Сторінка
1

Мікробні препарати на основі фосфатмобілізуючих мікроорганізмів у землеробстві

Забезпечення рослин фосфором є однією з актуальних проблем землеробства України. Відомо, що фактичне застосування фосфорних добрив останніми роками становить менше 0,1 млн т діючої речовини (д. р.), тобто рівень застосування добрив на гектар — 3–4 кг д. р., а співвідношення у добривах N : Р2О5 — 1:0,17. Різке падіння рівня застосування мінеральних фосфорних добрив проти 1990 року пов’язане з їхньою високою вартістю, зумовленою зростанням цін на енергоносії і обмеженістю джерел власної фосфатної сировини для виробництва фосфорних туків. Зважаючи на невисоку природну забезпеченість більшості грунтів рухомими сполуками фосфору, відбувається різке зниження інтенсифікації рільництва, спостерігається падіння ефективної родючості грунтів, погіршується режим фосфорного живлення рослин, знижується врожайність сільськогосподарських культур.

Запасів фосфору в грунтах достатньо на багато десятків років, але він зберігається в нерозчинному стані. Взагалі коефіцієнт засвоєння навіть найкращого фосфорного добрива — суперфосфату — перебуває на рівні 15–20%. Решта (80–85%) лишається мертвим запасом. Тому головним завданням у забезпеченні рослин фосфором є мобілізація грунтових резервів цього елемента і підвищення ефективності використання фосфорних добрив.

Одним із недорогих шляхів вирішення цієї проблеми є застосування мікробних препаратів (фосфоробактерину), створених на основі агрономічно цінних штамів мікроорганізмів, які здатні трансформувати важкорозчинні органічні та мінеральні сполуки фосфору у форми, що легко засвоюються рослинами. Дія таких препаратів еквівалентна впливу 30–40 кг діючої речовини фосфорних добрив.

В Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН (Чернігів) створено бактеріальні препарати: альбобактерин і поліміксобактерин, які занесено до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” і рекомендовано для поліпшення фосфорного живлення, підвищення урожайності сільськогосподарських культур та якості продукції.

Співробітники Інституту спільно з іншими науково-виробничими підприємствами провели багаторічні дослідження з вивчення ефективності розроблених препаратів у посівах сільськогосподарських культур у різних регіонах України. Розроблено технологію використання фосформобілізуючих препаратів у землеробстві, яка дає змогу проводити завчасну обробку насіння сільськогосподарських культур на насіннєвих заводах (або підприємствах різного типу власності) одночасно з протруєнням його фунгіцидами та інсектицидами.

Розглянемо результати застосування цих препаратів у посівах різних сільськогосподарських культур.

Цукрові буряки

Польові дослідження на вилуговано-чорноземному грунті показали, що в разі застосування альбобактерину та поліміксобактерину збільшується вміст Р2О5 в коренеплодах: із 0,074% до 0,107%, у гичці — з 0,063 до 0,096 та його винесення — із 34,6 до 55,9 кг/га і з 23,7 до 31,2 кг/га, відповідно. Внаслідок цього поліпшується фосфорне живлення цукрових буряків, що сприяє підвищенню інтенсивності синтетичних процесів, утилізації асимілятів, збільшенню урожайності коренеплодів з 47 до 53 т/га (12,8%), виходу цукру — з 7,8 до 9,2 т/га (17,9%).

Отримані дані свідчать про те, що в разі застосування альбобактерину й поліміксобактерину під час вирощування цукрових буряків зменшується внесення в грунт суперфосфату — до 1,5 ц/га, або до 30 кг д. р./га.

Ці результати підтверджені у польових та виробничих дослідах, проведених протягом 1993–2004 років у різних регіонах України (ХДАУ ім. В.В.Докучаєва, с. Рогань; НМЦ ЩБ, Умань; НМЦ ІАГ ім. О.М. Соколовського, Грабовська дослідна станція, Харківська область, Чугуївський район; Волинська дослідна станція; Носівська селекційна станція, к-п “Більшовик”, к-п ім. Котовского, к-п ім. Димитрова Томашпільського р-ну, к-п ім. Кірова, К-з “Прогрес” Літинського р-ну, к-п ім. Шевченка Липовецького р-ну Вінницької області та інших).

Кукурудза

Для кукурудзи рекомендовано новий високоефективний, екологобезпечний мікробний препарат агробактерин.

На вилугованому легкосуглинковому чорноземі дослідного господарства Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН та на дерново-підзолистому пилувато-супіщаному грунті Інституту агропромислового виробництва (Чернігів) показано, що застосування агробактерину підвищує врожай зеленої маси та зерна кукурудзи, вміст протеїну в зерні сягає 3% .

Соняшник

Застосування альбобактерину та поліміксобактерину позитивно впливає також на ріст і розвиток соняшнику. Так, використання цих препаратів у посівах соняшнику в умовах Чернігівської області (чорнозем вилугований легкосуглинковий) збільшує врожай насіння на 14,7–23,5%, олійність — на 1,5–2,1%.

В умовах Одеської області (чорнозем південний малогумусний важкосуглинковий) врожай насіння за вирощування соняшнику на різних агрофонах із застосуванням поліміксобактерину збільшувався до 45,4%.

На базі Луганського інституту селекції і технологій в зоні Східного Степу України на ділянках польової сівозміни теж встановлено доцільність застосування поліміксобактерину в сучасних агротехнологіях вирощування соняшнику.

Ефективність застосування фосформобілізуючих та азотфіксуючих (ризоторфін) препаратів встановлено в посівах сої, люпину жовтого, льону-довгунцю.

Дослідження, проведені на Чернігівщині, засвідчили, що на дерново-підзолистому грунті застосування агробактерину сприяє підвищенню врожайності зерна сої з 14,5 до 17,8 ц/га (приріст — 3,3 ц/га, або 22,7%), вплив агробактерину, внесеного разом з ризоторфіном, дає зростання врожаю з 14,5 до 20,2 ц/га (приріст — 5,7 ц/га, або 38%). Водночас зростає вміст зольних елементів, протеїну — до 2,87%, жиру — до 2,0%.

Урожай зерна люпину жовтого в разі застосування мікробних препаратів зростає на 8,6 ц/га, або на 48,8%, за врожаю в контролі — 17,6 ц/га, зеленої маси — на 71 ц/га, або на 19,9%, з підвищенням вмісту зольних елементів. При цьому збільшувався вміст протеїну на 3,06%, жиру — на 0,42%.

Застосування поліміксобактерину та агробактерину в посівах льону-довгунцю сприяє збільшенню врожайності насіння до 1,3 ц/га, або до 24% (контроль — 5,5 ц/га), соломки — до 10,0 ц/га (контроль — 61,3 ц/га), або до 16,0%, що сприяє збільшенню виходу волокна та покращанню якості льону-довгунцю. Проти контролю збільшувався вміст азоту, рухомого фосфору, калію та протеїну.

Зернові культури

(озима пшениця та ячмінь)

Застосування поліміксобактерину сприяє підвищенню врожайності зернових культур на 8–21%, водночас збільшується вміст протеїну в зерні до 3%.

Отже, позитивн