гербіцидів дає можливість обробляти посіви не боячись, що пестициди негативно вплинуть на чутливі до цих препаратів дальші сільськогосподарські культури у сівозміні.

Проте не завжди стрічкове внесення гербіцидів у поєднанні з міжрядною культивацією є економічно доцільнішим порівняно із суцільним внесенням. За високої забур’яненості полів сумарні витрати на стрічкове внесення гербіцидів і дво- або триразовий міжрядний обробіток просапними культиваторами у деяких випадках перевищують витрати на суцільне внесення препарату.

Існують технології, за якими стрічкове внесення грунтових гербіцидів виконують водночас із висівом просапних культур або культивацією міжрядь. Для стерньових сівалок типу Horhe можливе внесення в смугу завширшки 10–15 см під лапу. Для виконання таких технологічних операцій спеціальних машин вітчизняного виробництва немає. Тому на практиці створюють агрегат, у якому поєднують з універсально-просапним трактором сівалку або просапний культиватор і підживлювач-обприскувач типу ПОМ-630.

Провідні зарубіжні фірми — виробники сільськогосподарських машин — для міжрядного обробітку вже на стадії проектування та розробки машин закладають можливість швидкого та простого переобладнання просапного культиватора в агрегат для поєднання технологічних операцій міжрядного обробітку та стрічкового внесення гербіцидів. Вітчизняні заводи — виготовлювачі сільськогосподарської техніки — таких машин не виробляють.