Сторінка
2

Карантинні види мух родини осетниць

Отже, імаго карантинних мух родини осетниць добре відрізняються одне від одного за забарвленням, розмірами та будовою тіла. Однак личинки їх настільки схожі одна на одну, що розрізнити їх візуально практично неможливо. Тому для визначення їхньої видової належності слід виготовити мікропрепарат, тимчасовий або тотальний. Для цього личинку проварюють у лужному розчині, промивають дистильованою водою та кладуть на предметне скло в краплину води черевцем донизу.

Лезом або загостреною голкою роблять два розрізи. Перший — вертикально, по восьмому черевному сегменту, відсікаючи задні дихальця так, щоб можна було розташувати їх на предметному склі. Другой — навскіс, через три грудні сегменти, щоб виділити ротоглотковий аппарат та передні дихальця. Відпрепаровані частини треба акуратно відділити від м’язових волокон, перенести на предметне скло в краплину рідини Фора-Берлезе та накрити кровним склом. Готовий препарат слід підсушити над вогнем спиртівки або в термостаті за температури 40 .50°С.

Ознаками відмінності личинок карантинних видів мух родини осетниць є мандибулярні склерити, передні та задні дихальця.

У середземноморської плодової мухи мандибулярні склерити з вузькою основою, короткою серпоподібно загнутою верхівкою і без додаткових зубців. Передні дихальця представлені широкою дихальцевою камерою з 8–9 до 12 короткими дуже розширеними лопатями, довжина яких трохи більша за ширину. Задні дихальця — з трьома дихальними щілинами, відстань між якими більша, ніж воні самі. Інтерспіракулярні відростки — великі, довжина їх практично дорівнює половині дихальної щілини.]

У яблуневої мухи мандибулярні склерити масивні з широкою основою, серпоподібно загнутою верхівкою та без додаткових зубців. Передні дихальця — з широкою дихальцевою камерою та 25–30 короткими лопатями, розташованими у два ряди. Задні дихальця — з трьома великими дихальними щілинами, відстань між якими менша за діаметр дихальної пластинки. Довжина дихальних щілин у 4–6 разів більша за ширину. Інтерспіракулярні відростки ниткоподібні, розгалужуються, довжина їх трохи менша за половину довжини дихальної щілини. Вони зібрані в пучок по 7–18 відростків.

У східної плодової мухи мандибулярні склерити з вузькою основою, довгою, вузькою, погано вигнутою верхівкою, без додаткових зубців або з пальцеподібним відростком. Передні дихальця — зі слаборозширеною дихальцевою камерою з 10–11 короткими великими лопатями, розташованими в один ряд. Задні дихальця — з трьома дихальними щілинами, близько розташованими одна до одної: дві — паралельні, а третя під кутом до них. Довжина щілин у 3–4 рази більша за ширину. Інтерспіракулярні відростки густі, довгі, з верхівкою, що розгалужується. Довжина їх трохи менша за довжину щілин.